донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
02.08.2017р. справа №905/932/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_5 (директор згідно наказу №26 від 02.11.2005р.);
від відповідача:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м. Добропілля Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від11.05.2017р.
по справі№905/932/17 (суддя Левшина Г.В.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Єврозв'язок», м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м.Добропілля Донецької області
простягнення заборгованості в сумі 4392,64грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврозв'язок», м. Харків (Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м. Добропілля Донецької області (Відповідача) про стягнення 4392,64грн. за договором №ДУ-2014/248-КП від 05.02.2014р., з яких основного боргу в розмірі 2237,28грн., 3% річних в розмірі 189,78грн. та інфляційних втрат в розмірі 1965,58грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.05.2017р. у справі №905/932/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврозв'язок» були задоволені частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» 4337,23грн. за договором №ДУ-2014/248-КП від 05.02.2014р., з яких основного боргу в розмірі 2237,28грн., 3% річних в розмірі 189,23грн. та інфляційних втрат в розмірі 1910,73грн.
Рішення місцевого суду було мотивоване доведеністю матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань з оплати поставленого йому товару за договором №ДУ-2014/248-КП від 05.02.2014р., в той час, як часткова відмова у задоволенні позовних вимог відносно стягнення інфляційних втрат в розмірі 54,85грн. та 3% річних в розмірі 0,55грн. була обумовлена допущеними Позивачем помилками при їх розрахунках.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 11.05.2017р. у справі №905/932/17 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає відсутність у нього обов'язку з оплати отриманої продукції, оскільки рахунки-фактури, які є необхідною передумовою для здійснення такої оплати, Відповідачем отримані в порушення п.4.3 договору не були, як і не було доведено Позивачем належними засобами доказування факту їх передачі Відповідачу, що свідчить про прострочення кредитора відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України.
За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2017р. було порушено апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 02.08.2017р. об 10:00.
У зв'язку із перебуванням судді Татенко В.М. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2017р. відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.13 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду було здійснено повторний автоматизований розподіл справи №905/932/17, яким змінено склад колегії суддів для розгляду цієї справи на: головуючий (суддя-доповідач) - ОСОБА_1, судді Чернота Л.Ф. та Радіонова О.О.
Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Представник Позивача у судове засідання 02.08.2017р. з'явився, проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.а.с.99-101) та додаткових поясненнях.
Представник Відповідача у судове засідання 02.08.2017р., попри належне повідомлення не з'явився, про причини неявки не повідомив, що враховуючи визнання його явки необов'язковою та доведеністю позиції безпосередньо зі змісту апеляційної скарги, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:
Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 05.02.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроз'язок» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (Покупець) було укладено договір №ДУ-2014/248-КП (Договір - а.с.а.с.13-19), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця продукцію, а останній зобов'язується у відповідності до п.1.2. прийняти та оплатити її на умовах, визначених цим договором та специфікаціями до нього, що є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п.4.1 укладеного договору, поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, ціні, з якісними характеристиками і в строки, узгоджені сторонами у специфікаціях до даного договору.
Строк дії договору, відповідно до п.8.1 цього договору, становить період з моменту його підписання та до 31.12.2014р. в разі належного виконання за ним сторонами своїх обов'язків, та продовжується до повного виконання зобов'язань - у разі їх порушення однією із сторін.
В п.4.3. договору сторони визначили перелік товаросупровідних документів, які мав надати Постачальник (у тому числі рахунок-фактуру) та передбачили право Покупця на відмову від приймання продукції у разі її надходження без товаросупровідної документації, що матиме наслідком неможливість здійснити приймання за кількістю, якістю та асортиментом і комплектністю.
Відповідно до п.4.4 договору, датою поставки вважається дата зазначена представником Покупця на відповідному товаросупровідному документі, наданому Постачальником, про отримання продукції.
Згідно з п.4.5 договору, зобов'язання Постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції у розпорядження Покупця до узгодженого місця призначення поставки з належною якістю, комплектністю, асортименті, кількості, в строки, з якісними показниками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях до нього. Обов'язки Покупця вважаються виконаними з моменту прийняття і оплати поставленої продукції.
В свою чергу, розрахунки за продукцію, відповідно до п.5.3 означеного договору, здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на 60 (шістдесятий) календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції. У випадку, якщо строк оплати випадає на вихідний/неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день.
На виконання умов означеного договору, сторонами було підписано:
- Специфікацію від 25.04.2014р. (а.с.20) на суму 1299,00грн.,
- Специфікацію від 02.06.2014р. (а.с.25) на суму 462,00грн.;
- Специфікацію від 01.07.2014р. (а.с.31) на суму 476,28грн.;
- Специфікацію від 05.02.2014р. (а.с.37) на суму 204,00грн.;
- Специфікацію від 25.02.2014р. (а.с.43) на суму 1200,00грн.;
- Специфікацію від 01.04.2014р. (а.с.49) на суму 1697,40грн., в яких узгоджено найменування продукції, що має постачатися Покупцю, її кількість, вартість, умови поставки та оплати.
Окрім того, в матеріалах справи наявні рахунки Позивача для оплати, а саме:
- рахунок №ЕС-0003201 від 30.05.2014р. на суму 1299,00грн. (а.с.21);
- рахунок №ЕС-0003416 від 26.06.2014р. на суму 462,00грн. (а.с.28);
- рахунок №ЕС-0003622 від 24.07.2014р. на суму 476,28грн. (а.с.30);
- рахунок №ЕС-0002740 на суму 204,00грн. (а.с.40);
- рахунок №ЕС-0002850 на суму 1200,00грн. (а.с.46);
- рахунок №2994 на суму 1697,40грн. (а.с.52).
А також видаткові накладні, підписані з боку Відповідача уповноваженими особами без зауважень та застережень, довіреності на яких містяться в матеріалах справи (а.с.а.с.25, 30, 36, 42, 54), а саме:
- №ЕС-0000097 від 24.02.2014р. (а.с.39),
- №ЕС-0000137 від 13.03.2014р. (а.с.45),
- №346 від 30.04.2014р. (а.с.51),
- №485 від 30.05.2014р. (а.с.22),
- №860 від 26.06.2014р. (а.с.27),
- №979 від 25.07.2014р. (а.с.33)
Таким чином, Позивачем було поставлено за договором №ДУ-2014/248-КП від 05.02.2014р. Відповідачу товар на загальну суму 5338,68грн., який останнім був оплачений частково, про що свідчать копії банківських виписок (а.с.а.с.42, 48, 55).
Відтак, розмір основної заборгованості за договором, з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку Відповідача, становить 2237,28грн.
В п.6.8 договору сторони обумовили, що у випадку несвоєчасної оплати продукції, Покупець за письмовою вимогою Постачальника сплачує останньому неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно не сплачено продукції.
З матеріалів справи вбачається, що Позивачем було направлено Відповідачу досудову вимогу про стягнення заборгованості за договором поставки за вих.№71 від 26.05.2016р. (а.с.а.с.56,57), яка була залишена останнім без відповіді.
Враховуючи, що повна оплата поставленої продукції Відповідачем наразі здійснена не була, Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврозв'язок» (Постачальник) звернувся з відповідною вимогою до суду про стягнення з останнього 2237,28грн. заборгованості за договором №ДУ-2014/248-КП від 05.02.2014р., нарахувавши на неї суму 3% річних в розмірі 189,23грн. та інфляційних втрат в сумі 1910,73грн.
Господарський суд Донецької області, враховуючи доведеність матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань з оплати поставленого йому товару за договором №ДУ-2014/248-КП від 05.02.2014р., задовольнив означені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврозв'язок» частково, стягнувши з Відповідача основного боргу в розмірі 2237,28грн., 3% річних в розмірі 189,23грн. та інфляційних втрат в розмірі 1910,73грн., при цьому, відмовивши в задоволені інфляційних втрат в розмірі 54,85грн. та 3% річних в розмірі 0,55грн. через допущені Позивачем помилками при їх розрахунках.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України укладений між сторонами договір №ДУ-2014/248-КП від 05.02.2014р. є належною підставою для виникнення у сторін кореспондуючих прав і обов'язків.
Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки, які (приписи), в свою чергу, згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.
Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, ст.655, ч.1ст.691 Цивільного кодексу України, Покупець зобов'язаний сплатити товар за ціною, встановленою в договорі купівлі-продажу. Означений обов'язок ч.1 ст.712 цього Кодексу безпосередньо закріплений і для договору поставки.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір поставки є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань з оплати товару, визначених його умовами, право на отримання коштів за якими є належним об'єктом судового захисту у розумінні ст.1 Господарського процесуального кодексу України та ст.15 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язку з оплати отриманого товару, факт поставки якого у відповідності до положень п.4.3. договору достатньою мірою підтверджується наявними у справі видатковими накладними, складання яких в межах правовідносин за цим договором сторонами не оспорювалось.
Доводи викладені в апеляційній скарзі щодо не направлення Позивачем рахунків-фактури, що свідчить про прострочення кредитора та виключає обов'язок з оплати у Відповідача, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки останній (Відповідач) не скористався своїм правом відмовитись від прийняття товару через брак товаросупровідних документів в порядку п.4.3. укладеного договору та не встановлював строку для усунення недоліків щодо комплектності товаросупровідних документів (рахунків-фактури) в порядку ст.666 Цивільного кодексу України. Наразі, наявність підписаних уповноваженими особами Відповідача видаткових накладних без застережень (в них або викладених окремо) зумовлює висновок про припинення виконанням Позивачем обв'язку з поставки у розумінні п.4.5. договору та наявність факту переходу права власності на отриманий товар до Відповідача згідно п. 4.11. договору, що, в свою чергу, зумовлює початок відліку визначеного п.5.3. строку для проведення розрахунків.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Наразі, будь-яких доказів своєчасної сплати стягуваної заборгованості чи припинення відповідних зобов'язань іншим передбаченим законом способом, Відповідачем всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до справи не надано і за змістом апеляційної скарги не вбачається.
Прострочення оплати Відповідача у розумінні ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, є порушенням відповідного грошового зобов'язання згідно із ст.610 Цивільного кодексу України та зумовлює застосування визначених ст. 625 цього Кодексу наслідків, а саме - стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат.
Апеляційний суд також зазначає, що місцевим судом було вірно визначено початок прострочення виконання грошового зобов'язання за договором №ДУ-2014/248-КП від 05.02.2014р., враховуючи п.5.3 означеного договору, а саме, Відповідач мав сплатити вартість отриманого від Позивача товару:
- за видатковою накладною №ЕС-0000097 від 24.02.2014р. в строк до 25.04.2014р.;
- за видатковою накладною №ЕС-0000137 від 13.03.2014р. в строк до 12.05.2014р.;
- за видатковою накладною №346 від 30.04.2014р. в строк до 30.06.2014р.;
- за видатковою накладною №485 від 30.05.2014р. в строк до 28.07.2014р.;
- за видатковою накладною №860 від 26.06.2014р. в строк до 26.08.2014р.;
- за видатковою накладною №979 від 25.07.2014р. в строк до 23.09.2014р.
Таким чином, перевіривши розрахунки позовних вимог, які були надані Позивачем на підтвердження права вимоги (а.с.а.с.11,12) та розрахунки суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з обґрунтованістю стягнення з Відповідача 3% річних за період прострочення з 26.04.2014р. по 21.04.2017р. в розмірі 189,23грн. та інфляційних втрат за період з червня 2014р. по березень 2017р. в розмірі 1910,73грн.
Враховуючи наведене, а також те, що будь-яких інших підстав, передбачених ст.104 Господарського процесуального кодексу України для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін, що за змістом ст.49 вказаного Кодексу має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м.Добропілля Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області від 11.05.2017р. у справі №905/932/17 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Донецької області від 11.05.2017р. у справі №905/932/17 залишити без змін.
3. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: Д.О. Попков
Судді: Л.Ф. Чернота
ОСОБА_3
Надрук. 4 примірників: 1-2 - сторонам, 3- у справу, 4- ГСДО