№ 33/796/1458/2017 Постанова винесена суддею Зубець Ю.Г.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
21 липня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Павленко О.П., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 03 березня 2017 року,
Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 03 березня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 320 грн.
Згідно з постановою, ОСОБА_2 07 лютого 2017 року, близько 00 год. 35 хв., в
м. Києві по вул. Газопровідна, 9, керуючи транспортним засобом марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 03 березня 2017 року та закрити провадження.
За доводами апеляційної скарги ОСОБА_2, суддею були порушені вимоги ст. 268 КУпАП, бо він був обмежений у реалізації своїх прав в суді; не надано належної правової оцінки протоколу про адміністративне правопорушення, в якому невірно викладено суть адміністративного правопорушення, оскільки за змістом п. 2.5 ПДР України саме на вимогу працівника міліції, а не поліцейського, водій зобов'язаний пройти огляд на стан сп'яніння, отже в даному випадку поліцейський в протоколі міг посилатися на порушення водієм виключно п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду; а також неправильно з'ясовані фактичні обставини справи, бо він на пропозицію поліцейського не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, що можуть підтвердити свідки, в присутності яких він дав згоду на проведення огляду на стан сп'яніння, проте суд, незважаючи на його усне клопотання про допит свідків та дослідження відеозапису з нагрудної камери поліцейського, свідків не викликав та відповідний відеозапис не витребував і не переглянув у судовому засіданні.
З посиланням на відсутність у справі доказів його винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апелянт просить закрити провадження в указаній справі.
Одночасно ОСОБА_2 звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, обґрунтувавши його тим, що з повним текстом судового рішення від ознайомився після його виготовлення суддею 13 березня 2017 року і в цей же день подав апеляційну скаргу, яка була повернута йому суддею Апеляційного суду м. Києва, проте він вдруге звернувся зі скаргою після усунення її недоліків, а тому пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, враховуючи, що судом не були дотримані вимоги ч. 1 ст. 285 КУпАП, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду ОСОБА_2. пропущений з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_4, які підтримали доводи апеляційної скарги та апеляційне прохання, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких підстав.
Розглядаючи справи про адміністративне правопорушення, суддя, як це визначено у ст. 245 КУпАП, повинен всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати всі обставини справи на основі належно досліджених та оцінених в судовому засіданні доказів та вирішити справу в точній відповідності з законом.
Водночас, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, з огляду на положення ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам в їх сукупності.
Цих вимог закону суддя місцевого суду, розглядаючи справу щодо ОСОБА_2, не дотримав.
Так, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому
ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, а також Інструкції про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 17.12.2008 № 1103.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та вищезазначених Інструкцій, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який першочергово проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як убачається з матеріалів справи, приймаючи рішення про винуватість
ОСОБА_2 у порушенні ним п. 2.5 ПДР України, суддя місцевого суду фактично послався на протокол про адміністративне правопорушення від 07 лютого 2017 року, в якому вказано, що ОСОБА_2 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, та письмові пояснення свідків події ОСОБА_5 та ОСОБА_6 В той же час, з'ясувавши у судовому засідання, що ОСОБА_2 заперечує свою винуватість, про що прямо вказано в постанові, а відтак оспорює дотримання поліцейськими вимог закону та Інструкцій під час оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суддя місцевого суду жодних дій для перевірки заперечень ОСОБА_2 не вжив та доводів на спростування його позиції у судовому рішенні не навів, отже є такими, що заслуговують на уваги, пояснення апелянта щодо неповноти судового розгляду та невідповідності постанови судді за своїм змістом вимогам закону.
Між тим, в суді апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять достатніх та належних доказів на підтвердження порушення ОСОБА_2 п. 2.5 ПДР України, яким передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, з огляду на порушення поліцейськими вимог ст. 266 КУпАП.
Так, у судовому засіданні апеляційного судубуло досліджено відеозаписи з нагрудних камер/відеореєстраторів поліцейських, з яких можливо встановити послідовність подій, які за участю ОСОБА_2 відбувалися 07 лютого 2017 року та з яких слідує, що ОСОБА_2, керуючи автомобілем, був зупинений поліцейськими за правопорушення, пов'язане із недотриманням водієм правил користування попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху і йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» або у лікаря-нарколога, на що ОСОБА_2, хоч і не заперечував щодо проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога, але відмовився прослідувати до медичного закладу на автомобілі поліцейських, мотивуючи це небажанням залишати власний транспортних засіб без нагляду. В подальшому до завершення процедури оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та відібрання пояснень у свідків ОСОБА_2 погодився пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, більш того, наполягав в присутності двох свідків на такому огляді, проте працівниками поліції йому у цьому було відмовлено.
Вказаний доказ фактично підтверджує пояснення ОСОБА_2 в суді про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і спростовує як відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, так і у письмових поясненнях свідків, які викладені на певних бланках і не містять інформації про конкретні обставини, за яких ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння.
На користь пояснень ОСОБА_2 свідчать і дані акту КМНКЛ «Соціотерапія» медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000971 від 07 лютого 2017 року та відповідного висновку КМНКЛ «Соціотерапія», за якими 07 лютого 2017 року о 02 год. 00 хв., тобто менш ніж через дві години після складання протоколу про адміністративне правопорушення, ознак сп'яніння у ОСОБА_2 виявлено не було, що взагалі ставить під сумнів правомірність вимог поліцейського щодо проходження ОСОБА_2 огляду на стан сп'яніння.
Оскільки в суді апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, обставини ухилення ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у відповідності до встановленого порядку, слід визнати судове рішення про визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, таким, що постановлено без дотримання вимог, передбачених ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, а тому постанова судді Подільського районного суду м. Києва від 03 березня 2017 року підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, суддя,
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 03 березня 2017 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 03 березня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір - скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва О.П.Павленко