Справа № 1- 440/09
25 листопада 2009 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Куковенкова С.В.
при секретарі - Стасенко Ю.С., Борозній Л.М.
з участю прокурора - Петрова І.М.
захисників - ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки м. Олександрії Кіровоградської області, громадянки України, не працюючої, не заміжньої, з професійно-технічною освітою, мешкаючої в АДРЕСА_1, раніше судимої:
- 15.09.2008 року Олександрійським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185 КК до 1 року обмеження волі, ст. 75 КК - іспитовий строк на 1 рік, судимість не погашена,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-
ОСОБА_1 скоїла відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за наступних обставин.
Так вона, 27.05.09 року, близько 09 години 20 хвилин, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, біля будинку № 40 на вулиці Чекістів в м. Олександрії, рухаючись на скутері, яким керував неповнолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, шляхом ривку з руки раніше незнайомої їй ОСОБА_6, відкрито викрала жіночу сумку, вартістю 386 грн. 10 коп., в якій знаходився гаманець шкіряний, вартістю 186 грн., гроші в сумі 400 гривень та мобільний телефон «Samsung U-600» вартістю 933 грн. 41 коп., з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС» вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 15 грн., а всього відкрито викрала майна на загальну суму 1945 грн. 51 коп., чим спричинила потерпілій матеріальну шкоду. З викраденим з місця події зникла та розпорядилася ним на власний розсуд.
В судовому засіданні підсудна свою вину по пред'явленому обвинуваченню за ч. 2 ст. 186 КК України визнала повністю, підтвердила викладені у обвинувальному висновку обставини вчинення нею злочину, у вчиненому розкаялася.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила обставини вчинення відносно неї злочину, які викладені у обвинувальному висновку. Заявлений нею на досудовому слідстві цивільний позов підтримала частково, в сумі 364 грн., в зв'язку з тим, що 1600 грн. матеріальної шкоди їй відшкодовано добровільно. На суворому покаранні для підсудної не наполягає.
В ході подальшого розгляду справи після перерви, захисником підсудної була надана розписка про те, що потерпіла 25.11.09 р. отримала 370 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, таким чином, матеріальна шкода, завдана злочином, відшкодована у повному обсязі.
Суд, на підставі ч. 3 ст. 299 КПК України, з врахуванням думки учасників процесу, визнав недоцільним дослідження доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, вважає винність підсудної у вчиненні злочину повністю доведеною.
Суд погоджується з кваліфікацією дій підсудної органом досудового слідства і вважає, що її дії слід вірно кваліфікувати саме за ч. 2 ст. 186 КК України, за кваліфікуючими ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.
Обираючи міру покарання підсудній, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, особу підсудної, яка була раніше судима за вчинення подібного злочину, судимість не погашена, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, стан здоров'я підсудної, яка страждає на вірусний гепатит С.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність, суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочину і встановленню істини у справі, повне відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.
Обставин, що обтяжують відповідальність, суд не вбачає.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити підсудній покарання у виді позбавлення волі.
Також суд вважає, що оскільки в ході судового слідства встановлено декілька обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме, щире каяття, сприяння розкриттю злочину і встановленню істини у справі, повне відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди, позитивна характеристика підсудної за місцем проживання та те, що вона страждає на вірусний гепатит С, можливо призначити підсудній основне покарання у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті 186 ч. 2 КК України.
Відповідно до ст. 71 КК України, суд вважає за необхідне до знов призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду від 15.09.08 року. При цьому суд керується ст. 72 КК України, згідно з якою, при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків, менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий, виходячи з того, що одному дню позбавлення волі відповідають два дня обмеження волі.
Судових витрат у справі немає.
Речові докази у справі - мопед «Honda Dio AF-34» та гарантійний талон від мопеда «Honda Dio AF-34» (а.с. 79), що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_7 - підлягають залишенню ОСОБА_7 за належністю, гарантійний талон від мобільного телефону «Samsung U-600» (а.с. 112) - залишенню потерпілій ОСОБА_6 за належністю, чотири аркуші паперу з інформацією оператора мобільного зв'язку «Лайф» (а.с. 117) - зберіганню при матеріалах справи.
У задоволенні цивільного позову, підтриманого в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_6 на суму 364 грн., слід відмовити, оскільки суду надано докази повного відшкодування потерпілій матеріальної шкоди.
Керуючись ст. ст. 321 - 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною і призначити покарання за ст. 186 ч. 2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду від 15.09.08 року у вигляді 3 (трьох) місяців позбавлення волі та остаточне покарання визначити у вигляді 2 (двох) років та 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обчислювати з моменту затримання, тобто з 26 серпня 2009 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити - утримання під вартою.
У задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 відмовити.
Речові докази у справі - мопед «Honda Dio AF-34» та гарантійний талон від мопеда «Honda Dio AF-34», що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_7 - залишити ОСОБА_7 за належністю, гарантійний талон від мобільного телефону «Samsung U-600» - залишити потерпілій ОСОБА_6 за належністю, чотири аркуші паперу з інформацією оператора мобільного зв'язку «Лайф» - зберігати при матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженою - у той же строк з моменту вручення їй копії вироку, через Олександрійський міськрайонний суд.
Головуючий: Куковенков С.В.