308/7249/17
31.07.2017 року місто Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 та його захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП України в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про обрання щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим 19.10.2016 до 3 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільненого від відбування основного покарання з випробуванням із призначенням іспитового строку 3 роки та будучи обвинуваченим по кримінальному провадженні №12016070030002645 від 30.07.2016 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та по кримінальному провадженню №12017070170000093 від 24.01.2017 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, належних висновків для себе не зробив, та вчинив дії, які дають підстави для висунення обґрунтованої підозри у вчиненні нових кримінальних правопорушень.
Так, 16.06.2017 року близько о 20.00 годин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, знаходячись на подвір'ї загального користування будинку АДРЕСА_1 поряд із під'їздом №1, скориставшись тимчасовою відсутністю сторонніх осіб та мешканців будинку АДРЕСА_1 , відчинивши кришку капоту припар кованого поряд з під'їздом легкового автомобіля марки «ВАЗ 2105», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав акумуляторну батарею марки «Westa Forse 600a», жовтого кольору, 60 А, вартість якої, згідно висновку експерта №626-06-17 від 30.06.2017 становить 520 гривень 00 копійок, та заволодівши викраденим майном, зник з місця вчинення кримінального правопорушення у невідомому напрямку, спричинивши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
Окрім цього, 15.06.2017 року близько о 23.50 годин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, знаходячись в подвір'ї загального користування поряд із під'їздом №5 будинку № 17 по Київській Набережні в м. Ужгород, відчинивши кришку капоту припаркованого поруч з входом у під'їзд легкового автомобіля марки «ВАЗ 2105», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешк. АДРЕСА_3 , та перерізавши клеми, шляхом вільного доступу, повторно, намагався таємно викрасти акумуляторну батарею марки «Energy Box», чорного кольору, 60 А, 12 V, вартість якої, згідно висновку експерта №11/418 від 28.07.2017, становить 635 гривень 50 копійок, однак з причин, що не залежали від його волі, усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця не вчинив, оскільки його дії були припинені мешканцями будинку АДРЕСА_4 .
За таких обставин, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: «викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно», та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: «незакінчений замах на викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно».
Підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Закарпатської області, м. Ужгород, громадянин України, українець, тимчасово не працюючий, не одружений, з середньою освітою, фактично проживаючий за адресою АДРЕСА_5 , раніше судимий 19.10.2016 до 3 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням із призначенням іспитового строку 3 роки.
Із змісту частини другої цієї ж статті випливає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, під час іспитового строку визначеного вироком суду, а відтак він, усвідомлюючи неминучість покарання та неможливість повторного застосування звільнення від покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України. Також, варто зазначити що ОСОБА_4 офіційно ніде не зареєстрований, ніде не працює, сім'ї та утриманців не має, а тому в будь-який момент з легкістю може покинути межі Закарпатської області чи України.
Варто зазначити, що ризик ухилення від слідства та суду також підтверджується поведінкою підозрюваного ОСОБА_4 у інших кримінальних провадженнях. Так, 12.07.2017 суддею Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_9 у справі № 308/2115/17 винесено ухвалу про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 примусового приводу, оскільки останній повторно не прибув.
Крім цього, як вбачається з матеріалів досудового розслідування, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, підтверджується показами свідків, серед числа яких є неповнолітній свідок ОСОБА_10 , а відтак наявний ризик незаконного впливу ОСОБА_4 на вказаних осіб, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України.
Також, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні повторного злочину під час іспитового строку, визначеного вироком суду від 19.10.2016, а також будучи обвинуваченим по інших кримінальних провадженнях, виникають підстави констатувати наявність ризику вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень, оскільки навіть наявність обвинувального вироку відносно нього та перебування на розгляді суду двох обвинувальних актів не є достатнім стримуючим фактором для нього.
Як вже зазначалось вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за яке у випадку визнання винним йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, є особою молодого віку, стан здоров'я якої не перешкоджає триманню під вартою; сім'ї та утриманців у підозрюваного ОСОБА_4 немає, останній ніде не зареєстрований та ніде не працює, раніше судимий.
Аналіз особистості ОСОБА_4 вказує на байдуже ставлення ним до дотримання правових норм, ігноруванням громадських інтересів, відсутність соціальної пристосованості у суспільстві. Вказані обставини свідчать про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, так як такі ним дотримані не будуть.
Отже, слідчий вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою.
На підставі вищевикладеного, слідчий просить задовольнити клопотання.
Прокурор у судовому засіданні підтримав зазначене клопотання.
Захисник підозрюваного заперечив проти зазначеного клопотання, та вказав, що тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом відносно його підзахисного, вважає, що достатньо буде застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_4 у злочинів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від потерпілого ОСОБА_7 від 16.06.2017, протоколом огляду місця події від 16.06.2017, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 30.06.2017, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.06.2017, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_11 від 20.06.2017, протоколом огляду речей від 20.06.2017, протоколом пред'явлення речей для впізнання за участі потерпілого ОСОБА_7 від 30.06.2017, висновком експерта №626-06-17 від 30.06.2017, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від потерпілого ОСОБА_8 від 16.06.2017, протоколом огляду місця події від 16.06.2017, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 26.07.2017, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_8 від 26.07.2017, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 27.07.2017, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_12 від 27.07.2017, протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_10 від 27.07.2017, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками неповнолітньому свідка ОСОБА_10 від 27.07.2017, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 28.07.2017, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_13 від 28.07.2017, протоколом огляду речей від 26.07.2017, висновком експерта №11/418 від 28.07.2017.
В обґрунтування клопотання орган досудового розслідування зазначив у якості ризиків наступні обставини: підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Органом досудового розслідування належними та допустимими доказами доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд також оцінює в сукупності всі обставини, перелічені у ст. 178 КПК та приймає до уваги те, що ОСОБА_4 вчинив даний злочин під час іспитового строку визначеного вироком суду, а відтак він, усвідомлюючи неминучість покарання та неможливість повторного застосування звільнення від покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. ОСОБА_4 офіційно ніде не зареєстрований, не працює, сім'ї та утриманців не має, тобто не має міцних соціальних зв'язків, тому в будь-який момент може покинути межі Закарпатської області чи України.
Варто зазначити, що ризик ухилення від слідства та суду також підтверджується поведінкою підозрюваного ОСОБА_4 у інших кримінальних провадженнях. Так, 12.07.2017 суддею Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_9 у справі № 308/2115/17 винесено ухвалу про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 примусового приводу, оскільки останній повторно не прибув.
Також, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні повторного злочину під час іспитового строку, визначеного вироком суду від 19.10.2016, а також будучи обвинуваченим по інших кримінальних провадженнях, виникають підстави констатувати наявність ризику вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень, оскільки навіть наявність обвинувального вироку відносно нього та перебування на розгляді суду двох обвинувальних актів не є достатнім стримуючим фактором для нього.
З урахуваннями викладеного суд дійшов висновку, що для запобігання ризиками зазначеним органом досудового розслідування, обґрунтованим є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому зазначене клопотання підлягає до задоволення.
Разом з тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, суд, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, бере до уваги, що п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України визначено розмір застави у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; та приходить до переконання, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, передбачених цим Кодексом вимог, слід визначити у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 16 000,00 грн.
У разі внесення застави у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками.
Також роз'яснити ОСОБА_4 що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-186, 193-197, 309, 392, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст.185 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою рахувати з 31 липня 2017 року з 14 год. 00 хв.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 закінчується 27 вересня 2017 року.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених цим Кодексом - у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 16 000,00 грн.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками.
Також роз'яснити ОСОБА_4 що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1