Справа № 2-а-1190/09
23 жовтня 2009 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гавриленка В.Г.
секретаря судового засідання Бандури Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші адміністративний позов ОСОБА_1 до управління УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення,
17.03.2009 року інспектором ДПС Коломийського ВДАІ УМВС України в Івано-Франківській області винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АТ №0050727 на ОСОБА_1 за те, що 17.03.2009 року о 11год.58хв. в с.Семаківці Коломийського району Івано-Франківської області було зафіксовано перевищення швидкості в населеному пункті, транспортного засобу марки «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який рухався зі швидкістю 86 км./год., в результаті чого її, як власника транспортного засобу, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України з накладенням штрафу в розмірі 300грн. Вважаючи дану постанову незаконною, ОСОБА_1 оскаржила її до суду, стверджуючи, що відповідно ст.14-1 КУпАП фіксація та «заочне» винесення постанови відносно власника транспортного засобу можлива, якщо порушення зафіксовано приладом, працюючому в автономному режимі. Крім того, вона не здійснювала керування транспортним засобом 17.03.2009 року. Оскільки постанову винесено на підставі даних фіксації руху транспортного засобу приладом «ВІЗІР», який не є автоматичним засобом фіксації згідно інструкції до цього приладу, тому дії працівників ДАІ були незаконними.
Просить поновити суд термін на оскарження постанови, так як дану постанову отримала тільки 04.09.2009 року на виклик державного виконавця міського відділу ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції, тобто з порушення строків на її оскарження.
У судове засідання позивачка не з'явилася, однак її представник подав письмову заяву, в якій зазначив, що позов підтримує просить справу слухати у його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про місце, час та дату розгляду справи завчасно та належним чином був повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Своїм правом на подання заперечення не скористався.
Суд, проаналізувавши докази по справі, враховуючи вимоги ст. 128 п. 4 КАС України, вважає, щодо позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав:
Як вбачається з оскаржуваної постанови серії АТ №0050727 від 17.03.2009 року (а.с.4), в ній зазначено, що ОСОБА_1 порушив п.12.4 ПДР України, а саме 17.03.2009 року о 11год.58хв. в с.Семаківці Коломийського району Івано-Франківської області було зафіксовано перевищення швидкості в населеному пункті, транспортного засобу марки «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який рухався зі швидкістю 86 км./год. На ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КпАП України накладено штраф у розмірі 300 грн.
У судовому засіданні встановлено, що дане порушення було зафіксовано фотозйомкою, яка здійснювалась за допомогою приладу «Візір» № 0711221.
Відповідно ст.14-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортного засобу.
У судовому засіданні встановлено, що правопорушення було зафіксовано приладом «Візір», однак він не працював в автоматичному режимі.
У зв'язку з цим при виявленні правопорушення працівником ДАІ він зобов'язаний був зупинити автомобіль правопорушника у відповідності до вимог Закону України “Про дорожній рух”, скласти протокол про адміністративне правопорушення, забезпечивши при цьому права особи, передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме - знайомитися з матеріалами справи, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката чи фахівця в галузі права.
Оскільки водієві не було забезпечено можливості реалізувати своє право, передбачене чинним законодавством, то суд приходить до переконання, що позов слід задоволити і скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АТ №0050727 від 17.03.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення про накладення 300,00 грн. штрафу, а провадження в справі слід закрити.
Відповідно до норм КУпАП (зокрема ст.285) копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Зважаючи на те, що постанова була винесена 17.03.09 р., її слід було відправити не пізніше 20.03.09р. Проте, як вбачається з виклику державного виконавця міського відділу ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції, позивачка отримала постанову тільки 04.09.2009 р.
Згідно ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено Постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Тому суд вважає, що позивачу слід поновити строк для оскарження адмінпостанови.
На підставі ст.ст.221,287,293 КпАП України та керуючись ст.ст.159-163 КАС України,
Позов задоволити.
Визнати незаконною та скасувати постанову серії АТ №0050727 від 17 березня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КпАП України з накладення штрафу у розмірі 300 грн.00коп., а провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного Апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст.186 КАС України .
Суддя