Справа № 201/9665/17
Провадження № 2/201/2491/2017
26 липня 2017р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
при секретарі - Кірієнко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
06.07.2017 р. ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом про розірвання шлюбу.
Позивачка у позовній заяві в обґрунтування вимог посилалася на те, що вони з відповідачем зареєстрували шлюб 06.09.2014 року в Кіровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції під актовим записом № 715. Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У позовній заяві та заяві, наданій суду 11.07.2017 року. позивачка вказує, що шлюбно-сімейні відносини остаточно припинені з січня 2017 року, після чого відповідач пішов проживати до батьків. Причиною припинення шлюбних відносин стали різні погляди на життя, відсутність в родинні взаєморозуміння,втрата почуття любові та поваги. Сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету. Позивачка вважає, що родина розпалася остаточно і не може бути відновлена. У наданій суду заяві від 11.07.2017 року позивачка просила шлюб розірвати, строк для примирення не надавати та винести рішення в судовому засіданні за її відсутності та без фіксування процесу технічними засобами. Після розірвання шлюбу просила залишити прізвище «Худякова»(а.с. № 14).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 26.07.2017 р. не з'явився, 11.07.2017р. надав суду заяву, в якій період (січень 2017р.) та причину припинення шлюбних стосунків, які вказані позивачкою визнав в повному обсязі. Просив розглядати справу за його відсутності та без фіксування процесу технічними засобами (а.с. №16).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 169, ч. 2 ст. 197 ЦПК України ухвалити рішення в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 06.09.2014 року в Кіровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції під актовим записом № 715 (а.с. № 5).
Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).
Судом встановлено, що спільне життя сторін не склалося через різні погляди на життя, відсутність в родині взаєморозуміння з питань ведення господарства. Сторони проживають окремо, мають роздільний бюджет, спільне господарство не ведуть, не підтримують подружніх відносин.
З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі остаточно з січня 2017 року, тобто пів року тому і з цього часу більше не відновлювалися, позивачка від позову не відмовилася, а відповідач визнав позовні вимоги та не заперечував проти розірвання шлюбу, суд дійшов висновку про те, що родина сторін розпалася остаточно, відновлення бути не може, і шлюб підлягає розірванню.
При винесенні рішення суд також приймає до уваги положення ст. 61 ЦПК України, оскільки відповідач визнав позовні вимоги та погодився на розірвання шлюбу.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат на підставі ст. 88 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки понесені при подачі позову судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн. ( а.с. №2).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112, 113 ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 61, 88, 169, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд , -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 06.09.2014 року в Кіровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції під актовим записом № 715 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки ОСОБА_1 залишити - «Худякова».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені при подачі позову судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 115 СК України копію рішення суду про розірвання шлюбу надіслати на адресу Соборного районного у м. Дніпрі відділу ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області для внесення
відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.
Суддя Н.В.Ткаченко