Справа № 22ц -2679/2007 р.
Головуючий у 1-й інстанції Луценко М.О.
Доповідач у 2-й інстанції Коцюрба О.П.
25 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - Мережко М.В.
Суддів - Коцюрби О.П., Оношко Г.М.
При секретарі - Козак І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1-ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2007 року по справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до Правління Садового товариства "Відродження", голови правління Падалко Володимира Архиповича, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов'язання прийняти ОСОБА_1 до членів СТ "Відродження", закріпити за ним на праві приватної власності земельну ділянку, яка знаходиться на території товариства та якою він самовільно користується з 1989 року, про визнання недійсними Державних актів на право власності на земельну ділянку, виданих на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та за позовом третьої особи у справі ОСОБА_4 до ОСОБА_1, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаними вимогами до СТ "Відродження" та його голови правління з тих підстав, що він в 1989 році самовільно зайняв земельну ділянку в урочищі "Осокорки" Бориспільського району, Київської області площею близько 0, 15 га. для городництва і садівництва якою він добросовісно, відкрито та безперервно користується 17 років, а тому вважає, що має право на її приватизацію. Відповідачі, порушуючи його право, відмовляють йому в прийняття його в члени СТ "Відродження" та в закріпленні за ним спірної земельної ділянки.
В свою чергу, третя особа по справі ОСОБА_4 звернулась до суду з самостійними вимогами до відповідача ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником спірної земельної ділянки в СТ "Відродження", на яку претендує ОСОБА_1, на підставі відповідного державного акту на право власності на земельну ділянку.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу в якій просив рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги його довірителя.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції незаконне та необгрунтоване.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в 1989 році самовільно зайняв земельну ділянку в урочище «Осокорки», Бориспільського району, Київської області розміром 0.15 га. для заняття городництвом та садівництвом та користується нею вже 17 років.
У 2001 році було створено Садівниче товариство «Відродження», якому надано в користування земельну ділянку площею 37.27 га. для ведення садівництва в межах якої знаходиться і спірна земельна ділянка позивача.
За правилами ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно ст. ст. 125, 126 ЗК України, право власності та право постійного користування виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_1 не надав доказів про правомірність користування ним земельною ділянкою і на законних підставах відмовив ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2007 року в межах доводів апеляційної скарги, вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України колегія суддів , -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1-ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.