Справа №22Ц-34127/2007 р. Головуючий у 1 інстанції Кириченко В.І.
Категорія 27 Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А.
іменем України
12 листопада 2007 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Яворського М.А.
суддів Корзаченко І.Ф., Червінко К.С.
при секретарі Паніну М.В.
розглянувпш в приміщенні апеляційного суду Київської області матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 30 серпня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,
установила:
У липні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди завданої приниженням честі, гідності та ділової репутації та просив зобов'язати відповідача вибачитися перед ним, обґрунтовуючи свої вимоги, тим, що 28 травня 2007 року відповідач по справі, перебуваючи в с Новосілки Кагарлицького району біля ставка, який розташований по вулиці Шевченка в ганці їх з відповідачем городів в присутності значної кількості громадян висловлювався на його адресу нецензурними словами чим образив його принизивши цим самим його честь та гідність, тому просив задовольнити його позовні вимоги.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 30 серпня 2007 року позов задоволено частково. Визнано, що ОСОБА_1 28 травня 2007 року в с Ковосілки Кагарлицького району Київської області порушив право ОСОБА_2 на повагу до честі та гідності, що виразилась у нецензурних виразах ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 на правомірну вимогу ОСОБА_2 припинити вилов належної йому риби.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 100 грн. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням права на честь та гідність.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач по справі ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд, скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсягу. В обґрунтуванні своїх доводів, відповідач зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги подані ним докази щодо поширення недостовірної інформації, а також докази про спричинення позивачу моральних страждань.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися на розгляд вказаної справи , дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги з межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне її відхилити виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 28.05.2007 р. в с Новосілки Кагарлицького району Київської області на землях водного фонду в березі по вул. Шевченка, № 69 у викопаному позивачем ОСОБА_2 ставку відповідач ОСОБА_1 проводив вилов риби, власником якої є позивач, без дозволу останнього. На правомірну вимогу позивача припинити вилов належної йому риби ОСОБА_1 нецензурно виражався на адресу позивача і суттю цих нецензурних виразів порушував право ОСОБА_2 на повагу до честі та гідності.
Вирішуючи вказаний спір та, задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 порушив право позивача на повагу до честі та гідності, що закріплено в ст. 297 ЦК України, і оскільки вказаними діями він спричинив позивачу моральну шкоду тому суд відповідно до вимог ст. 23 ч.2 п.4 ЦК України стягнув з відповідача на користь позивача 100 грн. на відшкодування вказаної шкоди.
Колегія суддів вважає даний висновок суду першої інстанції законним, обгрунтованим та таким, що зроблений на підставі поданих сторонами та досліджених судом доказів.
Так відповідно до ст. ст.3, 28 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; кожен має право на повагу до його гідності.
Статтею 297 ЦК України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач по справі в присутності значної кількості громадян проявив неповагу до честі та гідності позивача, що проявилося у формі образ та висловлювання на адресу позивача, який старший віком від відповідача на 27 років нецензурних слів образливих висловлювань, чим спричинив незручності для позивача у стосунках з іншими особами. Вказаний факт в судовому засіданні підтвердили свідки по справі ОСОБА_3 (а.с. 38 зв.б.), ОСОБА_4 (а.с.39 зв.б.).
Відповідно до ст. 23 ч.2 п.4 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Оскільки судом першої інстанції було встановлено факт приниження відповідачем по справі честі та гідності позивача, тому суд першої інстанції обґрунтовано у відповідності до вимог ст. 23 ч.2 п.4 та ст. 1167 ЦК України стягнув із відповідача по справі кошти на відшкодування спричиненої шкоди.
Розмір відшкодування моральної шкоди судом визначений з врахуванням п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду №4 від 31 березня 1995 p. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та визначив суму відшкодування яка відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставини при яких було спричинено моральну шкоду та ступень вини відповідача, характер та обсяг страждань.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції, приймаючи до розгляду вказаний позов та вирішуючи його по суті не виконав вимог викладених в п.2 та п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» №7 від 28.09.1990 р., та не з'ясував чи просить позивач спростувати неправдиві відомості в чому полягають неправдивість вказаних вимог та не зазначив в резолютивній частині рішення які відомості не відповідають дійсності, не можуть бути на думку колегії підставою для скасування рішення суду оскільки предметом розгляду вказаної справи було не приниження честі, гідності та ділової репутації шляхом поширення
неправдивої інформації, а приниження часті та гідності шляхом висловлювання образ та принизливих висловлювань.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду залишає без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 30 серпня 2007 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців.