17 вересня 2009 року №22а-6698/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого судді - Стародуба О.П.,
судів - Шавеля Р.М., Пліша М.А.,
при секретарі судового засідання - Когутич Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ардекс-Глас» на постанову господарського суду Закарпатської області від 14.02.2008р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ардекс-Глас» до Державної податкової інспекції в м.Ужгороді про скасування податкових повідомлень-рішень,-
ТОВ «Ардекс-Глас» звернулось до суду із адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Ужгороді від 12.12.2007р. №0006442301/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій та №0006452301/0, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість.
Постановою господарського суду Закарпатської області від 14.02.2008р. в задоволенні позову відмовлено.
З таким рішенням позивач не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити.
Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що укладені із «ARDEX PLUS sro» контракти не були бартерними, а підписані на їх виконання акти взаємозаліку та зустрічних однорідних вимог не свідчать про їх бартерний характер, оскільки рух товарів за ними не відбувся, а лише мало місце припинення зобов'язання. Вважає, що суми податку за наслідками зазначеної операції законно включено до складу податкового кредиту.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до пункту 11.45 Закону України «Про податок на додану вартість» тимчасово до 1 січня 2008 року в разі вивезення (експорту) товарів за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума податку, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не включається до складу податкового кредиту, а відноситься до складу валових витрат платника податку.
Відповідно до пункту 1.19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).
З матеріалів справи вбачається, що в ході виїзної позапланової перевірки ТОВ «Ардекс-Глас», згідно перевірки акту від 05.12.2007р., встановлено проведення у вересні 2007 року взаємозаліку операцій по придбанню та продажу товару із фірмою нерезидентом «ARDEX PLUS sro» та включення за їх результатами до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість. На думку податкового органу такі операції носили характер бартерних, а тому позивачем неправомірно збільшено суму податку на додану вартість, належного до відшкодування у вересні 2007 року.
На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.12.2007р. №0006442301/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 32656,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 9796,80 грн. та №0006452301/0, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 19847,00 грн. та застосовано штрафних санкцій на суму 5954,10 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що проведені між позивачем та його контрагентом «ARDEX PLUS sro» господарські операції та укладені за їх результатом акти взаємозаліку та зустрічних однорідних вимог, носили характер бартерних, а тому сплачені суми податку необхідно було включати до складу валових витрат.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та наведеним вище фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, оскільки з матеріалів справи вбачається, що за результатами господарських операцій із «ARDEX PLUS sro» позивач провів розрахунки у негрошовій формі шляхом заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких зарахування коштів на рахунки не відбулось.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ардекс-Глас» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Закарпатської області від 14.02.2008р. по справі №7/322 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ: Р.М. ШАВЕЛЬ
М.А. ПЛІШ