03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження №22-ц/796/8619/2017 Головуючий у 1 інстанції - Литвинова І.В. Унікальний номер справи №757/9239/16-ц Доповідач - Андрієнко А.М.
27 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Андрієнко А.М.
Суддів: Заришняк Г.М.
МараєвоїН.Є.
При секретарі Горак Ю.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання касової операції недійсною,
У березні 2016 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відповідача ПАТ «Дельта банк» про визнання касової операції недійсною, мотивуючи тим, що 03.12.2014 року за документом «Квитанція № ПН 1173893» нею було здійснено через ПАТ «Дельта Банк» касову операцію, згідно з якою поповнено поточний рахунок ОСОБА_4 в ПАТ «Укрексімбанк». Проте, отримувач ОСОБА_4 зазначений переказ коштів станом на 23.02.2016 не отримала.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2016 рокув задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання касової операції недійсною відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення було постановлено з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи. Вказував, що судом не враховано та не досліджено того, чи дійсно відповідач ПАТ «Дельта Банк» вчинив всі передбачені законодавством та необхідні дії для виконання касової операції за квитанцією.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 05 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3, задоволено частково. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у позові ОСОБА_3 до ПАТ «Дельта Банк» про визнання касової операції недійсною. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1 157 грн. 52 коп.
Не погоджуючись з рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23.05.2016 року та рішенням Апеляційного суду міста Києва від 05.10.2016 року, представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 23.05.2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 05.10.2016 року та направити цивільну справу №757/9239/16-ц на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 травня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_2, задоволено частково. Рішення Апеляційного суду міста Києва від 05 жовтня 2016 року в частині вирішення питання про розподіл судових витрат скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Апеляційного суду міста Києва залишено без змін.
Позивач та її представник до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
Представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки він буде приймати участь у розгляді справи в Київському апеляційному адміністративному суді , яка призначена на 27.07.2017 року на 11 год 45 хв.
На підставі ст.. 305 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача та його представника, оскільки вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, їх участь в суді апеляційної інстанції є необов'язковою.
Представник відповідача просив ухвалити рішення про стягнення судових витрат із позивача.
Розглянувши справу в межах скасованої частини рішення суду, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 червня 2014 року між сторонами укладено договір банківського вкладу (депозиту) «8 років разом» у гривнях, предметом якого є розміщення суми вкладу у розмірі 115 тис. грн.., з нарахуванням та виплатою 25,5 % річних, на рахунок вкладника, строком по 29 листопада 2014 року.
03 грудня 2014 року позивачем подано заяву про видачу готівки №42427924 у сумі 116 тис. грн.. із рахунку №26207702877851, відкритого у ПАТ «Дельта Банк», на який нараховуються проценти за вкладом.
03 грудня 2014 року позивач ОСОБА_3 через касу ПАТ «Дельта Банк» здійснено касову операцію про перерахунок грошових коштів на рахунок ОСОБА_4, відкритий у ПАТ «Укрексімбанк», у сумі 116 тис. грн., що підтверджується копією квитанції, яку ОСОБА_3 просила визнати недійсною.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 5 жовтня 2016 року апеляційну скаргу задоволено, рішення Печерського районного суду м.Києва від 23 травня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1 157 грн 52 коп.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 31 травня 2017 року рішення Апеляційного суду міста Києва від 5 жотвня 2016 року в частині вирішення питання про розподіл судових витрат скасовано та передано в цій частині на новий розгляд, в іншій частині - рішення залишено без змін.
Ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживача» встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, які пов'язані із порушенням їх прав.
Закон України «Про захист прав споживачів» в цій частині у зв'язку із прийняттям Закону України «Про судовий збір» ( в редакції від 8 липня 2011 року) не змінений, з нього не виключена вказівка про звільнення споживачів від сплати судового збору.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що позивач звільнена від сплати судового збору, оскільки як споживач забезпечена державою правом звернення до суду, складовою забезпечення якого є звільнення споживача від сплати судового збору.
Відповідно до ст.. 88 ч.4 ЦПК України у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.
Оскільки позивачу, яка звільнена від судових витрат, у задоволенні позову відмовлено, то судові витрати з неї на користь держави стягненню не підлягають, а тому рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 травня 2016 року в частині стягнення судового збору повинно бути залишене без змін.
Керуючись ст..ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 в частині розподілу судових витрат відхилити.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 травня 2016 року в частині розподілу судових витрат залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 діб.
Головуючий: Судді: