Справа №22-ц-3364-07 Головуючий у 1 інстанції Купрієнко C.І.
Категорія Доповідач Оношко Г.М.
13 листопада 2007року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого Воробйової Н.С., суддів Березовенко Р.В., Оношко Г.М., при секретарі Колесник Н.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду від 04 вересня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської районної державної адміністрації, Сувидської сільської ради Вишгородського району - про визнання права на земельну частку/ пай/ та виготовлення і видачу земельного сертифікату.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
встановила:
У квітні 2007 року позивачка звернулася з позовом до Сувидської сільської ради Вишгородського району про визнання за її матір"ю ОСОБА_2 права на земельну частку / пай/. Позовні вимоги обґрунтовувала тим , що мати працювала в колгоспі , який в подальшому був реорганізований у радгосп „Жукинський", у 1972 році вийшла на пенсію . В подальшому радгосп був перетворений у КСП з такою ж назвою, а потім у СТОВ „Жукинський". В список осіб , які мають право на земельну частку / пай/ мати включена не була , хоч мала на це право, тому просила визнати за матір"ю право на земельну частку / пай /, яка знаходиться на території Сувидської сільської ради та зобов"язати внести матір до списку осіб, які мають право на земельну частку /пай /.
В процесі розгляду справи позивачка доповнила та змінила позовні вимоги, просить визнати за матір"ю ОСОБА_2 право на отримання земельної частки / паю /, яка знаходиться за межами села Сувид. зобов"язати Вишгородську районну державну адміністрацію виготовити на ім"я матері земельний сертифікат та видати його позивачці для оформлення спадщини.
Рішенням Вишгородського районного суду від 04 вересня 2007 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.
Перевіривши матеріали справи в порядку ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Постановляючи рішення, суд виходив з того , що на час розпаювання землі в СТОВ „Жукинський" у лютому 2000року мати позивачки померла , не була членом СТОВ „Жукинський" на момент паювання земель, її не було внесено в список осіб , які мають право на земельну частку /пай/, і наведені обставини є підставою для відмови в позові.
Проте такого висновку суд дійшов без з'ясування обставин , що мають значення для справи.
З матеріалів справи вбачається , що мати позивачки ОСОБА_2 працювала в радгоспі „Жукинськиий ", у 1972 році вийшла на пенсію. 21 листопада 1997 року радгосп „Жукинський" був реорганізований в КПС з такою ж назвою. Мати позивачки померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно з п. 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" паювання земель радгоспів здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
З наявного в матеріалах справи протоколу загальних зборів працівників КСП „Жукинський „ від 26 лютого 2000 року вбачається, що на зборах вирішувалося питання розпаювання господарства, йшла мова про те , що члени КСП можуть вийти з нього , забравши свій земельний та майновий пай , крім того вирішувалося питання про передачу 15 % землі сільським радам.
За таких обставин висновок суду про те , що паювання землі здійснювалося СТОВ „Жукинський" у лютому 2000 року , на час передачі земель в колективну власність мати позивачки померла, не є безспірним.
Для вирішення питання про обґрунтованість не включення ОСОБА_2 до списку осіб , які мають право на земельну частку / пай/ , що додається до державного акту на право колективної власності на землю суду слід було з"ясувати, коли був виданий державний акт на право колективної власності на землю КСП „Жукинський" , коли складалися списки осіб , що мають право на земельну частку /пай/ та з яких підстав Пастушенко не була включена до списку.
З"ясування зазначених обставин має істотне значення для вирішення справи.
Згідно з роз"ясненнями , що містяться в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 „ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" член КСП , включений до списку, що додається до державного акта на права колективної власності на землю , набуває права на земельну частку /пай / з дня видачі цього акта, і у разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі і у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікаї на право на земельну частку / пай /. Невнесення до зазначеного списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі не може позбавити її права на земельну частку.
При неможливості надати такій особі земельну частку /пай / з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі має бути надано з земель запасу , створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Відповідачами у таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування.
Вирішуючи спір , суд зазначених роз'яснень Пленуму Верховного Суду України до уваги не прийняв, правонаступника КСП до участі в справі суд не притягнув, вирішивши таким чином питання про його права та обов'язки.
Поза увагою суду залишилася також та обставина, що позов фактично заявлений про спадкування земельної частки, що успадкування земельної частки здійснюється за нормами ЦК. При цьому суд не перевірив, чи прийняла позивачка в установленому законом порядку спадщину після смерті матері, не обговорив питання про притягнення до участі у справі інших спадкоємців ОСОБА_2,
При викладених обставин рішення суду не можна вважати законним та обгрунтованим , рішення суду підлягає скасуванню відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.311 ЦПК України з передачею справи на новий розгляд, під час якого суду належить урахувати наведене і залежно від встановленого вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 311, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Вишгородського районного суду від 04 серпня 2007 року скасувати, справу передати на новий судовий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.