справа №176/979/17
провадження №1-в/176/201/17
26 липня 2017 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовті Води Дніпропетровської області, в режимі відеоконференції з приміщенням Жовтоводської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області (№ 26), клопотання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Магдалинівка Дніпропетровської області, громадянина України, засудженого 24.03.2016 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 121 ч. 2, 309 ч. 1, 70 КК України до позбавлення волі 8 років, який відбуває покарання в Жовтоводській виправній колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області (№26), про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання, застосування ст. 3 Закону України “Про амністію у 2014 році” від 08.04.2014 року, застосування умовно-дострокового звільнення від покарання,
за участю учасників судового процесу: прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_4 , представника Жовтвоводської ВК №26 за довіреністю ОСОБА_5 , засудженого ОСОБА_3 , захисника за дорученням ОСОБА_6 ,
В зверненому клопотанні ОСОБА_3 просить зарахувати йому строк у період з 06.01.2017 року по 26.04.2017 року включно як строк попереднього ув'язнення в порядку ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» №838-VIII від 26.11.2015 року.
Також в клопотанні заявляєпро його умовно-дострокове звільнення з посиланням на положення ст. 81 КК України, обґрунтовуючи тим, що відбув більшу половину строку покарання, при цьому просить врахувати встановлену йому третю групу інвалідності безстроково, яку має, та характеристики.
Також в заявленому клопотанні ОСОБА_3 , посилаючись на Закон України “Про амністію у 2014 році” від 08.04.2014 року, просить застосувати ст. 3 цього Закону та звільнити його від відбування призначеного покарання.
В судовому засіданні ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав в повному обсязі, посилався на обставини, що наведені в клопотанні, додатково просив врахувати те, що раніше являвся не судий. Клопотання в частині застосування акту амністії в судовому засіданні підтримав, дає згоду на застосування до нього акту амністії, наслідки застосування амністії розуміє, вважає що Закон України “Про застосування амністії в Україні” втратив силу та до нього має бути застосовний саме Закон України “Про амністію у 2014 році”
Захисник ОСОБА_6 повністю підтримав клопотання свого підзахисного з наведених підстав.
Представник Жовтвоводської ВК №26 ОСОБА_5 висловив позицію вирішення питання на розгляд суду.
Прокурор ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки періоди, про які просить заявник, коли приймав участь в судових засіданнях після набрання законної сили вироком, за яким відбуває покарання, в інших справах, не можна рахувати як попереднє ув'язнення, застосування умовно-достроково звільнення та акту амністії вважає не можливим, оскільки підпадає під обмеження.
Заслухав пояснення учасників процесу, дослідив матеріали клопотання та наведені в ньому підстави, матеріали особової справи на засудженого, суд приходить до наступного.
Прийняттям та введенням в дію Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» №2046-VIII від 18.05.2017 року, який набрав чинності 21.06.2017 року та яким викладена нова редакція ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України, тим самим скасована попередня редакція частини п'ятої цієї статті Кодексу.
Однак суд розглядає можливість застосування положень ч. 5 ст. 72 КК України у попередній редакції щодо періоду з 06.01.2017 року по 26.04.2017 року, про який просить заявник, виходячи з принципу незворотності дії закону, який посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, що закріплений в ст. 5 ч. 2 КК України.
Відповідно до положень абз. 1 ч. 5 ст. 72 КПК України, зі змінами, що діяли в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 року у період, який просить заявник та який розглядається, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було зараховано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
При цьому у строк попереднього ув'язнення за нормами КПК включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого на судово-медичній чи судово-психіатричній експертизі; перебування особи, що відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
При розгляді кримінальної справи у порядку КПК 1960 року до строку попереднього ув'язнення включається строк: а) затримання особи органом дізнання за підозрою у вчиненні злочину; б) затримання особи слідчим за підозрою у вчиненні злочину; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизі.
Незалежно від процесуального порядку (КПК чи КПК 1960 року) попереднє ув'язнення у розумінні та виходячи з положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
Як підтверджується матеріалами особової справи на засудженого ОСОБА_3 останній являється засуджений вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 року, його визнано винним за ст.ст. 121 ч. 2, 309 ч. 1, 70 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 8 років (а. о/с 6-10)
Ухвалою суду апеляційної інстанції даний вирок залишений без змін, та згідно розпорядження набрав законної сили з 23.08.2016 року (а. о/с 11, 12-16).
Таким чином, термін часу з 06.01.2017 року по 26.04.2017 року його участі в судовому засіданні зарахуванню та перерахунку не підлягають, оскільки як підтверджується матеріалами особової справи та поданими доказами ОСОБА_3 в цей час перебував у статусі засудженого за вироком суду, який набрав законної сили, та продовжує перебувати у такому статусі засудженого за вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 року, який лишається чинним та підлягає до виконання.
З досліджених судом матеріалів справи та поданих доказів, з картки реєстрації руху обвинуваченого (засудженого), з довідок по особовій справі (ч. 2 а. о/с 13-18, 19, 22, 23), які відображають рух засудженого на час на час тримання в ДУВП №4, вбачається й підтверджується, що у період з 06.12.2016 року по 26.04.2017 року був етапований з ЖВК 26 на підставі ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22.11.2016 року (ч. 1 а.о/с 22 ч. 2 а о/с 13) для ознайомлення з матеріалами справи та саме за цих обставин перебував в цій установі у зазначений період.
Крім того, протягом зазначеного періоду тримання в установі для ознайомлення з матеріалами справи брав участь у судових засіданнях на стадії з питань виконання вищезазначеного вироку, за яким відбуває покарання та який набрав законної сили, що підтверджується ухвалами Красногвардійського районного суду м. Дніпро від 06.01.2017 року та Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04.04.2017 року (а. о/с 23, 25), тобто підстави для зарахування засудженому ОСОБА_3 строку його попереднього ув'язнення у період, за який просить заявник, у строк відбування покарання відсутні.
Згідно зі ст. 12 Закону України “Про амністію у 2014 році” від 08.04.2014 р. дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про амністію у 2014 році” від 08.04.2014 року, яку просить застосувати, можуть бутизвільнені від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені особи, зазначені у статті 1 цього Закону, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
З врахуванням періоду зарахування строку попереднього ув'язнення з 03.12.2013 року по 09.12.2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, що зарахований вироком, за який засуджений, ОСОБА_3 є такий, що відбув половину призначеного покарання.
Однак, суд не знаходить підстав застосування положень ст. 3 Закону України «Про амністію у 2014 році» до ОСОБА_3 , оскільки являється засуджений за ст. 121 ч. 2 КК України, підпадає під дію статті 8 Закону України “Про застосування амністії в Україні” №392/96-ВР від 01.10.1996 р., яка обмежує коло осіб, до яких може бути застосована амністія, а саме згідно пункту «є» ст. 8 названого Закону амністія не може бути застосована в тому числі до осіб яких засуджено за злочини, які кваліфікуються як умисне тяжке тілесне ушкодження при обтяжуючих обставинах (частина друга статті 121 КК України 2001 року), у зв'язку з чим відсутні правові підстави для застосування акту амністії засудженому за заявленим клопотанням, у зв'язку з чим слід відмовити.
Суд також приходить до висновку неможливим застосувати до ОСОБА_3 умовно-дострокове звільнення, оскільки відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване лише після фактичного відбуття засудженим за умисний тяжкий злочин не менше двох третин призначеного строку покарання, а як встановлено та зазначено вище ОСОБА_3 , хоча на цей час і відбув більше половини призначеного строку покарання, однак фактично не відбув обумовлену частину призначеного покарання як особа, яка засуджена за тяжкий злочин, що б давало підстави розглядати та застосовувати умовно-дострокове звільнення.
За цих обставин суд не розглядає інші підстави поведінку ОСОБА_3 та його ставлення за відбутий час покарання до праці, дотримання ним вимог режиму, виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації виконання покарань, відсутність чи наявність порушень дисципліни, участь у самодіяльних організаціях та інше, оскільки такі за умови відбуття засудження певної необхідної частини покарання являються самостійною підставою щодо можливості застосування умовно-дострокового звільнення.
Стан здоров"я засудженого, його третя група інвалідності, що підтверджується вироком, за яким засуджений, не впливає на застосування акту амністії, на який посилається, в цілому виходячи з тяжкості вчиненого ним злочину, не пливає на умовно-дострокове звільнення, у разі погіршення стану здоров'я є самостійною підставою звільнення засудженої особи від покарання згідно встановленого порядку.
Керуючись ст.ст. 5, 72 ч. 5, 81 Кримінального кодексу України, Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», ст. 8 п. «є»Закону України “Про застосування амністії в Україні”, ст.ст. 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання у період з 06.01.2017 року по 26.04.2017 року, застосування ст. 3 Закону України “Про амністію у 2014 році” від 08.04.2014 року, застосування умовно-дострокового звільнення від покарання - відмовити.
На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення учасники процесу можуть подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом її подачі через даний міський суд.
Оскарження прокурором ухвали суду зупиняє її виконання.
Суддя: ОСОБА_1