Справа №2-а-1121/09
1. листопада 2009 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді: Малухіна В.В.
при секретарі: Борисової О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач 20.07.2009 р. звернувся до суду із вказаним позовом в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 31.01.2009 року.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні за довіреністю Ващенко О.В. заперечував проти позову та просив у задоволенні позову відмовити.
Відповідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам в їх сукупності, прийшов до наступного.
Постановою серії АК №048294 по справі про адміністративне правопорушення від 31.01.2009 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 31.01.2009 р., о 11.54 год. на 7 км. Обхід м. Сімферополь керував автомобілем “ТОЙОТА”, д.н. НОМЕР_1 в населеному пункті рухався зі швидкістю 87 км.г., чим допустив порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодекси України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (триста) грн. (а.с. 5).
Вказану постанову відповідачем винесено в порядку ст. 258 КУпАП та ст. 14-1 КУпАП, яка передбачає, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації засобами, що мають функцію фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
26.06.2009 року позивач дізнався про вказану постанову від Центрального відділу ДВС СМУЮ, тому на думку суду позивачем пропущений строк звернення до суду на оскарження вказаної постанови з поважних причин.
Відповідно ст. 10 Закону України «Про міліцію», яка визначає основні обов'язки міліції, працівник міліції зобов'язаний: забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері (п. 12 ч. 1); припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про них (п. 5 ч. 1); працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції (ч. 2).
Стаття 1 Закону України «Про міліцію» передбачає право працівника міліції використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі фото - і відео спостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом.
Порядок застосування спеціальних контрольно-вимірювальних приладів визначається Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України 13 листопада 2006 року за №1111, відповідно до якої спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів (п. 13.1); до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються, забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термі дії якого минув (п. 13.2); на кожній засіб вимірювання заводиться журнал обліку роботи технічних засобів вимірювання (додаток 8). Він заповнюється працівником ДПС ДАІ, що застосовував прилад при нагляді з дорожнім рухом. Використання під час несення служби спеціальних технічних засобів, не передбачених табельною належністю підрозділу, забороняється (п. 13.4).
Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Заперечення відповідача проти позову зводяться до того, що правопорушення було зафіксоване спеціальним контрольно-вимірювальним приладом «ВІЗІР», фото з якого є доказом у справі про адміністративне правопорушення, а також, що правопорушення було вчинене в межах населеного пункту, де рух дозволяється зі швидкістю 60 км/год, що не спростовує доводів позивача.
Однак, на думку суду, відповідачем не доведено, що в даному випадку виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке було зафіксоване із застосування фотозйомки, було здійснено у відповідності до вимог КУпАП, Закону України «Про міліцію», Закону України «Про дорожній рух», Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України МВС України 13.11.2006 року за «1111, так як відповідачем документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі, не надано.
На пропозицію суду, яку було викладено в ухвалі суду від 21.07.2009 року, надати докази на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, не було надано відповідних доказів, тому суд вирішує справу на підставі наявних доказів відповідно до вимог ч. 6 ст. 71 КАС України.
У відповідності до ст. ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані в якості доказу у справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання. Таких документів також надано не було.
За таких обставин оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки не встановлено подію і склад правопорушення.
Керуючись ст. 14-1, 17, 18,п. 1 ч. 1 ст. 247, 251, 258, 293 п. 3 КУпАП, ст.ст. 3. 7, 8, 9-12, 17, 23, 71, 72, 86, 99, 94, 158-163, 167, 186 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати незаконною та скасувати постанову серії АК №048294 по справі про адміністративне правопорушення від 31.01.2009 року винесену старшим інспектором АПР роти дорожньої патрульної служби при Управлінні ДАІ ГУ МВС України в АР Крим Воловик А.О. про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1.
Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Центральний районний суд м. Сімферополя заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: