2-1642-09
Іменем України
24.11.09 року. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Квітки О.М., при секретарі Пономаренко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан» в особі його правонаступника Дочірнього підприємства «Кіровоградбуд - Універсал» відкритого акціонерного товариства «Кіровоградбуд», Олександрійського БТІ, про визнання угоди дійсною, визнання права власності та покладення обов'язку на БТІ, де третіми особами є ПП «Любава», ПТ «Вибор» та аналогічного позову ОСОБА_2, -
Представник позивача ОСОБА_1 заявив усне клопотання закрити провадження у справі так як втратив інтерес до майна.
ОСОБА_2 просить визнати дійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ремонтно-механічного заводу, який укладений 12.06.99 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Титан» і ОСОБА_1
Мотивує наступним.
На підставі договору купівлі-продажу від 19.12.03 року приватне підприємство «Любава» набуло право власності на 6/25 частин цілісного майнового комплексу ремонтно-механічного заводу та за договором дарування від 26.12.08 року передало йому у дар безоплатно, а він прийняв у власність 6/25 частин цілісного майнового комплексу ремонтно-механічного заводу за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входять: цех-майстерня літера «Б», склад літера «З», прохідна літера «к».
За таких обставин, рішення у справі може вплинути на його права щодо володіння та користування цим майном, яке входило до складу майнового комплексу ремонтно-механічного заводу та було відчужено на користь громадянина ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 12.06.99 року.
У зв'язку з цим та на підставі ст.ст. 34, 36 ЦПК України, вважає за необхідне вступити у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, пред'явивши до обох сторін справи позов про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 12.06.99 року.
На обґрунтування заявлених вимог зазначає: 12.06.99 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Титан» та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ремонтно-механічного заводу, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити майно цілісного майнового комплексу, до складу якого входять виробничі, складські та адміністративні будівлі, обладнання і устаткування ремонтно-механічного заводу.
Зазначений договір укладений сторонами з дефектом обов'язкової нотаріальної форми, встановленої ч. 1 ст. 227 ЦК Української РСР.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК Української РСР, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати таку угоду дійсною.
Договір купівлі-продажу від 12.06.99 року містить усі істотні умови, встановлені законом для даного виду договорів, а саме: щодо предмету договору, вартості відчужуваного майна цілісного майнового комплексу ремонтно-механічного заводу, строку та порядку передачі продавцем цього майна у власність покупця, строку та порядку оплати покупцем придбаного майна та, відповідно за своїм змістом, відповідає вимогам ст.ст. 224,225 ЦК Української РСР.
Протиправних умов цей договір не містить.
Майно цілісного майнового комплексу ремонтно-механічного заводу за адресою: АДРЕСА_1, у власність покупця ОСОБА_1 передане за актом прийняття-передачі від 12.06.99 року, на користь ТОВ «Титан» покупцем сплачені грошові кошти в сумі 128326 грн., що свідчить про повне виконання кожною з сторін прийнятих зобов'язань за договором-купівлі продажу від 12.06.99 року.
5.12.03 року Олександрійським міжміським бюро технічної інвентаризації проведено державну реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс ремонтно-механічного заводу за ОСОБА_1
Таким чином, державою була визнана правомірність володіння з боку ОСОБА_1 майном, яке є предметом договору купівлі-продажу та, відповідно, право цієї особи на розпорядження належним йому майном.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан» в особі його правонаступника Дочірнього підприємства «Кіровоградбуд - Універсал» проти позову заперечує.
Мотивує наступним.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11.07.03 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОКП «Кіровоградське ООБТІ» (в подальшому вимоги змінені до Олександрійського БТІ), ТОВ «Титан» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності позовні вимоги задоволені: визнаний дійсним договір купівлі-продажу від 12.06.99 року об'єкту нерухомості - цілісного майнового комплексу ремонтно-механічного заводу; за позивачем визнано право власності на зазначене майно; зобов'язано Олександрійське міське бюро технічної інвентаризації провести інвентаризацію та реєстрацію права власності на зазначене майно за заявою та кошти власника; поновлений строк позовної давності; рішення допущене до негайного виконання.
Вважає зазначене рішення незаконним і необґрунтованим, винесеним з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 3.10.06 року по справі №9/73 ДП «Кіровоградбуд-Універсал» відкритого акціонерного товариства «Кіровоградбуд» визнано банкрутом, і відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 Господарським судом затверджений реєстр кредиторів, в числі яких колишні працівники по виплаті заробітної плати в сумі 192409,97 грн., Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 10590,90 грн., державна податкова інспекція в м. Кіровограді в сумі більше 200000 грн., управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді в сумі 130000 грн. та інші. Загальна сума вимог, включених до реєстру складає 556382,38 грн.
Під час проведення ліквідаційної процедури було з'ясовано, що підприємство-банкрут - ДП «Кіровоградбуд-Універсал» ВАТ «Кіровоградбуд» - виступало учасником (власником майна) ТОВ «Титан» із часткою у статутному фонді 97%.
Внеском до статутного фонду (статутного капіталу) ТОВ «Титан» з боку ДП «Кіровоградбуд-Універсал» ВАТ «Кіровоградбуд» були основні засоби на загальну суму майже 6 млн. грн.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.
14.11.06 року загальними зборами учасників ТОВ «Титан» прийнято рішення щодо припинення юридичної особи - ТОВ «Титан» - шляхом його приєднання (реорганізації) з усіма майновими правами та обов'язками до ДП «Кіровоградбуд-Універсал» ВАТ «Кіровоградбуд».
29.01.07 року за передавальним актом ДП «Кіровоградбуд-Універсал» ВАТ «Кіровоградбуд» одержало від ТОВ «Титан» всі майнові права та обовязки.
8.12.07 року ТОВ «Титан» виключене із Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, і ДП ДП «Кіровоградбуд-Універсал» ВАТ «Кіровоградбуд» стало його правонаступником.
Факт правонаступництва встановлений ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 27.02.07 року по справі №3/402.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів.
Під час проведення ліквідаційної процедури скаржнику стало відомо, що ще 12.06.99 року відповідач продав позивачу за нотаріально не посвідченим (недійсним) договором об'єкт нерухомості - цілісний майновий комплекс ремонтно-механічного заводу, який на підставі оскарженого рішення 5.12.03 року був зареєстрований Олександрійським МБТІ, реєстр.№189, на праві власності за позивачем. Згідно ч. 1 ст. 47 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), нотаріальне посвідчення угоди обов'язкове лише у випадках, встановлених законом. Невиконання цієї умови тягло за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ст. 48 цього Кодексу.
Ст. 227 ЦК УРСР вимагала обов'язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку (об'єкта нерухомості), якщо хоча б однією із його сторін виступав громадянин.
Ст. 47 ЦК УРСР передбачала, що якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка вимагала нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд мав право на вимогу сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.
Зазначає, що грошові кошти за проданий об'єкт нерухомості до відповідача не надійшли, внаслідок чого позивач взагалі не мав права на позов, оскільки він не виконав свої обов'язки за договором.
Незважаючи на це, позивач безпідставно, без посилання на відповідні документи, вказав, що договір його сторонами виконаний в повному обсязі.
Крім того, договір купівлі-продажу від 12.06.99 року є недійсним, внаслідок чого його не можна було визнавати дійсним, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 29 ЦК УРСР, юридична особа набувала цивільні права і приймала на себе цивільні зобов'язання через свої органи, які діяли в межах прав, наданих їм по закону або статуту.
Статут відповідача (п.п. "д" п.8.6 ст.8) зазначав, що до виключеної компетенції загальних зборів учасників - вищого органу управління господарського товариства - відносилося затвердження угод на суму більше як 50000 крб., тобто повноваження генерального директора по розпорядженню майном обмежувалися сумою, що становила 50000 крб. або 0,50 грн.: 50000 крб. : 100000 (грошова реформа 1996 року) = 0,50 грн.
Угоди по розпорядженню майном на суму, що перевищувала 0,50 грн. потрібно було укладати лише за рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Титан».
Згідно ч. 1 ст. 63 УРСР, угода, здійснена від імені іншої особи особою з перевищенням повноважень, створювала, змінювала і припиняла цивільні права та обов'язки для особи, яку представляли, лише в разі подальшого схвалення угоди цією особою.
Загальні збори учасників ТОВ «Титан» ніколи не приймали рішення про продаж позивачу об'єкта нерухомості, а також про схвалення цієї угоди.
Судом безпідставно, без належного обґрунтування і наявності відповідних доказів поновлений строк позовної давності, а також зроблений висновок про те, що позивач фактично використовував майновий комплекс заводу, за власні кошти господарським способом проводив упорядкування прилеглої території на її облаштування, виконував поточні ремонтні роботи, забезпечив електропостачання і охорону заводу, поновив виробництво.
Вказане суперечить Постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 року №11 «Про судове рішення», згідно п. 1 якого рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Звертаючись до суду, позивач порушив ст. 130 ЦПК України (1963 року), якою була установлена виключна підсудність розгляду спорів про право на будівлю за місцезнаходженням нерухомого майна.
З огляду на викладене даний спір повинен був розглядатися Олександрійським міським судом. Крім того, при розгляді справи порушена ст. 218 ЦПК України (1963 року), позивач ним ніяким чином не мотивував негайного виконання рішення.
Вважає, що він є належною стороною, оскільки він, володіє 97% статутного фонду відповідача, одночасно виступав власником його майна, яке вибуло із володіння поза його волею
Представник БТІ та ПТ «Вибор» покладаються на розсуд суду.
ПП «Любава» проти позову заперечує.
Мотивує тим, що являється законним власником майна. А зі сторони відповідача пропущениі строки позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, доводи сторін, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Правовідносини між сторонами виникли в 1999 році. А тому суд застосовує ЦК Української РСР в редакції 1963 року.
Ч. 1 ст. 227 ЦК Української РСР передбачено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна, в якому однією з сторін є приватна особа, підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Зазначена вимога сторонами виконана не була.
Ст. 47 ЦК УРСР передбачала, що якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка вимагала нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд має право на вимогу сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.
ОСОБА_1 відомостей про оплату грошовими коштами та будівельними матеріалами, як зазначено в договорі, не представив. ОСОБА_2 також таких відомостей суду не надав. А тому у суду не має підстав вважати, що ОСОБА_1 виконав умови договору.
Крім того, інша сторона від нотаріального посвідчення договору не ухилялася. Підставою звернення до суду була відсутність правовстановлюючої документації на спірне майно, отримати яку без відповідного рішення загальних зборів було не можливо.
Таким чином, судовим слідством установлено, що на момент вчинення правочину сторонами не виконано вимог ч. 1 ст. 227 та ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року.
А тому в позові необхідно відмовити.
На підставі ч. 1 ст. 227 та ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, -
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан» в особі його правонаступника Дочірнього підприємства «Кіровоградбуд - Універсал» відкритого акціонерного товариства «Кіровоградбуд», Олександрійського БТІ, де третіми особами є ПП «Любава», ПТ «Вибор» відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Кіровоградської області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Кіровоградської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Олександрійський міськрайонний суд.
Головуючий: