ПОСТАНОВА[1]
24 липня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Сітайло О.М. за участю ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 року щодо ОСОБА_2, -
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 року провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_2 закрите; ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за те, що ОСОБА_2 02 грудня 2016 року о 19 год. 40 хв. по вул. Оноре Бальзака, 6 в м. Києві в порушення вимог п. 2.9 «А» ПДР України керував автомобілем «ВАЗ21074» д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння.
За результатами огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» встановлено 1, 73 проміле.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування постанови Деснянського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 року в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП та закриття провадження у цій частині за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення. Судове рішення у частині закриття провадження щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП в апеляційному порядку не оскаржується.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 252 КУпАП не забезпечив всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності; не взяв до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення АП1 № 924558 від 04.08.016 не відповідає вимогам ч. 2 ст. 266 КпАП України; огляд особи на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу проведений з порушенням встановленого законом порядку, ОСОБА_2 працівники поліції не запропонували огляд у медичному закладі. Суд безпідставно не взяв до уваги пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, та висновок лікаря-нарколога про те, що у ОСОБА_2 ознак сп'яніння не виявлено.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення інспекторів поліції ОСОБА_6, ОСОБА_7, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та відеозапис, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КпАП України оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія з результатами огляду з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що інспектори патрульної служби, проводячи огляд на стан алкогольного сп'яніння, вказаних вимог дотрималися, а суддя місцевого суду дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як убачається з матеріалів справи щодо ОСОБА_2 складено адміністративний протокол № АП1 237575 від 02.12.2016 за ст. 124 КУпАП та адміністративний протокол № АП1 237574 від 02.12.2016 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП апелянтом не оскаржується.
Висновок суду першої інстанції в частині доведеності винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, є правильним, обґрунтованим та підтвердженим наявними у справі доказами, які суд перевірив і дав належну оцінку у їх сукупності, та доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Як убачається зі змісту судового рішення, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності, зокрема безпосередньо у судовому засіданні заслухав пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8 дослідив наявні у адміністративних матеріалах докази, переглянув відеозапис, дав оцінку кожному доказу із наведенням відповідних мотивів та дійшов висновку про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, належним чином вмотивувавши своє рішення.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції заслухав пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КупАП - ОСОБА_2, який підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та пояснив, що з результатами огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» він не погодився, наполягав на огляді в закладі охорони здоров'я, однак інспектори патрульної поліції йому відмовили; крім того, інспекторами його не проінформовано про порядок проведення огляду за допомогою спеціального технічного засобу, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку «Драгера» йому не надали, надали йому розкритий мундштук до «Драгеру», внаслідок чого його інфіковано.
Інспектора поліції ОСОБА_6 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснила, що вона разом з інспектором поліції ОСОБА_7 під час патрулювання 02.12.2016 року о 19:40 год. рухались по вул. Оноре Бальзака, 6 в м. Києві та побачили, як автомобіль «ВАЗ 21074» д.н.з. НОМЕР_1 рухався неадекватно дорожній обстановці; вони не встигли зупинити даний автомобіль, як сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ21074» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Хюндай Санта Фе» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_11
Під час спілкування з ОСОБА_2 нею та її напарником у правопорушника були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах з порожнини рота, нестійка хода та поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_2 було роз'яснені його права та запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер».
Огляд проводився у присутності двох свідків за допомогою приладу «Драгер», результат тестування склав 1,73 проміле. При цьому ОСОБА_2 усіляко намагався завадити проходженню огляду належним чином. Результат тестування не заперечував, на проведенні медичного огляду ОСОБА_2 не наполягав. Сертифікат та інші документи на прилад «Драгер» ОСОБА_2 не просив йому надати; технічний прилад «Драгер» ОСОБА_2 надавався у належному стані відповідно до положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначила, що матеріали ДТП оформляли упродовж 4 годин, оскільки ОСОБА_2 неодноразово викликав на місце ДТП швидку допомогу, у подальшому відмовляючись від госпіталізації в медичний заклад, телефоном повідомляв про вчинення інспекторами поліції щодо нього кримінальних правопорушень; поводив себе неадекватно, зловживав своїми правами, тим самим затягуючи час та перешкоджаючи складати відповідні документи.
Інспектор патрульної поліції ОСОБА_7 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, дав аналогічні за змістом пояснення щодо обставин проходження ОСОБА_2 огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків та поведінки ОСОБА_2 на місці вчинення ДТП.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснив, що у водія автомобіля «ВАЗ 21074» д.н.з. НОМЕР_1 були очевидні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: нерозбірлива мова, нестійка хода та неадекватна поведінка. Після проходження тестування за допомогою приладу «Драгер» результат склав 1,73 проміле. Зазначив, що ОСОБА_2 усіляко намагався затягнути час, щоб зменшити, на його думку, рівень алкоголю в крові. При проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформленні матеріалів зловживав своїми правами та вів себе зухвало.
Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснили, що були свідками при проходженні ОСОБА_2 огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». Інспектори роз'яснили їм права, при них відкрили алкотестер та мундштук до нього, детально неодноразово роз'яснили ОСОБА_2 процедуру проходження. У їх присутності ОСОБА_2 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», результат склав 1,73 проміле. Відразу після проходження огляду незгоди з результатом ОСОБА_2 не виявив і на огляді в медичному закладі не наполягав, очевидно знаходився у стані алкогольного сп'яніння, усіляко намагався перешкодити огляду та оформленню документів, своєю поведінкою провокував працівників поліції. Відповідні документи на прилад «Драгер» у інспекторів поліції були, про те ніхто не просив їх оглянути. При цьому працівники поліції поводилися толерантно, будь-яких сумнівів чи зауважень щодо проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у свідків не було.
Наведені пояснення свідків узгоджуються між собою та об'єктивно підтверджуються наявними у адміністративних матеріалах доказами, зокрема даними протоколу про адміністративне правопорушення, даними відеозапису з нагрудної відеокамери працівника поліції, які у своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився з порушенням вимог законодавства.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, що 02.12.2016 року вони із ОСОБА_2 рухалися в автомобілі «ВАЗ 21074» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та потрапили у ДТП. Стверджував, що ОСОБА_2 був тверезим, з результатом огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» не погодився, наполягав на огляді в медичному закладі, що було проігноровано працівниками поліці.
При цьому пояснення свідка ОСОБА_4, не узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами; крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 знайомі між собою, а тому, на думку суду, пояснення ОСОБА_4 є необ'єктивними та спрямованими на уникнення ОСОБА_2 адміністративної відповідальності, а тому суд їх критично оцінює.
Частиною 4 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
З огляду на викладене, суд не бере до уваги, як доказ, наданий ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційної інстанції висновок «Соціотерапія» № 006421 від 03.12.2016 року (дата складання) щодо результатів його медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, про те, що у ОСОБА_2 ознак сп'яніння не виявлено, оскільки процедура проходження даного огляду у лікаря нарколога не узгоджується з вимогами закону.
Зокрема, згідно роздруківки приладу «Драгер», ОСОБА_2 пройшов тестування на алкоголь о 20:25 год., висновок «Соціотерапії» складений 03.12.2016 року о 06:30 год., тобто пройшло понад 10 годин, тоді як Законом передбачено не пізніше 2 годин з моменту встановлення відповідних підстав.
Доводи апеляційної скарги про те, що інспектори поліції не пропонували ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я у зв'язку із його незгодою із результатом огляду за допомогою приладу «Драгер» та на його вимогу не надали відповідні документи на прилад «Драгер», є необґрунтованими, оскільки були предметом перевірки та не знайшли свого підтвердження як у суді першої інстанції, так і при апеляційному розгляді справи.
З оглянутого в суді апеляційної інстанції запису нагрудної камери інспектора поліції убачається, що огляд на стан сп'яніння проведений з дотриманням вимог Закону, зокрема запрошено свідків, ОСОБА_2 роз'ясненно порядок проходження огляду на стан сп'яніння, огляд проведено за допомогою приладу «Драгер». Одразу після оголошення результату тесту ОСОБА_2 незгоди не висловив. Самостійно неодноразово викликав швидку допомогу, телефонував у поліцію, обвинувачуючи інспекторів поліції у вчиненні щодо нього ряду кримінальних правопорушень. Також убачається, що при складанні протоколів про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_2 та проходженні ним огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2 зловживав своїми правами, затягуючи час. Суттєвих та об'єктивних зауважень від ОСОБА_2 та будь-яких зауважень від свідків щодо проходження огляду на стан сп'яніння не надходило.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не погодився із результатом огляду за допомогою приладу «Драгеру» та наполягав на огляді у медичному закладі, - не обґрунтовані та спростовуються матеріалами справи: поясненнями свідків, які узгоджуються між собою та об'єктивно підтверджуються відеозаписом, з якого убачається, що ОСОБА_2 погодився на огляд за допомогою спеціально технічного засобу «Драгер» та, зловживаючи своїми правами, фактично намагався перешкодити цьому, одразу незгоди з результатом тесту не заявив, а лише за сплином часу (понад 2 годи, передбачених Законом) виявив намір пройти огляд у медичному закладі.
Доводи ОСОБА_2 про те, що диск із відеозаписом є неналежним доказом, суд вважає безпідставними, оскільки диск наданий до суду та долучений до матеріалів справи з дотриманням вимог закону. При цьому як ОСОБА_2 так і його захисник ОСОБА_3 не заперечували, що на відео зафіксовано саме ОСОБА_2 під час подій 02 грудня 2016 року.
Вимоги ст. 266 КУпАП та положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при проведенні огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння дотриманні, протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, серії АП1 № 237574 від 02.12.2016 року складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП.
Також не узгоджуються із вимогами закону і доводи апеляційної скарги про те, що адміністративне провадження щодо ОСОБА_2 необхідно закрити у зв'язку із закінченням строків притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки суд першої інстанції притягнув до адміністративної відповідальності та наклав стягнення на ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відповідності до ст. 38 КУпАП.
Отже, при розгляді даної справи суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушеннь, що унеможливили б прийняття законного та обґрунтованого рішення. Висновки суду в частині визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_2 закрите; ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 10200, 00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва О.М. Сітайло
Справа № 33/796/800/2017 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий суддя у 1-й інстанції: Таран Н.Г.
Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.