Справа №22 Ц-3203/2007 р. Головуючий у 1 інстанції Кириченко В.І.
Категорія 11, 12 Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А.
іменем України
19 листопада 2007 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Яворського М.А.
суддів Корзаченко І.Ф., Червінко К.С.
при секретарі Велицькому О.О.
розглянувши в приміщенні апеляційного суду Київської області матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 27 липня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на вказаний будинок,
установила:
У квітні 2007 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та просив суд постановити рішення яким, в порядку визначеному ст. 220 ч.2 ЦК України ви шати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 укладеного 10 серпня 2005 року між ним як покупцем через представника ОСОБА_3, який діяв в його інтересах та ОСОБА_2 як продавцем; визнати за ним право власності на вказаний житловий будинок.
Свої вимог и позивач обґрунтовував тим, що 20 червня 2005 року між ним та ОСОБА_3 було досягнуто згоди щодо придбання для нього (позивача) та членів його сім'ї житловою будинку в сільській місцевості для чого ОСОБА_3 було передано 4200 доларів США. В подальшому між ОСОБА_3 та відповідачкою по справі 09 серпня 2005 року було досягнуто згоди щодо продажу відповідачкою житлового будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1. Однак в зв'язку з відсутністю у відповідачки правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок, відповідачка отримала 10 серпня 2005 року від ОСОБА_3 кошти в сумі 3800 доларів США, що становило на гой час 19190 грн., та видала доручення своєму родичу ОСОБА_4 на вчинення всіх необхідних дій по продажу житлового будинку. Але і за вказаних обставин вказаний житловий будинок не був належним чином оформлений на нього, оскільки відповідачка не отримала до цього часу правовстановлюючого документа, який би посвідчував її право на вказаний житловий будинок, хоч рішенням Ставівської сільської ради №3.34/4 31 липня 2003 року вказаний житловий будинок був прийнятий в експлуатацію. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 який є братом його дружини через якого він купував для себе та членів своєї сім'ї вказаний житловий будинок помер. Тому просив в судовому порядку вирішити вказаний спір та задовольнити його позовні вимоги.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 27 липня 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсягу.
В апеляційній скарзі позивач по справі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, неповне з'ясування обставин справи, не відповідність висновків суду першої інстанції встановленим судом обставинам справи. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про повне задоволення його позовних вимог .
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися на розгляд вказаної справи , дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне її відхилити виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 червня 2005 року ОСОБА_3 отримав від позивача по вказаній справі ОСОБА_1 4200 доларів США для придбання житлового будинку в селі і взяв на себе зобов'язання повернути вказані кошти позивачу до 20 червня 2007 року, а вразі не придбання житлового будинку виконати вказане зобов'язання по поверненню коштів позивачу ОСОБА_3 до грудня 2005 року. (ас. 7)
9 серпня 2005 року між ОСОБА_3 та відповідачкою по справі ОСОБА_2 було досягнуто згоди щодо продажу ОСОБА_2 будинку ОСОБА_3 в зв'язку з чим останній передав відповідачці аванс в сумі 3800 доларів США, але в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не мала правовстановлюючого документа на вказаний житловий будинок, оскільки він не був на той час зареєстрований в БТІ, тому вказаний договір не був належним чином посвідчений нотаріально та зареєстрований в БТІ.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, а відповідачка по справі на даний час не визнає право позивач а по справі ОСОБА_1 на вказаний житловий будинок, посилаючись на те, що між нею та ОСОБА_3 не було належним чином укладено договору купівлі-продажу житлового будинку, а отриманий аванс за вказаний житловий будинок в сумі 3800 доларів США вона не заперечує повернути спадкоємцям ОСОБА_3
Суд першої інстанції, вирішуючи вказаний спір та, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 виходив, що позивач по справі не надав суду достатніх доказів того що між ним та померлим ОСОБА_3 був укладений відповідно до вимог ст. 1000 ЦК України був укладений відповідний договір доручення на вчинення ОСОБА_3 від імені та в інтересах ОСОБА_1 договору купівлі-продажу житлового будинку. Подана позивачем розписка про отримання ОСОБА_3 у позивача 4200 доларів США не підтверджує вказаних обставин, оскільки містить всі ознаки договору позики, тому суд вважав, що позивач в порядку передбаченому ст. 60 ЦПК України не довів суду обґрунтованості своїх вимог.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції законним, обґрунтованим та таким, що зроблений на підставі поданих сторонами по справі та досліджених судом доказів.
Так відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії, Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Згідно ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Частиною 3 статті 1012 ЦК України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
Як вбачається з матеріалів даної цивільної справи позивач, звертаючись до суду із вказаним позовом посилався на те, що між ним та ОСОБА_3 було досягнуто згоди про придбання останнім для нього та членів його сім'ї житлового будинку в сільській місцевості. Разом з тим позивач на подав суду доказів того що між ним та ОСОБА_3 був укладений чи договір доручення на вчинення відповідних дій на придбання житлового будинку ні доказів про укладення договору комісії в якому було передбачено істотні умови договорів та не надав до суду відповідних письмових договорів, що відповідно до ч.3 ст. 208 ЦК України є обов'язковим виходячи із вартості майна, яке є предметом спору по вказаній справі.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції вирішуючи, вказаний спір не врахував покази відповідачки дані нею при проведення перевірки заяви про вчинення шахрайських дій де вона визнавала, що отримала від ОСОБА_3 «завдаток», а не аванс в сумі 3700 доларів США, а з пояснень матері відповідачки ОСОБА_5 даних при проведенні цієї ж перевірки працівниками ДСБЕЗ вона визнала, що було сплачено 3800 дол. США, що було повною оплатою за вказаний будинок, на думку колегії суддів не може бути підставою для скасування вказаного рішення суду, оскільки вказані особи при розгляді справи не заперечили вказаних пояснень та підтвердили що вказана сума не була повною оплатою за спірний будинок оскільки домовлялися про більшу суму 4200 доларів, але ОСОБА_3 відмовився сплачувати всю сумі та належним чином оформляти договір купівлі-продажу.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» № 3 від 28.04.1978 року з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу, в тому числі при придбанні на біржових торгах) міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини; дарування іншого майна на суму понад 500 крб. і валютних цінностей на суму понад 50 крб.
Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч.2 ст. 47 ЦК УРСР за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною Однак це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження (наприклад, статтями 105, 114, ЦК).
Оскільки позивач по справі не надав суду достатньо обгрунтованих доказів того, що між ним та померлим ОСОБА_3 був належним чином укладений правочин на вчинення останнім від його імені договору купівлі-продажу житлового будинку житлового будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 том) суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду залишає без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів. -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 27 липня 2007 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців.