Справа № 344/9068/17
Провадження № 1-кс/344/2641/17
27 липня 2017 року м.Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в місті Івано-Франківську скаргу ОСОБА_3 на протиправну бездіяльність прокурора,
ОСОБА_3 звернулася зі скаргою на протиправну бездіяльність прокурора, вимогами якої просить визнати протиправну бездіяльність заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання її заяви про вчинені кримінальні правопорушення співробітниками патрульної поліції та Івано-Франківського ВП, що містять ознаки складу злочинів, передбачених с. 366 та ст. 367 КК України та просить зобов'язати заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно її заяви, про співробітниками патрульної поліції та Івано-Франківського ВП дій, які підпадають під ознаки кримінального карного діяння, передбаченого с. 366 та ст. 367 КК України та розглянути її в порядку ст.ст. 214-217 КПК Україги.
Доводами скарги зазначає, що 12.06.2017 року вона звернулася до керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури із письмовою заявою про вчинення кримінального правопорушення зі сторони співробітників патрульної служби та Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, що виразились у фальсифікації матеріалів перевірки та неналежному виконанні ними своїх службових обов'язків при складанні адміністративного протоколу. 22.06.2017 року за підписом заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_6 надійшла відписка про скерування заяви начальнику СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в області ОСОБА_7 - для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України. 05.07.2017 року нею отримано відповідь від 30.06.2017 року № 100-268-16, в якій їй повідомлено про те, що заява не підлягає внесенню до ЄРДР. Вважає, що заступником керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_6 порушено вимоги ст.ст. 214-217 КПК України.
В судовому засіданні скаржник та її захисник вимоги скарги підтримали, просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо поданої скарги, вказавши, що доводи, зазначені у зверненні ОСОБА_3 , не знайшли свого підтвердження, з огляду на що не було підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Заслухавши пояснення скаржника, адвоката та прокурора, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік, визначені частиною 5 статті 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Відповідно до п. 1.2 Розділу ІІ Положення «Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, обов'язок внесення до ЄРДР стосується лише тих відомостей, що можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою кримінального правопорушення.
Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2, ст.11 КК України, згідно з якими підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, а тому критерієм внесення відомостей до ЄРДР є саме фактичні дані, що вказують на ознаки конкретного складу злочину.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення. Заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог п.4 ч.2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про відмову у задоволенні скарги.
Частиною 3 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів скарги, підстави для її задоволення відсутні, оскільки зі змісту скарги та з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, вбачається відсутність фактичних доказів скоєння кримінального правопорушення, а тому невнесення відомостей до ЄРДР по заяві скаржника було законним та обґрунтованим.
Враховуючи викладене слідчий суддя приходить до висновку, що скаргу ОСОБА_3 на протиправну бездіяльність прокурора слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 25, 214, 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на протиправну бездіяльність прокурора - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .
Повний текст ухвали складено 28 липня 2017 року.