Справа №348/87/17
25 липня 2017 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючої судді Вінтоняк М.Б.
з участю секретаря Скоблей О.В.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача Клим*юка Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення земельної ділянки,
ОСОБА_1 звернулася з позовом в суд до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення земельної ділянки.
В судовому засіданні позивач позов підтримала , суду пояснила , вона користується земельною ділянкою , яка обслуговує належне їй домоволодіння в с. Заріччя по вул..Коцюбинського 10 Надвірнянського району Івано-Франківської області. Згідно по господарських книг за належним їй домоволодінням закріплено земельну ділянку площею 0,08 га,однак вона користується земельною ділянкою площею приблизно 0,06 га. По сусідству з нею проживає відповідач ОСОБА_2 , який приватизовуючи в 1996 році земельну ділянку, яка межує з належною їй земельною ділянкою , самовільно захопив частину належної їй земельної ділянки, пригородивши її.
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю ширина земельної ділянки , яка належить відповідачу становить 23,5 метра. Фактично, ширина земельної ділянки становить 27 метрів, тобто відповідач самовільно захопив 3,5 метра належної їй земельної ділянки, пригородивши її до земельної ділянки, якою користується.
Просить постановити рішення, яким зобов*язати відповідачів повернути їй частину самовільно захопленої ОСОБА_2 земельної ділянки та усунути перешкоди в її користуванні.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 23.01.1996 року йому на праві приватної власності належать дві земельні ділянки загальною площею 0,2652 га, які знаходяться в с. Заріччя Надвірнянського району Івано-Франківської області , в тому числі земельна ділянка площею 0,0972 га, яка обслуговує належне йому на праві власності домоволодіння №8 по вул..Коцюбинського в с. Заріччя Надвірнянського району Івано-Франківської області. Даною земельною ділянкою він користувався з 1980 року.
На межі вказаної земельної ділянки і земельної ділянки, якою користується позивач знаходиться металічний паркан, який було встановлено в 2015 році на місці старого дерев*яного паркану . При цьому він не захоплював у позивача частину земельної ділянки , так як встановлені в 1996 році під час приватизації межі земельної ділянки порушені не були.
В 1993 році позивачка самовільно захопила в нього частину земельної ділянки площею 0,07 га. Згідно рішення Надвірнянського районного суду від 02.08.1993 року позивачка зобов*язана була повернути йому вказану земельну ділянку. В зв*язку з цим у них склалися неприязні відносини. Просить в позові відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що відповідач ОСОБА_2 користується земельною ділянкою площею 0,0972 га, яка знаходиться в с. Заріччя по вул..Коцюбинського,8 Надвірнянського району Івано-Франківської області, яка належить йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю. Комісія з земельних відносин ОСОБА_3 сільської ради неодноразово розглядала земельний спір, який виник між позивачем і відповідачем ОСОБА_2 При цьому факту самовільного захоплення відповідачем частини земельної ділянки у позивача не встановлено.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків , дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.60 ЦПК України, і на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту ст. 60 ЦПК України випливає, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, а також доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд сприяє всебічному і повному зясуванню всіх обставин справи: роз*яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених кодексом.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін на інших осіб, які беруть участь у справі.
А відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Конституція України визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55 Конституції України ). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22. стаття 64 Конституції України.
Згідно ст..12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад: б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу: в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальн6ої власності відповідно до цього кодексу.
Особливістю набуття суб”єктивного права власності на землю громадянами та юридичними особами є те, що для виникнення права власності на земельну ділянку не достатньо лише одного юридичного факту, а має бути юридичний склад, з яким закон пов”язує настання, зміну і припинення правовідносин власності на землю. Це означає, що прийняття органами місцевого самоврядування чи державної влади рішення про передачу земельної ділянки у власність не призводить до появи нового власника землі, якщо не будуть виконані інші юридичні дії щодо формування земельної ділянки як об”єкта права власності, виготовлення, видачі і реєстрації документа про право власності на землю.
У відповідності до ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх в користування.
Відповідно до ст..125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 23.01.1996 року серії ІФ-09-12-2/ 000012 на праві приватної власності належать дві земельні ділянки загальною площею 0,2652 га, які знаходяться в с. Заріччя Надвірнянського району Івано-Франківської області , в тому числі земельна ділянка площею 0,0972 га, яка обслуговує домоволодіння по вул..Коцюбинського,8 , Надвірнянського району Івано-Франківської області.
По сусідству з відповідачем в домоволодінні №10 по вул..Коцюбинського в с. Заріччя проживає позивач ОСОБА_1, за домоволодінням якої згідно погосподарської книги №14 особовий рахунок№1032 обліковано земельну ділянку площею 0,08 га.
Земельні ділянки позивача і відповідача межують . На межі їхніх земельних ділянок знаходиться металічний паркан, який було встановлено в 2015 році на старих забетонованих стовпах на місці старого дерев*яного паркану. При цьому межі земельних ділянок не порушено.
Дані обставини встановлено на підставі актів депутатської комісії з питань земельних відносин ОСОБА_3 сільської ради від 22.03.2016 року, 21.07.2017 року, кадастрового плану , виготовленого ТзОВ «Прикарпатський інформаційно-кадастровий центр «, листа відділу Держгеокадастру у Надвірнянському районі від 03.01.2016 року №П-05-03/059/15.
Окрім того, дані обставини підтвердив в судовому засіданні свідок Клим*юк В.М., який пояснив, що він працює землевпорядником ОСОБА_3 сільської ради. Комісія з земельних відносин ОСОБА_3 сільської ради неодноразово обстежувала земельні ділянки, якими користується позивач і відповідач в с. Заріччя по вул..Коцюбинського №8 і №10, в тому числі 21.07.2017 року.
Під час обстеження комісія встановила, що відповідач ОСОБА_2 користується земельною ділянкою площею 0,0972 га в с. Заріччя по вул..Коцюбинського,8 Надвірнянського району Івано-Франківської області , яка належить йому на праві приватної власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю №000012 від 23.01.1996 року. Про те, що розміри земельної ділянки якою користується відповідач, відповідають Державному акту на право приватної власності на землю встановлені на підставі обмірів проведених 22.03.2016 року ТзОВ «Прикарпатський інформаційно-кадастровий центр « та виготовленого кадастрового плану . Факту самовільного захоплення відповідачем у позивача частини земельної ділянки під час обстеження і проведених обмірів не встановлено.
Аналогічні пояснення дала в судовому засіданні свідок ОСОБА_4
Враховуючи вищенаведені докази, досліджені в судовому засіданні суд вважає , що позов ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки і усунення перешкод в її користуванні є безпідставнимі і до задоволення не підлягає , так як судом не встановлено факту самовільного захоплення відповідачем ОСОБА_2 у позивача частини земельної ділянки та не доведено порушених прав позивача з боку відповідачів.
Суд не бере до уваги надану позивачем ксерокопію документа із земельної книги реєстрації трудового селянського землекористування с. Заріччя стосовно земельної діляки ОСОБА_5 станом на 1948 рік ,так як даний документ не є належним доказом права власності чи користування позивачем земельною ділянкою , яка була облікована за ОСОБА_5
На підставі ст..ст.12,19,78,116,125,126,152 ЗК України, та керуючись ст.ст. 209,213,214,215 ЦПК України,суд , -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення земельної ділянки відмовити .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.
Суддя Вінтоняк М.Б.
Повний текст рішення виготовлено 28.07.2017 року