12 листопада 2009 року № 22а-13646 /08/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів Носа С.П., Довгополова О.М.,
при секретарі судового засідання Куземському В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2008 року в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому про визнання протиправними і скасування повідомлень-рішень, відшкодування майнової шкоди, завданої протиправними рішеннями суб'єкта владних повноважень у розмірі 7 442 гривні, -
У червні місяці 2008 року позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, з якого вбачається, що 13 червня 2008 року ДПІ в м. Хмельницькому на підставі акту виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року прийняла податкові повідомлення-рішення № 0000651702/0 про нарахування податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб на суму 11324 гривень 48 копійок; № 0000661702/0 про нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 162 918 гривень 52 копійки основного платежу та штрафних санкцій в сумі 81 459 гривень 26 копійок та № 0000671702/0 про нарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 3060 гривень. Податковий орган зробив висновок про те, що основними порушеннями ПП ОСОБА_1 є заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 11 324 гривень 48 копійок; неподання декларацій з ПДВ за 18 місяців; заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 162 918 гривень 52 копійки. ДПІ в м. Хмельницькому зробила також висновок щодо заниження податку з доходів фізичних осіб та податкових зобов'язань під час виконання умов договору комісії укладеного з ТОВ «Нейл».
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2008 року позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому задоволено частково. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 000651702/0 від 13 червня 2008 року; № 0000661702/0 від 13 червня 2008 року та № 0000671702/0 від 13 червня 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції, зокрема, вказав на те, що дії ДПІ у м.Хмельницькому щодо визначення сум податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб, податку на додану вартість та штрафних санкцій є неправомірними, а податкові повідомлення-рішення № 0000651702/0 від 13 червня 2008 року; № 0000661702/0 від 13 червня 2008 року та № 0000671702/0 від 13.06.2008 року необхідно визнати недійсними. Разом з тим, суд не знайшов підстав для задоволення вимог позивача щодо відшкодування майнової шкоди в розмірі 7 442 гривень.
Згадана постанова оскаржена в апеляційному порядку відповідачем - Державною податковою інспекції у місті Хмельницькому. Апелянт звертає увагу апеляційної інстанції на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, зокрема, не врахував вимоги Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», не взяв до уваги Указ Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» із змінами та доповненнями.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про підставність апеляційної скарги та незаконність рішення суду першої інстанції.
При цьому колегія суддів враховує наступне.
Матеріалами справи доведено, що ПП ОСОБА_1 у 2005-2007 роках перебував на спрощеній системі оподаткування та звітності. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 17 липня 2007 року позивач є платником ПДВ. Одним з основних видів діяльності позивача є організація перевезення вантажів, здійснюючи яку ПП ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Нейл» договір від 06 квітня 2004 року №13/ДР/04 на перевезення вантажів, в тому числі із залученням інших осіб, а пізніше 01 лютого 2005 року - договір комісії №1 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.
За змістом ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу товарів, робіт, послуг.
Матеріалами справи також доведено, що на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_1 надходили грошові кошти від ТОВ «НЕЙЛ» за надані послуги по перевезенню вантажів. Так, у 2005 році на розрахунковий рахунок надійшло грошових коштів в сумі 802 186,79 гривень; у 2006 році - 937 311,50 гривень; у 2007 році - 562 958,82 гривень.
Фактично між ТОВ «НЕЙЛ» та ПП ОСОБА_1 був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 01 лютого 2005 року за №1.
Суд першої інстанції не врахував, що істотною умовою договору комісії є те, що комісіонер зобов'язується продати або купити майно. Насправді, ОСОБА_1 надавав для ТОВ «НЕЙЛ» послуги по перевезенню вантажів та залучав для проведення перевезень інших СГД. ПП ОСОБА_1 надавав ТОВ «НЕЙЛ» акти виконаних робіт, згідно яких проводилась оплата послуг. Така позиція в правовому аспекті суперечить законодавству, оскільки мав місце договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом .
Суд першої інстанції не врахував, що відповідно до абзацу 5 статті 1 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» - виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт,послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів,робіт,послуг). Суд помилково не взяв до уваги той факт, що отримані кошти ОСОБА_1 є виручкою від надання послуг і підлягають включенню до сукупного оподатковуваного доходу приватного підприємця.
Платник єдиного податку - фізична особа має право не включати до свого сукупного оподаткованого річного доходу обсяг виручки від реалізації продукції за рік в сумі, що не перевищує 500 тисяч гривень. Якщо протягом календарного року фізична особа-платник єдиного податку одержує доходи від реалізації продукції, які перевищують граничний рівень встановлений для спрощеної системи і на які не поширюється норма Указу, такі доходи оподатковуються на загальних підставах згідно із Законом України від 22 травня 2003 року за № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» та Декретом Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян».
Відповідно до п.5 Указу в разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Надані ПП ОСОБА_1 послуги в 2005-2007 роках свідчать про те, що вимоги ДПІ є підставними.
З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято незаконне рішення, ухвалене без дотриманням норм матеріального та процесуального права. Рішення ухвалене не на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, не підтверджених тими доказами, які були наявними у матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні.
Постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової - про відмову позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2; 207, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому задовольнити частково, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2008 року скасувати в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і прийняти нову постанову про повну відмову позивачу в задоволенні його позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. В решті - постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя І.О.Яворський
Судді С.П. Нос
О.М. Довгополов
Повний текст постанови
виготовлено та підписано
17.11.2009р.