Справа № 2-10/2009 рік
02 листопада 2009 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого- судді Гавриленка В.Г.
Секретаря судового засідання Бандури Г.М.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
третя особа ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 третя особа: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7 міської ради про встановлення факту прийняття спадщини, позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_7 міської ради та співвідповідача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,
Що позивачка-відповідачка, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 третя особа: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно.
Свої позовні вимоги позивачка-відповідачка мотивувала тим, що 06 лютого 1995 року померла її бабуся, ОСОБА_10. Згідно заповіту, посвідченого ОСОБА_7 нотаріальною конторою по реєстру № 837 від 14 квітня 1981 року, все належне їй майно, померла заповіла сину ОСОБА_11
25 серпня 2003 року помер ОСОБА_11, її батько, який постійно проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно заповіту, посвідченого 05 серпня 2003 року приватним нотаріусом ОСОБА_12 Калуського районного нотаріального округу по реєстру № 169, все належне йому майно він заповів їй та її сестрі - ОСОБА_6
З метою оформлення права власності на майно, вона звернулася в ОСОБА_7 державну нотаріальну контору. Однак оформити право власності на спадкове майно виявилося неможливим через відмову державного нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Причиною відмови є те, що її батько ОСОБА_11 не прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_10 у встановлені строки.
З такою позицією державного нотаріуса вона не погоджуються і вважає, що її батько, ОСОБА_11, прийняв спадщину після смерті своєї матері, і відповідно вона прийняла спадщину після смерті батька, а значить набула права власності на майно:
Відповідно до даних Івано-Франківського бюро технічної інвентаризації, за ОСОБА_10 значиться будинковолодіння, по вул. Димитрова, 21-ж в м. Калуші. Дане будинковолодіння складається із: житлового будинку (літера „А”), прибудови (незавершена) (літера „А1”), веранди (літера „а”), сараю (літера „Б”), гаражу (літера „В”), погребу (літера „Г”), навісу (літера „Д”), вбиральні (літера „Е”), криниці (№ 1), огорожі (№ 2). Вартість будинковолодіння, згідно довідки-характеристики Івано-Франківського ОБТІ, становить 75527 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот двадцять сім) гривень.
До часу своєї смерті, її бабуся ОСОБА_10 постійно проживала у своєму (вищевказаному) будинковолодінні і тимчасово дозволила проживати в будинковолодінні своєму онукові із сім'єю - ОСОБА_3 - відповідачу по справі. Фактично бабуся проживала у половині вищевказаного будинковолодіння, а в іншій половині проживав Відповідач по справі із сім'єю.
Її батько - ОСОБА_11 - постійно допомагав ОСОБА_10 (своїй матері, а її бабусі). За час її життя він доглядав за мамою, надавав допомогу як матеріальну, так і фізичну, порався в господарстві, прибирав і т.п. Після смерті ОСОБА_10 батько фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Так, здійснивши похорон, її батько забрав ряд речей померлої. Це і особисті документи, частину меблів (диван, шафа, стіл і т.п.), а також речі (рушники, посуду, частину одягу і т.п.). Окрім того батько після смерті своєї матері, а її бабусі, постійно приходив та порався по господарству, проводив частковий ремонт приміщення, де проживала ОСОБА_10
Вважає, що її батько прийняв спадщину, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. А значить він став власником 1/2 частини будинковолодіння по вул. Дімітрова, 21 «ж», як було записано в заповіті.
Також і вона прийняла спадщину після смерті свого батька, оскільки вступила в управління та володіння спадковим майном, мотивуючи тим, що її батько помер 25.08.2003 року. З часу його смерті всі його особисті речі, документи, забрала вона. Це майно і по сьогоднішній день знаходиться у неї. Окрім того, вона, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом м. Калуша, стала власником квартири в м. Калуші по вул. Підвальна, 3/42, яка належала батькові. Ці обставини підтверджують те, що вона прийняла спадщину і являється власником майна, яке належало її батькові, і яке той отримав у спадщину після смерті своєї матері.
Майно, яке вона успадкувала, складається з 1/2 частини будинковолодіння по вул. Дімітрова, 21 «ж» в м. Калуші і складається з житлового будинку (літера „А”), прибудови (незавершена) (літера „А1”), веранди (літера „а”), сараю (літера „Б”), гаражу (літера „В”), погребу (літера „Г”), навісу (літера „Д”), вбиральні (літера „Е”), криниці (№ 1), огорожі (№ 2).
В судовому засіданні позивачка-відповідачка підтримала позовні вимоги, позов відповідача та третіх осіб не визнала та суду доповнила, що батько вступив в управління майном та прийняв спадщину. Відповідач залишався проживати в 1/2 частині будинку після смерті бабусі, а згодом почав реконструкцію будинку, та з того часу не допускав її до будинку, проти чого не заперечує сам відповідач.
Після смерті бабусі її батько постійно приходив, доглядав та ремонтував будинок. У кімнаті будинку в якій він проживав знаходилися речі бабусі та її батька. Оскільки експерт КП «Фінсервіс» вважає, що зробити технічно можливий, а одночасно і зручний, взаємовигідний та розумний поділ спірного домоволодіння неможливо, просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частину спірного будинковолодіння.
В судовому засіданні підтвердила позовні вимоги, просить їх задовольнити. Просить також відмовити у позові відповідачу-позивачу ОСОБА_3 та третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги- Кравець ОСОБА_13 та ОСОБА_9 , так як вважає, що вона прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_11, а спірний будинок ніколи не був колгоспним двором.
Відповідач-позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7 міської ради про встановлення факту прийняття спадщини. Свої вимоги мотивує тим, що його батьками були ОСОБА_14 та ОСОБА_15.
В 1961 році його бабуся ОСОБА_10 та дідусь ОСОБА_16 переїхали з Львівської обл. с. Лубнівки в м. Калуш, а він з батьками переїхали в 1962 році до баби та діда в Калуш, які на той час проживали по вул. Сівецькій ( колишня вулиця Молотова).
Даний будинок по вул.Сівецькій підлягав зносу, тому ОСОБА_7 міською радою було його діду виділено план під забудову житлового будинку в м.Калуші по вул.Козацькїй, 21 «ж» ( колишня вулиця Дімітрова 21 "Ж"). Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок №337 від 8.02.1977р. -даний будинок був зданий в експлуатацію і належав на праві власності ОСОБА_16. В даному будинку проживали ОСОБА_16 та ОСОБА_10.
2 листопада 1980 року його дід помер і після його смерті відкрилася спадщина на даний житловий будинок. Ще за життя дід залишив заповіт, згідно якого все своє майно заповідав його батьку ОСОБА_14. Однак оскільки даний житловий будинок був побудований дідом разом з бабою, тобто був спільним майном, тому згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 5.05.82р. ОСОБА_10 прийняла 1/2 частину житлового будинку. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 5.05.1981 року - іншу 1/2 частину житлового будинку прийняв його батько.
25 вересня 1998 року його батько помер і після його смерті він, як спадкоємець першої черги прийняв у спадок разом з мамою 1/2 частину житлового будинку , який знаходиться в м.Калуші по вул.Козацькій, 21»ж», а згідно договору від 25.02,2005р. дана частина будинку перейшла у його власність.
Ще за життя , 04.04.81р., його баба склала заповіт ,згідно якого майно заповідала його батьку, однак пізніше змінила його, заповівши все своє майно іншому сину - ОСОБА_11, батьку позивачки-відповдачки ОСОБА_1
06 лютого 1995 року баба померла і після її смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину даного житлового будинку. Однак ОСОБА_11 спадщину не прийняв та не вступив в управління та керування нею, оскільки ніколи в будинку не проживав , не був прописаний, а також не звернувся в нотаріальну контору з заявою про бажання оформити свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті своєї матері.
25 серпня 2003 року ОСОБА_11 помер так і не прийнявши спадщину після смерті своєї матері, тому він змушений був звернутися в суд з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, оскільки він та його сім'я прописані в даному будинку з 29.12.87 року , а також постійно проживав в ньому, тобто вступив в управління та керування спадщиною після смерті баби, на відміну від ОСОБА_11, який у 6-ти місячний термін в нотаріальну контору не звернувся протягом якого мав би подати заповіт та заяву про бажання прийняти спадщину. Просить постановити рішення, згідно якого встановити факт прийняття ним, ОСОБА_17, спадщини після смерті бабусі ОСОБА_10, яка померла 6.02.95р.Визнати за ним право власності на спадкове майно померлої ОСОБА_10, а саме: 1/2 частини житлового будинку, який знаходиться в м. Калуші по Шашкевича, 11 (колишня вул.Козацька, 21 «ж», вул.Дімітрова, 21-ж) з відповідною частиною господарських будівель та споруд.
В процесі розгляду справи ОСОБА_3 змінив позовні вимоги. Вважає, що спірний будинок був колгоспним двором, а тому після смерті ОСОБА_16 членами колгоспного двору були ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_8 та син ОСОБА_9. ОСОБА_11 членом колгоспного двору не був, спадщини після смерті бабусі - ОСОБА_10 не прийняв, а тому і не міг заповісти частку в колгоспному дворі позивачці-відповідачці ОСОБА_1
Відповідач - позивач ОСОБА_3 у судовому засіданні погодився з позовними вимогами ОСОБА_3 та ОСОБА_9, так як вони співпадають з його зміненими позовними вимогами.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернулись до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_7 міської ради та співвідповідача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги мотивують тим, що ОСОБА_16 проживав разом з дружиною ОСОБА_18 в м. Калуш, на вул. Сівецькій в колгоспному будинку, який підлягав зносу.
Від шлюбу між ОСОБА_16 та ОСОБА_18 який був зареєстрований 07.02.1931р. в с. Грабівка, Калуського району, народилося три сини: ОСОБА_14, який був батьком її чоловіка та дідусем її сина, ОСОБА_11, та ОСОБА_5, які вибули з будинковолодіння не витребувавши своїх часток і втратили своє право на частку в майні колгоспного двору.
У 1975 році ОСОБА_16 розпочав будівництво жилого дерев'яного будинку в районі «ХОТІНЬ» (колишня вул.. Димитрова, а потім Козацька, №21 «Ж» м. Калуші.).
В 1977р. будинок здано в експлуатацію (свідоцтво про право власності на житловий будинок від 08.02.1977р. яке зареєстровано БТІ за №337 та реєстрі за №1049).
Відповідач ОСОБА_7 міська рада надала ОСОБА_11 квартиру по вул. Б. Хмельницького, 18/61 , а ОСОБА_3Д АДРЕСА_1 ( колишня 50 річчя ВЛКСМ) в м. Калуші.
ОСОБА_14, який був батьком ОСОБА_3, мав квартиру на АДРЕСА_2, але фактично проживав у своїх батьків разом з сім'єю та допомагав вести спільно господарство. Підтвердження цьому факту є витяг з рішення № 179 від 13.09.1989р. «Про індивідуальне будівництво та надвірних споруд».В додатку №1 вищезазначеного рішення є дозвіл на будівництво, яке дали ОСОБА_14 (батьку співвідповідача) та ОСОБА_18.
02.11.1980 року помер ОСОБА_16, залишивши заповіт на Ѕ спірного будинковолодіння на сина ОСОБА_14.
Сім'я її чоловіка- Кравець В.І., до складу якої входили вони, як треті особи по справі, перейшла проживати та прописалися 29.12. 1987р. у ОСОБА_18, за адресою вул. Козацька, №21 «ж» в м. Калуш, як до помешкання колгоспного двору. З часу їх прописки всіма членами колгоспного двору постійно велося спільне господарство.
ОСОБА_18 померла 06.02.1995р. В цей же день ОСОБА_14 звернувся з письмовою заявою №184 до Державної нотаріальної контори про прийняття та видачу свідоцтва про право на спадщину, і на підставі заяви була відкрита спадкова справа №139 від 21 липня 1995р.
Вважає, що двір дійсно являється колгоспним і ОСОБА_16 являвся колгоспним пенсіонером, про що стверджує довідка № 127 від 25.07.1995р. видана правлінням с/с «ім. Б. Хмельницького», Калуського району.
Згідно ст. 126 ЦК України в редакції 1963 року, який регулював правовідносини між членами колгоспного двору, працездатний член колгоспного двору втрачає право на частку в майні колгоспного двору, якщо він не менше трьох років підряд не приймав участі своєю працею та коштами у веденні спільного колгоспного двору. Згідно п.4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про Власність» правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні застосовуються з 01.07.1990р.
25.09.1998р. ОСОБА_14 помер. Тому вони, як треті особи які заявляють самостійні вимоги до предмета спору вважають, що право власності на спадкове майно після смерті членів колгоспного двору таких як ОСОБА_16 та ОСОБА_18, мав ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 як такі, що були членами колгоспного двору.
ОСОБА_11 помер 25.08.2003р., членом колгоспного двору не був і спадщину згідно заповіту від 14.04.1981р. від ОСОБА_10, яка померла 06.02.1995р., не приймав.
З часу відкриття спадщини минуло вже багато років. За цей час співвідповідач ОСОБА_3 та вони, треті особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, повністю користуються цілим житловим будинком, сараєм та господарськими спорудами, і земельною ділянкою для обслуговування будинку в дане господарство вклали значні фінансові кошти.
Будинок не був розділений на дві половини, всі вони як члени колгоспного двору як рідні, проживали в ньому однією сім'єю, користувалися цілим будинком та господарськими спорудами, а також як члени колгоспного двору обробляли земельну ділянку біля будинку, постійно прибирали в кімнатах та їх ремонтували, сім'я ОСОБА_3 зробила реконструкцію будинку, встановили газовий конвектор та газову колонку,
провели водопостачання, облаштували ванну кімнату та інше ,на що затратили значні фінансові кошти, в них був спільний бюджет. Також ними був добудований гараж і кімнати до будинку, який був дерев'яним та мав житлову площу 35,70 м. кв. згідно свідоцтва про право власності від 05 травня 1981р.виданого на ОСОБА_19.
На момент смерті ОСОБА_18Т разом з нею проживали тільки вони, як треті особи які заявляють самостійні вимоги на предмет спору і співвідповідач по справі а тому всі троє прийняли спадщину, шляхом вступу і управління та володіння спадковим майном, а інші спадкоємці, ніяким передбаченим законом способом, спадщину не прийняли і не мали права на неї.
Таким чином, вважають, що їх безпідставно позбавлено права власності на частку в колгоспному майні, а також на спадкове майно, оскільки ніхто з моменту відкриття спадщини не прийняв її у встановленому законом порядку, оскільки вони не вчинили дій, що свідчать про прийняття спадщини передбачених ст. 549 ЦК ( в редакції 1963 р.).
Просять встановити факт прийняття ними спадщини внаслідок смерті ОСОБА_18 та визначити додатковий строк для подання заяви до державного нотаріуса про прийняття спадщини.
В свідоцтві про народження в якому зазначено ОСОБА_18, а тому в заповіті від 14.04.1981р. неправильно зазначено ім'я та по батькові ОСОБА_10. Правильне прізвище підтверджується у свідоцтві про одруження У11 №341497 від 12.11.1980р.
Перед смертю ОСОБА_11 зробив заповіт від 05.08.2003р., в якому вказав тільки квартиру №42, що знаходиться в м. Калуш, вул. Підвальна, №3, яку розподілити в рівних частках на ОСОБА_1 та ОСОБА_6, про інше майно в заповіті не згадується.
ОСОБА_11, на якого був зроблений заповіт від ОСОБА_10, а також заповіт від нього на дочку ОСОБА_1 та ОСОБА_6, які не подали доказів суду, що вони брали участі у веденні спільного господарства в колгоспному дворі ,втратили право на частку у майні колгоспного двору.
ОСОБА_1 після смерті свого батька ОСОБА_11 прийняла спадщину згідно заповіту в якому зазначено тільки квартира за адресою АДРЕСА_3.
В контексті наведеного, права і обов'язки ОСОБА_1 не порушуються і не могли бути порушені, оскільки її батько не був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2 «Ж» до дня своєї смерті 25.08.2003р.( згідно довідки №000417 від 19.07.2005р. виданої ЖЕО №1), не був членом колгоспного двору. ОСОБА_11 проживав з 04.08.1993р. за адресою АДРЕСА_4, і 19.02.1996р набув право власності на дану квартиру.
Власність колгоспного двору регулюється - ст.ст. 120-126 ЦК УРСР ( в редакції 1963р) і згідно ст.ст. 120,123 ЦК УРСР - майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
До 15.04.1991р. і станом на цю дату суспільна група господарства, спірне нерухоме майно якого було і є на даний час за адресою вул.Шашкевича, №11 в м. Калуш, відносилося до суспільної групи - колгоспний двір і членами цього двору були вони, треті особи які заявляють самостійні вимоги, щодо предмета спору та співвідповідач ОСОБА_3
Вказане стверджується письмовими доказами, які є в матеріалах справи і додані до позовної заяви.
Отже на сьогоднішній день їм, третім особам, які заявляють самостійні вимоги, щодо предмета спору та співвідповідачу ОСОБА_3 належить по 1/3 частині нерухомого майна вищевказаного колишнього колгоспного двору, згідно переліку майна зазначеного на момент смерті ОСОБА_18
Згідно вимог ст.370 ЦК УРСР при виділі частки в майні, яке є спільною сумісною власністю вважається, що частки співвласників, в цьому майні є рівні, а отже вони всі члени колгоспного двору набули права власності на 1/3 частину вищевказаного майна колгоспного двору.
З введенням в дію з 15.04.1991р.Закону України» Про власність» колгоспні двори ліквідовано і при вирішенні даного спору слід керуватися п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України за №20 від 22.12.1995р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», в якому зазначено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991р. мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991р. не втратили права на частку в його майні.
Просять встановити факт прийняття та вступу у спадкове майно за ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, після смерті 06.02.1995р. ОСОБА_18;
- визнати за ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3 - право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, до 15.04.1991р. та на нерухоме майно спільної сумісної власності даного двору яке було ними разом придбано та створено після ліквідації колгоспного двору а саме - 1/3 частини житлового будинку №21 на вул. Шашкевича, №11 (колишня вулиця -Козацька, 21 «Ж» та колишня Дімітрова,21 «Ж») в м. Калуш Івано-Франківської області, з відповідною частиною господарських будівель та споруд будинковолодіння та земельну ділянку для обслуговування даного будинковолодіння, згідно переліку нерухомого майна на підставі висновку експерта;
- визнати недійсним заповіт від 14.04.1981 р. від імені ОСОБА_10 на ОСОБА_20;
- поновити строк позовної давності, в зв'язку з його пропуском з поважних причин.
Представник ОСОБА_7 міської ради в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5 в судовому засіданні ствердив, що дійсно його батько ОСОБА_16 разом з мамою ОСОБА_18 побудували будинок по вул. Шашкевича, №11 (колишня вулиця - Козацька, 21 «Ж». При житті батько заповів свою частку в розмірі 1/2 частини сину ОСОБА_14, яку останній прийняв у спадщину в 1981 році, пізніше успадкували його дружина та син ОСОБА_3 , а згодом згідно договору дана частина будинку перейшла у власність ОСОБА_3 Другу частину будинку мати ОСОБА_18 заповіла другому брату - ОСОБА_11 Хоча нотаріально він не оформив спадщину після смерті матері, вважає, що брат- Кравець Ф.Д. прийняв її ,так як після смерті матері разом з братами поховав її, приходив і вів господарство, мав ключі від маминої частини будинку, вигодовував поросят, обробляв город. Окрім того він з будинку взяв диван, предмети домашнього обіходу, ряд документів. На його думку за племінницею - дочкою брата ОСОБА_11 - повинно бути визнано право власності на 1/2 частини будинковолодіння.
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, однак надала заяву в якій вказала, що позов ОСОБА_1 визнає повністю, позов ОСОБА_3 не визнає просить справу слухати в її відсутності.
Суд заслухавши доводи сторін , дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають до задоволення, а позовні вимоги відповідача - позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_7 міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_7 міської ради та співвідповідача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно є безпідставними і в їх задоволенні слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що рішенням № 274 виконавчого комітету ОСОБА_7 міської Ради депутатів трудящих від 30.09.1957 року надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці по вул.Молотова № 153 площею 600 кв.м. гр.ОСОБА_16. (а.с.193 том 1).
Згідно копії Свідоцтва про смерть ОСОБА_16 помер 02.11.1980 року (а.с.88 том 2).
Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_7 міської ради депутатів трудящих від 14.01.1977 р № 7/3 «Про затвердження акту комісії від 08.12.1976 року про ввід в експлуатацію житлового будинку побудованого по вул.Дімітрова,21 «ж» гр.ОСОБА_16» зазначено, що даним рішенням вирішено затвердити даний акт комісії та оформити за гр.ОСОБА_16 право особистої власності на цілий житловий будинок по вул.Дімітрова,21 «ж», про що видати свідоцтво про право власності (а.с.12 том3).
В копії свідоцтва про право власності від 05.05.1981 року зазначено, що ОСОБА_10, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 «ж», Івано-Франківської області, яка є дружиною ОСОБА_16, померлого 02.11.1980 року належить право власності на Ѕ частку в спільному майні (а.с.77 том 2).
З витягу з рішення виконавчого комітету від 13.09.1989 року № 179 про індивідуальне будівництво: надано дозвіл на будівництво надвірних споруд громадянам ОСОБА_14 та ОСОБА_19, а саме: будівництво погребу, приміщення для зберігання кормів та веранди по вул.Дімітрова, 21 «ж» (а.с.83,84 том 2).
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.02.2005 року за реєстровим № 60 вбачається, що спадкоємцем на 1/2 частину майна ОСОБА_14, який помер 25.09.1998 року, є його дружина - ОСОБА_15 та син ОСОБА_3. Спадкове майно, на яке в указаній частці видане це свідоцтво, складається з : житлового будинку 1 пов., що знаходиться в м.Калуші по вул.Козацька (вул.Дімітрова), буд.21 «ж» Івано-Франківської області. Вказане майно належало спадкодавцю ОСОБА_14 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 05.05.1981 року по реєстру № 1052 (а.с.81 том 2).
Відповідно до копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Івано-Франківським ОБТІ від 07.09.2005 року вбачається, що ОСОБА_3 належить на праві приватної власності 1/2 часина домоволодіння по вул.Козацька (Дімітрова) буд.21 «ж» в м.Калуші, Івано-Франківської області на підставі Свідоцтва про право на спадщину за реєстровим № 60 від 21.02.2005 р. та Договору від 25.02.2005р за реєстровим № Д-21 (а.с.42 том.1).
Згідно копії договору від 25.02.2005 року вбачається, що ОСОБА_15 та ОСОБА_3, які є спадкоємцями в рівних частинах на майно померлого ОСОБА_14, на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих ОСОБА_7 міською державною нотаріальною конторою 21.02.2005 року за реєстровим № 61, № 60, домовилися про поділ спадкового майна та уклали цей договір, за яким переходить на праві приватної власності:
- ОСОБА_15 - дружині померлого - Ѕ частина квартири № 69 та грошові вклади.
- ОСОБА_3 - сину померлого - Ѕ частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться в м.Калуші по вул.Козацькій (вул.Дімітрова), буд.21 «ж» Івано-Франківської області (а.с.78 том 2).
З копії заповіту від 14.04.1981 року вбачається, що ОСОБА_10, яка мешкала в м.Калуші по вул.Дімітрова № 21 «ж», ОСОБА_14 -Франківської області на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: усе моє майно, яке буде належати мені на день її смерті заповіла ОСОБА_20. (а.с.96 том 1).
Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_10 померла 06.02.1995 року (а.с.97 том 1).
Згідно копії заповіту від 05.08.2003 року вбачається, що ОСОБА_11 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належну йому квартиру, яка знаходиться в м.Калуші, вул.Підвальна,3/42 заповідаю ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в рівних частинах (а.с.100 том.1).
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.09.2004 року зазначено, що на підставі заповіту, посвідченого 05.08.2003 року по реєстру № 6169 спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_20, який помер 25.08.2003 року, є на цілу частину - ОСОБА_1, в користь якої відмовилася ОСОБА_6 від належної їй 1/12 частини спадкового майна (а.с.155 том.1).
ОСОБА_1 народилась 09.06.1975 року і є донькою померлого ОСОБА_20 ,про що стверджує копія свідоцтва про народження (а.с.3 том 1).
Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_4 вбачається, що він був сином ОСОБА_16 та ОСОБА_10 (а.с.4 том 1).
З копії свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_11 помер 25.03.2003 року (а.с.5 том 1).
В рішення виконавчого комітету ОСОБА_7 міської ради депутатів трудящих від 14.01.1977 р № 7/3 «Про затвердження акту комісії від 08.12.1976 року про ввід в експлуатацію житлового будинку побудованого по вул.Дімітрова,21 «ж» гр. ОСОБА_16» зазначено, що даним рішенням вирішено затвердити даний акт комісії та оформити за гр.ОСОБА_16 право особистої власності на цілий житловий будинок по вул.Дімітрова,21 «ж», про що видати свідоцтво про право власності (а.с.12 том 3).
Отже, з часу оформлення права власності за ОСОБА_21, домоволодіння по вул. Дімітрова, 21-ж в м. Калуші (тепер Шашкевича, 11) набуло статусу майна особистої власності подружжя ОСОБА_16 та ОСОБА_10 Після смерті ОСОБА_16, його дружина ОСОБА_10 оформила право власності на 1/2 частину домоволодіння, яке заповіла своєму сину ОСОБА_11 Будучи співвласником домоволодіння, ОСОБА_10 та ОСОБА_14 отримали дозвіл на будівництво надвірних споруд.
Суд, вважає, що у позовних вимогах третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_7 міської ради та співвідповідача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно слід поновити термін звернення до суду, оскільки їм стало відомо про порушене їхнє право тільки в судовому засіданні.
Таким чином вищевказані обставини вказують, що домоволодіння по вул. Шашкевича, 11 в м. Калуші (колишня Дімітрова, 21-ж) не могло бути колгоспним двором, оскільки було оформлено на праві особистої власності за подружжям ОСОБА_16 та ОСОБА_10, а після смерті ОСОБА_16 - домоволодіння стало належати на праві спільної власності по 1/2 частині ОСОБА_10 та ОСОБА_14
Дослідивши довідки с/с. ім. Б.Хмельницького №127 від 25.07.1995 року про те, що ОСОБА_16 являвся колгоспним пенсіонером і двір являвся колгоспним, а ОСОБА_10 згідно довідки №513/02 від 24 липня 2005 року отримувала пенсію по втраті годувальника до дня своєї смерті - 08.02.1995 року , а також рішення правління колгоспу «Росія» від 20 квітня 1972 року «Про виділення земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку» та виконавчого комітету № 239/1 від 10.11.1972 року про дозвіл на будівництво житлового будинку , що земельну ділянку під забудову спірного будинковолодіння ОСОБА_16 надало правління колгоспу «Росія», суд вважає, що твердження відповідача ОСОБА_3 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_8 про те, що спірне домоволодіння являється колгоспним двором , являється хибним та таким, що не знайшло підтвердження в судовому засіданні.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання права власності на домоволодіння по вул. Шашкевича, 11 (колишня Дімітрова, 21-ж) як за членами колгоспного двору - є безпідставними.
Суд, аналізуючи пояснення учасників процесу, досліджуючи письмові докази, встановив, що ОСОБА_11 користувався спірним будинковолодінням, та брав участь своєю працею та коштами у веденні спільного господарства, за час життя ОСОБА_10, а після смерті останньої продовжував користуватися цим домоволодінням, забрав частину особистих документів речей та майна , що належали його матері ОСОБА_10 Тому згідно ст.ст.548,549 ЦК України (в редакції 1963 року) ОСОБА_11 набув право власності на Ѕ частину домоволодіння по вул. Шашкевича,11 (колишня Дімітрова, 21 «ж»), оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном після смерті своєї матері ОСОБА_10
Оскільки ОСОБА_1, як спадкоємець після смерті свого батька - ОСОБА_11, належним чином прийняла спадщину після смерті останнього, тому набула право власності на належну батькові 1/2 частину спірного домоволодіння.
Судом призначалась будівельно-технічна експертиза з приводу можливості поділу даного будинковолодіння, яка проведена експертами ПП. «Фінсервіс».
Згідно довідки №8201 від 09.06.2009 року (а.с.30 том 3) ПП. «Фінсервіс», експерт вважає, що зробити технічно можливий, а одночасно і зручний, взаємовигідний та розумний поділ домоволодіння по вул.Шашкевича, 11, (колишня Дмитрова, 21 «ж») в м.Калуші, неможливо.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 третя особа: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно, слід задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину домоволодіння, що знаходиться по вул.Шашкевича, 11 (колишня Дімітрова, 21 „ж”) в м.Калуші, Івано-Франківської області.
Оцінюючи у сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_7 міської ради про встановлення факту прийняття спадщини слід відмовити. Відмовити також слід у позовних вимогах третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_7 міської ради та співвідповідача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.
На підставі ст.ст.548, 549 ЦК України в редакції від 18.07.1963 року, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214 - 215, 218 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 третя особа: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину домоволодіння, що знаходиться по вул.Шашкевича, 11 (колишня Дмитрова, 21 „ж”) в м.Калуші, Івано-Франківської області.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_7 міської ради про встановлення факту прийняття спадщини відмовити.
У позовних вимогах третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_7 міської ради та співвідповідача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви то апеляційне оскарження або апеляційна скарга не була подана у строк рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Калуський міськрайонний суд.
Суддя