Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Справа № 33/796/1252/2017
Категорія: ч. 2 ст. 130 КУпАП
Іменем України
16 червня 2017 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його захисника - адвоката Соболь М.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року,
Відповідно до постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року, з урахуванням постанови цього ж судді від 24 квітня 2017 року,
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Як зазначено в постанові судді дослівно: «Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 113637 від 27.02.2017 р., ОСОБА_2 27.02.2017 р. о 15 год. 35 хв. по вул. Богатирській в м. Києві, керуючи автомобілем «Мерседес ML 320 CDI» д/н НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння.
Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП».
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням внесених під час її розгляду уточнень, просить скасувати постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року у справі № 756/3245/17, а справу щодо нього закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування поданої скарги, скаржник посилається на те, що постанова суду не ґрунтується на належних та допустимих доказах, при винесенні оскаржуваної постанови судом допущено неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи.
Зокрема, як зазначає скаржник, всупереч вимогам ст.ст. 7, 9, 247, 268 КУпАП, хоча оскаржувана постанова і виносилась у його присутності, проте суд першої інстанції не надав йому можливості надати будь-які пояснення та заперечення, а також можливості надати додаткові докази у справі про те, що за кермом автомобіля був не він, а його товариш ОСОБА_6, який припаркував автомобіль та пішов у своїх справах, а повернувся, коли протокол було складено, а співробітників поліції вже не було.
Незважаючи на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення він, ОСОБА_2, зазначав про те, що надасть всі пояснення в суді, суд першої інстанції безпідставно не надав йому такої можливості, так само як не здійснив допиту свідка ОСОБА_6, що призвело до прийняття незаконної постанови.
Крім того, на думку скаржника, судом першої інстанції не були з'ясовані дані, які характеризують його особу та характер і обсяг його посадових обов'язків по роботі, для виконання яких йому надається службовий автомобіль, а оскаржуваною постановою суду його фактично обмежено у здійсненні конституційного права на працю, яким гарантуються рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.
Окрім цього, як зазначається в апеляційній скарзі ОСОБА_2, при ознайомленні в суді з матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 756/3245/17, було виявлено, що в них відсутня постанова про притягнення його, ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. На заяву про видачу копії постанови, судом було видано копію постанови від 05.04.2017 року у справі № 756/1314/17 про притягнення до адміністративної відповідальності абсолютно іншої особи, а тому відсутність повного тексту постанови позбавляє його можливості підготувати апеляційну скаргу з викладенням обставин, які спростовують викладене в оскаржуваній постанові.
Заслухавши пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу та її захисника, які підтримали скаргу та просили її задовольнити; пояснення свідка ОСОБА_7; дослідивши відеозапис з нагрудної відеокамери працівників патрульної поліції; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно рішення судді за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинно ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному з'ясуванні обставин кожної справи та її вирішенні в точній відповідності з законом.
Незважаючи на вказані вимоги закону, при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, яка була зареєстрована в Оболонському районному суді м. Києва під № 756/3245/17, їх дотримано не було, оскільки фактично постанова судді цього суду від 05 квітня 2017 року про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП не виносилась та не оголошувалась, підтвердженням чого є відсутність такої постанови в матеріалах справи щодо ОСОБА_8
Як вбачається з матеріалів вказаної справи, до неї підшита постанова судді Оболонського районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року (а.с. 14), яку було винесено у справі № 756/1314/17 щодо абсолютно іншої особи, яку було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Більш того, підтвердженням порушення принципу законності під час розгляду справи щодо ОСОБА_2 є той факт, що після отримання 11 квітня 2017 року захисником останнього копії постанови у справі № 756/3245/17 щодо ОСОБА_2, яка була складена щодо іншої особи, а також надходження 20 квітня 2017 року до Оболонського районного суду м. Києва апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову від 05.04.2017 року у справі № 756/3245/17, суддя цього суду 24 квітня 2017 року, без повідомлення порушника та його захисника, розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, виносить постанову про внесення змін у текст неіснуючої постанови суду від 05.04.2017 р., якою постановляє дослівно: «Виправити помилку допущену у постанові від 24.04.2017 р. вказавши: …», а далі викладає зміст цілої постанови у справі № 756/3245/17 від 05 квітня 2017 року щодо ОСОБА_2, відповідно до якої притягнув останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, вказавши на обставини, а саме керування автомобілем в стані наркотичного сп'яніння, які не були і не могли бути зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 27.02.2017 року.
З огляду на вищенаведене, постанова судді Оболонського районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року щодо ОСОБА_2, за будь-яких обставин, підлягає скасуванню, оскільки її було винесено без дотримання та всупереч вимогам закону.
При цьому, незалежно від обставин вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, які наведені у складеному щодо нього протоколі про адміністративне правопорушення від 27.02.2017 року, суд апеляційної інстанції, за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2, позбавлений можливості прийняти нову постанову, яка б погіршувала його становище, в тому числі про визнання останнього винним у вчиненні вказаного вище правопорушення, незалежно від того, що на час апеляційного перегляду його не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Більш того, враховуючи ту обставину, що відповідно до п. 2 Розділу І. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння згідно з ознаками такого стану, а також те, що матеріали справи, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення, не містять в собі даних, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_2 являвся водієм і керував транспортним засобом, суд апеляційної інстанції не має достатніх підстав для спростування доводів апеляційної скарги щодо відсутності належних та допустимих доказів його вини у вчиненні дій, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Тобто, для наявності складу зазначеного адміністративного правопорушення, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно встановити, що особа, у якої поліцейський виявив ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, керувала транспортним засобом на момент зупинки транспортного засобу відповідно до вимог, передбачених ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» або вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Водночас, на відеозапису із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, які здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_2, який було надано Управлінням патрульної поліції у м. Києві на запит суду, не зафіксовані будь-які дані, які б підтверджували той факт, що саме ОСОБА_2 був водієм та керував автомобілем «Мерседес ML 320 CDI» д/н НОМЕР_2 до того моменту як до нього підійшли працівники патрульної поліції, коли він виходив з магазину, а також той факт, що останній в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
За таких обставин, постанова судді Оболонського районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, не може бути визнана законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, із закриттям провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП,у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного вище адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 05 квітня 2017 року, з урахуванням постанови від 24 квітня цього ж року, якою ОСОБА_2притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження по справі - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 цього Кодексу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва
С.О.Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Васалатій К.А.