29 жовтня 2009 року № 3273/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
Носа С.П.,
Яворського І.О., Попка Я.С.,
Козирі В.Р.,
головуючого судді
суддів
при секретарі судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, Управління державного казначейства в Золочівському районі Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, -
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області (далі - Управління), Управління державного казначейства в Золочівському районі Головного управління Державного казначейства України у Львівській області (далі - УДК), в якому просив стягнути з Управління на його користь недоплачену частину разової щорічної допомоги учаснику війни за 2005-2007 роки в сумі 3149,80 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року позов задоволено частково: стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_6 недоплачену частину разової щорічної допомоги учаснику війни до 5 травня за 2007 рік в сумі 1175,18 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Суд виходив з того, що ОСОБА_6 є учасником війни і відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня йому повинна виплачуватись грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Згідно з наявними у справі довідками Управління праці та соціального захисту населення в 2005-2007 роках позивачу проведена виплата вищевказаної допомоги у розмірі, передбаченому законами про державний бюджет України на відповідні роки, в розмірах менших, ніж гарантовано Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Р ішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними норми Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким розмір грошової допомоги визначений в інших розмірах, ніж передбачено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому суд першої інстанції дійшов висновку, що слід стягнути на користь позивача недоплачену частину зазначеної допомоги за 2007 рік, виходячи з діючого на період проведення виплат розміру мінімальної пенсії за віком з врахуванням отриманої позивачем допомоги. Суд відмовив в позові в частині стягнення допомоги за 2005 та 2006 роки, оскільки положення ст. 34 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та ст. 30 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», якими встановлені менші розміри щорічної грошової допомоги, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не були визнані у встановленому порядку неконституційними, тому підлягали виконанню.
Постанову в частині задоволення позову в апеляційному порядку оскаржив відповідач Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, вважає її незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що фінансування витрат на виплату грошової допомоги учасникам війни здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а відповідно до ст. 95 Бюджетного кодексу України виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір та цільове призначення. Управління здійснило виплату позивачу зазначеної допомоги в межах коштів, виділених на такі цілі з державного бюджету України.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є учасником війни і відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня йому повинна виплачуватись грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» щорічна разова грошова допомога учасникам війни була встановлена в розмірі 50,00 грн., а Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» - 55,00 грн. і дані суми позивачу були виплачені.
Даними законами були внесені зміни, зокрема, до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
З огляду на наведене, законами про Державний бюджет України на 2005, 2006, 2007 роки фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який діяв у часі раніше, а отже, пріоритетними в даному випадку є положення законів про Державний бюджет України на відповідні роки.
Суд першої інстанції не врахував даних обставин, а саме що в термін до 5 травня були чинними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які встановлювали розміри виплат разової щорічної грошової допомоги до 5 травня і такі виплати проведені відповідно до цих норм, а рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, яким визнано неконституційними положення закону про державний бюджет на 2007, і яке за змістом ч. 3 ст. 150, ч. 2 ст. 152 Конституції України є обов'язковими до виконання на території України, було прийняте поза вказаним терміном і зворотної дії в часі не має, тому відповідач діяв відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, п. 3 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, Управління державного казначейства в Золочівському районі Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові в повному обсязі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя С.П. Нос
Судді І.О. Яворський
Я.С. Попко
Постанова складена в повному обсязі 03.11.2009 року