ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 липня 2017 року № 826/4464/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третіх осіб: приватного акціонерного товариства «Банкомзв'язок», публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1.) з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни (далі - відповідач 1 або уповноважена особа Фонду Пантіна Л.О.), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2 або Фонд), в якому просив:
- визнати протиправними дії та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни щодо: встановлення нікчемності договору поруки №732/5-1 від 27.05.2015 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» (далі - ПАТ «УПБ»), приватним акціонерним товариством «Банкомзв'язок» (далі - ПрАТ «Банкомзв'язок») та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3.); поновлення в системах ПАТ «УПБ» бухгалтерського обліку за рахунками з обліку кредитів згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України кредитного договору, укладеного між ПАТ «УПБ» і ПрАТ «Банкомзв'язок», з врахуванням змін та доповнень до нього, а також всіх укладених договорів забезпечення (за виключенням договору поруки), відновлення нарахування з 27.05.2015 року процентів за користування кредитом в розмірі та спосіб, передбачені вищевказаним договором; направлення повідомлень про нікчемність правочинів згідно ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ПрАТ «Банкомзв'язок» та ОСОБА_3;
- скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «УПБ» Пантіної Л.О. від 03.08.2015 року №102/ТА «Щодо здійснення дій, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)»;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «УПБ» Пантіну Л.О. виключити з систем ПАТ «УПБ» бухгалтерського обліку за рахунками з обліку кредитів згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України кредитний договір, укладений між ПАТ «УПБ» і ПрАТ «Банкомзв'язок», з врахуванням змін та доповнень до нього, а також всіх укладених договорів забезпечення, нараховані з 27.05.2015 року проценти за користування кредитом в розмірі та спосіб, передбачені вищевказаним договором.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на протиправність та безпідставність рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «УПБ» Пантіної Л.О. про визнання нікчемними договору поруки №732/5-1 від 27.05.2015 року, укладеного між ПАТ «УПБ», ПрАТ «Банкомзв'язок» та ОСОБА_3, додаткового договору про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року, укладеного між ПАТ «УПБ» і ПрАТ «Банкомзв'язок», договору про розірвання договору про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року, укладеного 27.05.2015 року між ПАТ «УПБ» і ПрАТ «Банкомзв'язок», а також всіх документів за операціями із застосування електронних платіжних засобів, пов'язаних з укладанням договору поруки №732/5-1 від 27.05.2015 року та погашення ОСОБА_3 заборгованості ПАТ «Банкомзв'язок» по договору про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року, - з підстав п. 5 і 7 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Таке, на думку позивача, протиправне рішення зумовило вчинення відповідачами в подальшому незаконних дій щодо поновлення в системах ПАТ «УПБ» бухгалтерського обліку за рахунками з обліку кредитів згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України договору про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року, укладеного між ПАТ «УПБ» і ПрАТ «Банкомзв'язок», з врахуванням змін та доповнень до нього, а також всіх укладених договорів забезпечення (за виключенням договору поруки), відновлення нарахування з 27.05.2015 року процентів за користування кредитом в розмірі та спосіб, передбачені вищевказаним договором, направлення повідомлень про нікчемність правочинів згідно ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ПрАТ «Банкомзв'язок» та ОСОБА_3
Під час розгляду справи до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, відповідно до протокольних ухвал суду були залучені ПрАТ «Банкомзв'язок», ПАТ «УПБ» та ОСОБА_3
У судовому засіданні 10.07.2017 року представники позивача, ОСОБА_3 та ПрАТ «Банкомзв'язок» позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та просили їх задовольнити.
Представники відповідачів проти задоволення позову заперечували, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено про правомірність прийнятого наказу «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» від 03.08.2015 року №102/ТА «Щодо здійснення дій, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)».
Третя особа (ПАТ «УПБ») явку свого представника в призначене судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неприбуття представника однієї з третіх осіб у судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами та третіми особами документи і матеріали, заслухавши думки їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
ОСОБА_1, як один із акціонерів ПрАТ «Банкомзв'язок» (відповідно до доданої до позову виписки депозитарія про стан рахунку в цінних паперах станом на 29.03.2017 року позивач являється власником однієї іменної простої (бездокументарної) акції ПрАТ «Банкомзв'язок» номінальною вартістю 80,00 грн.), скориставшись правом, наданим йому ст. 78 Закону України «Про акціонерні товариства», 23.03.2017 року звернувся до керівництва ПрАТ «Банкомзв'язок» із запитом (вх. №64 від 23.03.2017 року) щодо надання інформації та можливості ознайомлення з документами стосовно судових спорів, стороною в яких виступає ПрАТ «Банкомзв'язок».
Листом директора ПрАТ «Банкомзв'язок» від 24.032017 року №291 запит позивача був задоволений, та надано доручення видати ОСОБА_1 для ознайомлення матеріали відповідних судових справ. В ході ознайомлення з наданими матеріалами позивачу, зокрема, стадо відомо наступне.
11.06.2013 року між ПАТ «УПБ» (як банком) і ПрАТ «Банкомзв'язок» (як позичальником) був укладений договір про відкриття кредитної лінії №732/5 (далі - Кредитний договір), за умовами якого ПАТ «УПБ» відкрив ПрАТ «Банкомзв'язок» кредитну лінію у розмірі 1 000 000,00 дол. США, з правом конвертації іноземної валюти в національну валюту, терміном до 05.01.2017 року зі сплатою 14% річних.
В подальшому, названі сторони уклали додаткові договори від 13.06.2013 року та від 12.11.2013 року до зазначеного Кредитного договору, згідно яких: збільшили розмір кредитної лінії до 1 625 000,00 дол. США та вирішили, що зменшення кредитної заборгованості здійснюється щомісячно, починаючи з липня 2013 року, в сумі 20 000,00 дол. США, остаточне погашення кредитної заборгованості в сумі 785 000,00 дол. США здійснюється не пізніше 05.01.2017 року; зменшили розмір процентної ставки за користування кредитними коштами було до 13,5% річних.
24.03.2014 року, між Національним банком України та ПАТ «УПБ» укладено кредитний договір № 19, відповідно до умов якого кредитор (Національний банк України) надає позичальнику (ПАТ «УПБ») кредит для збереження ліквідності у сумі 120 000 000 грн. на строк до 15.06.2015 року (далі за текстом - Кредитний договір №19). Відповідно до п. 1.8 Кредитного договору № 19, основним забезпеченням виконання ПАТ «УПБ» своїх зобов'язань перед НБУ за цим договором є майнові права за укладеними з ПАТ «УПБ» кредитними договорами з юридичними особами на загальну суму 545 946 028,39 грн. (у тому числі за договором про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 року).
В той же день вказані сторони уклали договір застави майнових прав № 19/ЗМП від 23.03.2014 року, згідно якого ПАТ «УПБ» передало в заставу Національному банку України майнові права по кредитних договорах, в тому числі по договору про відкриття кредитної лінії № 732/5 від 11.06.2013 року, як забезпечення виконання ПАТ «УПБ» зобов'язань перед НБУ по Кредитному договору № 19 від 24.03.2014 року.
Умовами договору застави майнових прав № 19/ЗМП було встановлено низку обов'язків заставодавця щодо Кредитного договору та договорів забезпечення до нього, зокрема: до повного виконання умов кредитного договору заставодавець не має права без відома та попередньої письмової згоди заставодержателя відчужувати предмет застави (пп. 2.1.1 п. 2.1 цього договору); не відчужувати, передані в заставу, майнові права в будь-який спосіб та не обтяжувати їх зобов'язаннями на користь третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя (пп. 3.4.2 п. 3.4 цього договору); не вносити змін до кредитних договорів та забезпечувальних договорів без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя; у разі погашення (повного або часткового) заборгованості за кредитними договорами, протягом 2-х робочих днів після отримання коштів від боржників, перерахувати в погашення заборгованості за кредитним кошти у сумі не менше 35% від суми, отриманої в погашення за кредитами І категорії якості, та 25% від суми, отриманої в погашення за кредитами ІІ категорії якості.
Згодом, 27.05.2015 року між ПАТ «УПБ» (як банком), ПрАТ «Банкомзв'язок» (як позичальником) і ОСОБА_3 (як поручителем) укладено договір поруки №732/5-1 (далі - Договір поруки). Згідно з п. 1.1 цього договору поруки, за Кредитним договором ПАТ «УПБ» відкрив відкличну мультивалютну кредитну лінію у розмірі 1 185 00,00 дол. США, терміном до 05.01.2017 року, на поповнення обігових коштів та погашення кредитної заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії №339/5 від 25.11.2010 року. Станом на 27.05.2015 року кредитна заборгованість становить 695 125,35 дол. США.
Тобто, залишок непогашеної ПрАТ «Банкомзв'язок» валютної заборгованості перед ПАТ «УПБ» за Кредитним договором станом на вказану дату становив 695 125,35 дол. США.
Відповідно до п. 1.2, 1.3, 2.3 Договору поруки ОСОБА_3 бере на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати перед ПАТ «УПБ» як солідарний боржник за Кредитним договором. ОСОБА_3 також доручає ПАТ «УПБ» у випадку затримки виконання зобов'язань позичальником (ПрАТ «Банкомзв'язок») за Кредитним договором, здійснити списання суми заборгованості з поточного рахунку поручителя в порядку, встановленому чинним законодавством України.
За умовами п. 2.3 Договору поруки, після погашення поручителем (ОСОБА_3.) зобов'язань ПрАТ «Банкомзв'язок» перед ПАТ «УПБ» за Кредитним договором, до ОСОБА_3 на відповідну суму переходять права кредитора за вищевказаним Кредитним договором, і ПАТ «УПБ» на письмову вимогу ОСОБА_3 передає йому документи, що підтверджують це право.
27.05.2015 року ПАТ «УПБ» і ПрАТ «Банкомзв'язок» уклали додатковий договір до договору про відкриття кредитної лінії №732/5 від11.06.2013 року, згідно якого п. 2.1 розд. 2 Кредитного договору виклали у наступній редакції: «Забезпеченням виконання позичальником своїх зобов'язань перед Банком за цим договором є майно, яке прийнято за Генеральним договором №5 від 25.11.2010 року та порука ОСОБА_3 (договір поруки №732/5-1 від 27.05.2015 року).
В той же день, ОСОБА_3 здійснив погашення кредитної заборгованості ПрАТ «Банкомзв'язок» перед ПАТ «УПБ» по Кредитному договору за основним боргом в сумі 695 125,35 дол. та процентами в сумі 7 970,13 дол. США. На підтвердження чого позивачем до матеріалів справи були надані копії платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах від 27.05.2015 року №1 та №2 з відмітками ПАТ «УПБ» про прийняття платіжних документів до виконання.
За наслідками цього, ПрАТ «Банкомзв'язок» отримало від начальника Управління з обслуговування клієнтів ПАТ «УПБ» довідку від 28.05.2015 року №11/5-02/500, згідно з якою ПАТ «УПБ» повідомило ПрАТ «Банкомзв'язок» про те, що кредитна заборгованість ПрАТ «Банкомзв'язок» перед ПАТ «УПБ» по Кредитному договору за основним боргом та процентами повністю погашена, в зв'язку з чим дія Кредитного договору припинена.
Між тим, постановами Правління Національного банку України від 30.04.2015 року №293/БТ та від 28.05.2015 року №348 ПАТ «УПБ» спочатку було віднесено до категорії проблемних та запроваджено в цьому банку особливий режим контролю за діяльністю банку на 180 днів, та 28.05.2015 року - віднесено до категорії неплатоспроможних.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 року №348 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.05.2015 року №107 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ», згідно з яким з 29.05.2015 року в ПАТ «УПБ» було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ «УПБ» Пантіну Любов Олександрівну (далі також - уповноважена особа Фонду).
На виконання вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та п. 1.18 Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року №2 «Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку», уповноваженою особа Фонду прийнято рішення про здійснення в ПАТ «УПБ» перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «УПБ» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, та створено з цією метою комісії з перевірки договорів. Комісії доручено здійснити перевірку вказаних договорів до 20.07.2015 року та надати уповноваженій особі Фонду відповідні пропозиції. Дане рішення оформлено наказ від 29.05.2015 року № 29/ТА «Про перевірку договорів ПАТ «УПБ».
Протоколом від 24.07.2015 року №11 засідання комісії з перевірки договорів (інших правочинів), на виконання наказу від 29.05.2015 р. № 29/ТА, було вирішено: 1) затвердити результати перевірки, якою виявлено наступні правочини (договори), що є нікчемними згідно ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»: Договір поруки, Додатковий договір про внесення змін до Кредитного договору, Договір про розірвання Кредитного договору, а також всі документи за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів пов'язаних із укладанням Договору поруки та погашенням ОСОБА_3 заборгованості ПрАТ «Банкомзв'язок» по Кредитному договору; надати на затвердження уповноваженій особі Фонду даний протокол засідання комісії з перевірки частини правочинів (інших договорів) за кредитними операціями.
24.07.2015 року уповноваженою особою Фонду затверджено протокол від 24.07.2015 року №11 засідання комісії з перевірки договорів (інших правочинів), на виконання наказу від 29.05.2015 року №29/ТА.
03.08.2015 року уповноваженою особою Фонду виданий наказ за №102/ТА «Щодо здійснення дій, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)», відповідно до якого у зв'язку з виявленням Комісією з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями нікчемних договорів, а саме: 1) договору поруки №732/5-1 від 27.05.2015 року, укладеного між ПАТ «УПБ» і ОСОБА_3; 2) додаткового договору про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року від «27» травня 2015 року, укладеного між ПАТ «УПБ» та ПрАТ «Банкомзв'язок»; 3) договору про розірвання договору про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року від « 27» травня 2015 року, укладеного між ПАТ «УПБ» та ПрАТ «Банкомзв'язок», відповідним структурним підрозділам ПАТ "УПБ» надані доручення здійснити дії, зокрема, щодо: поновлення в операційних системах Банку бухгалтерського обліку за рахунками з обліку кредитів згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, договору про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року, укладеним між ПАТ «УПБ» і ПрАТ «Банкомзв'язок», з врахуванням змін та доповнень до нього, а також всіх укладених договорів забезпечення, окрім зазначених вище визнаних нікчемними договорів; відновлення нарахування з 27.05.2015 року процентів за користування кредитом в розмірі та спосіб, передбачені вищевказаним договором; відображення суми коштів, що отримані банком за договором поруки №732/5-1 від 27.05.2015 року на рахунку №29090507201 (USD); направлення повідомлення про нікчемність правочинів (у розумінні ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») договорів: договору поруки №732/5-1 від 27.05.2015 року, укладеного між ПАТ «УПБ», ПрАТ «Банкомзв'язок» і ОСОБА_3; додаткового договору про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року від «27» травня 2015 року, укладеного між ПАТ «УПБ» та ПрАТ «Банкомзв'язок»; договору про розірвання договору про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року від « 27» травня 2015 року, укладеного між ПАТ «УПБ» та ПрАТ «Банкомзв'язок».
10.08.2015 року та 11.08.2015 року ОСОБА_3 та ПрАТ «Банкомзв'язок» отримали повідомлення уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. - листи від 07.08.2015 року №01-10/3803 та від 06.08.2015 року №01-10/3855 відповідно про нікчемність договору поруки №732/5-1 від 27.05.2015 року, укладеного між ПАТ «УПБ», ПрАТ «Банкомзв'язок» і ОСОБА_3; додаткового договору про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року від «27» травня 2015 року, укладеного між ПАТ «УПБ» та ПрАТ «Банкомзв'язок»; договору про розірвання договору про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року від « 27» травня 2015 року, укладеного між ПАТ «УПБ» та ПрАТ «Банкомзв'язок», а також всіх документів за операціями із застосування електронних платіжних засобів. пов'язаних з укладанням договору поруки №732/5-1 від 27.05.2015 року та погашення ОСОБА_3 заборгованості ПрАТ «Банкомзв'язок» по договору про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року.
При цьому, в якості підстав для визнання вказаних правочинів та документів нікчемними відповідач 1 зазначив п. 5 і 7 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Надалі, постановою Правління Національного банку України від 28.08.2015 року № 562 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК» прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УПБ».
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.08.2015 року №158 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УПБ» та делегування повноважень ліквідатора банку», в ПАТ «УПБ» розпочато процедуру ліквідації та призначено Пантіну Л.О. уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «УПБ».
Вважаючи такі рішення та дії протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, ОСОБА_1 звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Розглянувши матеріали адміністративної справи по суті, заслухавши усні пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд дійшов наступних висновків.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 3, ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Згідно з ч.ч. 1, 3, ст. 34, ч. 1 ст. 35, ч. 1 , 2 ст. 36 цього Закону Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду.
З дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених уповноваженою особою Фонду, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів, бухгалтерської та іншої документації банку. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку.
Частинами 1 - 3 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право, зокрема: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку; призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі; вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.
Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду, та має право здійснювати інші повноваження, встановлені цим Законом, та делеговані їй Фондом.
На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 3) звітує за результатами здійснення тимчасової адміністрації банку перед виконавчою дирекцією Фонду.
Згідно ч. 1 - 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній станом на день призначення відповідачем-1 перевірки правочинів, укладених ПАТ «УПБ», тобто 29.05.2015 року) встановлено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.
Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
З контексту наведених норм Закону вбачається, що відповідно до чинного законодавства уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.
В той же час, як це випливає зі змісту наведених норм, таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину очевидно недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.
Судом встановлено, що уповноваженою особою Фонду Пантіною Л.О. на виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 38 Закону своїм наказом від 29.05.2015 №26/ТА створена комісія з перевірки договорів (правочинів), укладених ПАТ «УПБ» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону.
За результатами проведеної перевірки Комісія дійшла висновків про нікчемність правочинів - договору поруки №732/5-1 від 27.05.2015 року, укладеного між ПАТ «УПБ», ПрАТ «Банкомзв'язок» і ОСОБА_3; додаткового договору про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року, укладеного 27.05.2015 року між ПАТ «УПБ» та ПрАТ «Банкомзв'язок»; договору про розірвання договору про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року, укладеного 27.05.2015 року між ПАТ «УПБ» та ПрАТ «Банкомзв'язок», а також всіх документів за операціями із застосування електронних платіжних засобів пов'язаних з укладанням договору поруки №732/5-1 від 27.05.2015 року та погашення ОСОБА_3 заборгованості ПрАТ «Банкомзв'язок» по договору про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року (далі також - спірні правочини).
Оригінали та/або засвідчені копії матеріалів проведеної перевірки вказаних спірних правочинів, протоколів засідань Комісії з перевірки договорів, як і письмових пропозицій Комісії жоден із відповідачів та третьої особи (ПАТ «УПБ») суду без поважних причин не надав.
Натомість з тексту наявних у матеріалах справи копій повідомлень про нікчемність зазначених правочинів (листів від 07.08.2015 року №01-10/3803 та від 06.08.2015 року №01-10/3855) вбачається, що уповноваженою особою Пантіною Л.О. визнано нікчемними вказані вище правочини та документи на підставі п. 5 і 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме: «банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» та «банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку».
Жодних інших офіційних повідомлень про нікчемність правочинів з доказами їх направлення на адреси (вручення) учасникам договору поруки №732/5-1 від 27.05.2015 року відповідачі та третя особа (ПАТ «УПБ») до суду не надали, а тому суд приходить до висновку, що підставою для прийняття відповідачем 1 рішення про віднесення спірних правочинів до числа нікчемних були саме підстави наведені у п. 5 і 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Посилання відповідача (уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О.) на наявність ознак нікчемності правочину, закріплених в інших пунктах ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ніж вказані в листах від 07.08.2015 року №01-10/3803 та від 06.08.2015 року №01-10/3855 (а саме посилання на: безоплатне відчуження ПАТ «УПБ» на користь ОСОБА_3 майнових прав вимоги за кредитним договором, укладання Договору поруки в період дії постанови Правління Національного банку України від 30.04.2015 року №293/БТ та всупереч запроваджених такою Постановою обмежень та заборон здійснення певного переліку операцій, дії з погашення ОСОБА_3 кредитної заборгованості ПрАТ «Банкомзв'язок» перед ПАТ «УПБ» по суті не вплинули на підвищення ліквідності та платоспроможності останнього, невідповідність договору поруки, положенням договору застави майнових прав №19/ЗМП від 24.03.2014 року, укладеного між ПАТ «УПБ» і Національним банком України), суд відхиляє з тих мотивів, що вони не були підставою для прийняття спірного рішення та вчинення спірних дій, а тому не підлягають оцінці в межах даного спору.
Надаючи оцінку правомірності висновків про наявність у спірних правочинах ознак нікчемних правочинів, встановлених п. 5 і 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» суд зазначає наступне.
Відповідно до норм ст.ст. 553 - 556 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.
Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.
Після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.
До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Відповідно до листа Верховного суду України «Аналіз застосування судами законодавства, яке регулює поруку як вид забезпечення виконання зобов'язання» від 01.02.2015 року, згідно із ч. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора в цьому зобов'язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Тобто, безпосередньо законом закріплено право поручителя вимагати від боржника відновлення свого майнового стану, який зазнав змін в результаті виконання ним обов'язку за боржника. Підтвердженням цього є також норма ч. 1 ст. 512 ЦК України, якою встановлено вичерпний перелік підстав заміни кредитора у зобов'язанні, серед яких передбачено і виконання обов'язку боржника поручителем. Оскільки перехід до поручителя прав кредитора у зобов'язанні після виконання ним обов'язку боржника відбувається в силу прямої вказівки в законі, будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно. При цьому, слід мати на увазі, що обсяг прав кредитора, які переходять до поручителя у такому випадку, повинен відповідати обсягу задоволених ним вимог кредитора за основним зобов'язанням.
Зі змісту наведених норм Кодексу та тексту Договору поруки (який за своїм змістом відповідає наведеним статтям ЦК України) вбачається, що після укладання цього договору від 27.05.2015 року ОСОБА_3 фактично став не кредитором ПАТ «УПБ», а його боржником в частині погашення кредитної заборгованості ПрАТ «Банкомзв'язок».
В силу норм ст. 531 ЦК України, боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із сутті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Обмеження щодо виконання поручителем достроково зобов'язання, забезпеченого порукою, в ЦК України не встановлені. Також, в п. 6.2 Кредитного договору передбачалася можливість дострокового погашення кредиту.
Таким чином, дії ОСОБА_3 щодо дострокового погашення кредитної заборгованості ПрАТ «Банкомзв'язок» по суті не суперечили ані цивільному законодавству, ані умовам Кредитного договору і Договору поруки.
Факт перерахування коштів позивачем в іноземній валюті на рахунок кредитора - ПАТ «УПБ» підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.
При цьому, під час розгляду даної справи відповідачами та третьою особою (ПАТ «УПБ») достовірність та дійсність таких платіжних доручень документально спростовано не була. Факти відсутності на поточному рахунку ОСОБА_3 відповідної суми коштів та/або сумнівність походження таких коштів відповідачі та третя особа (ПАТ «УПБ») жодними документальними доказами не довели.
В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Обставини припинення зобов'язань по погашенню заборгованості по Кредитному договору підтверджуються наявними у справі копіями платіжних доручень в іноземній валюті та довідкою ПАТ «УПБ» від 28.05.2015 року №11/5-02/500.
Суд встановив, що при укладенні Договору поруки, Договору про внесення змін до кредитного договору та при прийнятті від поручителя повного погашення кредитної заборгованості ПрАТ «Банкомзв'язок» ПАТ «УПБ» не приймав на себе жодних зобов'язань щодо забезпечення виконання грошових вимог, здійснення платежів на користь поручителя (ОСОБА_3.) або боржника за Кредитним договором чи передачі майна. Натомість перехід права регресної вимоги до поручителя у випадку погашення кредиту прямо встановлено законодавством, а саме ч. 2 ст. 556 ЦК України, а тому не може розглядатися як надання такому поручителю окремої переваги (пільги) перед іншими кредиторами банку-позичальника (схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.11.2016 року у справі №902/1236/15).
Також суд відхиляє як нормативно необґрунтоване посилання відповідача 1 на невідповідність Договору поруки окремим умовам договору застави майнових прав №19/ЗМП від 24.03.2014 року, укладеного між ПАТ «УПБ» та Національним банком України, як ознаку нікчемності Договору поруки. Так, як у п. 5 і 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відсутні посилання на можливість кваліфікації правочину нікчемним з підстави невідповідності його умовам попередньо укладених договорів банком з третіми особами.
Крім того, суд зважає на те, що ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Тобто, для застосування санкцій, передбачених ст. 228 ЦК України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду України, що наведена у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», згідно якої при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
В силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
Під час розгляду справи сторони та треті особи не надали суду будь-які документи, які б свідчили про прийняття судом рішення про визнання спірних правочинів недійсними (нікчемними), звернення до правоохоронних органів за фактами вчинення посадовими особами ПАТ «УПБ» та ОСОБА_3 незаконних дій при здійсненні транзакцій по погашенню кредитної заборгованості та оформленні платіжних доручень в іноземній валюті за наслідками таких операцій. Докази, що дають змогу кваліфікувати спірні правочини як так, що порушують публічний порядок у матеріалах справи відсутні.
При цьому, суд відхиляє посилання відповідача 1 на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2016 року у справі №911/3880/15 за позовом ПАТ «УПБ» до ПрАТ «Банкомзв'язок», треті особи - Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року, в тексті якого містяться висновку господарського суду про невідповідність Договору поруки вимогам п. 7 і 8 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень таке рішення господарського суду законної сили не набрало. У зв'язку з цим обставини наведені у рішенні Господарського суду Київської області від 05.12.2016 року у справі №911/3880/15 для адміністративного суду є не є обов'язковими та такими, що доведені, в силу приписів ч. 1 ст. 72 КАС.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що висновки відповідача 1 про те, що укладання спірних договорів надало ОСОБА_3 перевагу серед інших кредиторів ПАТ «УПБ» та те, що при укладанні (вчинені) таких правочинів ПАТ «УПБ» прийняв на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», є безпідставними, що вказує на необґрунтованість та протиправність дій з визнання спірних правочинів нікчемними, та протиправність безпосередньо наказу уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. від 03.08.2015 року №102/ТА. Суд вважає, що правових підстав для віднесення Договору поруки, Додаткового договору про внесення змін до Кредитного договору, Договору про розірвання Кередитного договору, укладених між ПАТ «УПБ», ПрАТ «Банкомзв'язок» і ОСОБА_3 (в останньому випадку стосується Договору поруки), до нікчемних правочинів у відповідача 1 не було.
Приймаючи до уваги те, що судом встановлено протиправність віднесення відповідачем 1 зазначених вище правочинів до нікчемних, то в останнього обов'язків, визначених ч. 4 ст. 38 Закону №4452-VI, не виникає, у тому числі щодо вчиення дій щодо застосування наслідків нікчемності договорів, повідомлення сторін про нікчемність цих договорів.
Таким чином, дії щодо поновлення в операційних системах Банку бухгалтерського обліку за рахунками з обліку кредитів згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, договору про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року, укладеним між ПАТ «УПБ» і ПрАТ «Банкомзв'язок», з врахуванням змін та доповнень до нього, а також всіх укладених договорів забезпечення, окрім спірних правочинів визнаних нікчемними; відновлення нарахування з 27.05.2015 року процентів за користування кредитом в розмірі та спосіб, передбачені вищевказаним договором; направлення повідомлень про нікчемність правочинів, не ґрунтуються на вимогах норм чинного законодавства та підлягають визнанню протиправними.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині визнання протиправним дій та рішень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «УПБ» Пантіної Л.О. щодо: встановлення нікчемності договору поруки №732/5-1 від 27.05.2015 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» (далі - ПАТ «УПБ»), приватним акціонерним товариством «Банкомзв'язок» (далі - ПрАТ «Банкомзв'язок») та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3.); поновлення в системах ПАТ «УПБ» бухгалтерського обліку за рахунками з обліку кредитів згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України кредитного договору, укладеного між ПАТ «УПБ» і ПрАТ «Банкомзв'язок», з врахуванням змін та доповнень до нього, а також всіх укладених договорів забезпечення (за виключенням договору поруки), відновлення нарахування з 27.05.2015 року процентів за користування кредитом в розмірі та спосіб, передбачені вищевказаним договором; направлення повідомлень про нікчемність правочинів згідно ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ПрАТ «Банкомзв'язок» та ОСОБА_3, та скасування наказу уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «УПБ» Пантіної Л.О. від 03.08.2015 року №102/ТА «Щодо здійснення дій, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)».
З метою повного та ефективного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за доцільне також зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «УПБ» Пантіну Л.О. виключити з систем ПАТ «УПБ» бухгалтерського обліку за рахунками з обліку кредитів згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України кредитний договір, укладений між ПАТ «УПБ» і ПрАТ «Банкомзв'язок», з врахуванням змін та доповнень до нього, а також всіх укладених договорів забезпечення, нараховані з 27.05.2015 року проценти за користування кредитом в розмірі та спосіб, передбачені вищевказаним договором.
Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем 2 (Фондом) жодні рішення та дії щодо нікчемності спірних правочинів (договорів) не приймались, а отже позов в частині визнання протиправними дій та рішень Фонду, не підлягає задоволенню.
Окремо надаючи оцінку твердженням відповідача 1 щодо того, що ОСОБА_1, як акціонер товариства (ПрАТ «Банкомзв'язок») позбавлений права звертатися до суду за захистом прав такого товариства, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст. 167 Господарського кодексу України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
ПрАТ «Банкомзв'язок» відповідно до положень свого Статуту та чинного законодавства України є приватним акціонерним товариством.
В силу норм п. 8 ч. 1 ст. 2, ст. 25 Закону України «Про акціонерні товариства» корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: участь в управлінні акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства. Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.
Положеннями п. 5.3 Статуту ПрАТ «Банкомзв'язок» передбачено, що кожна акція надає акціонеру однакову сукупність прав, включаючи право: брати участь в управління товариством (через участь та голосування на Загальних зборах особисто або через своїх представників), обирати та бути обраним в органи товариства; брати участь в розподілі прибутку товариства та одержувати його частину (дивіденди).
При цьому, п. 3.1 цього Статуту визначено, що ПрАТ «Банкомзв'язок» створюється з метою здійснення підприємницької діяльності для одержання прибутку в інтересах акціонерів, максимізації добробуту акціонерів у вигляді зростання ринкової вартості акцій, а також отримання акціонерами дивідендів.
Факт того, що позивач є акціонером ПрАТ «Банкомзв'язок» підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачами і третьою особою.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Також, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», так як представник позивача обґрунтовує позовні вимоги наявністю факту порушення корпоративних прав акціонера (учасника) господарського товариства, він наділений правом на звернення до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва.
Разом з тим, слід зауважити, що Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 за №18-рп/2004 у справі №1-10/2004 не тільки не обмежено право акціонера товариства на звернення до суду, а й викладено положення щодо того, що порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі й третіми особами, прав та охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.
Європейський суд з прав людини в своїй практиці наголошує, що обов'язок ефективного здійснення захисту прав державою передбачає також позитивний обов'язок держави гарантувати ефективне і справедливе розв'язання в національних судах будь-яких спорів між приватними особами, в тому числі спорів, пов'язаних із захистом інтересів акціонера, спрямованих на задоволення його легітимного прагнення щодо отримання правомірної вигоди від його корпоративних прав (Sovtransavto v. Ukraine, №48553/99, § 96; Chadzitaskos and Franta v. The Czech Republic, №7398/07, 31244/07, 11993/08 and 3957/09, §48.
Право власності, відповідно до рішень Суду, не обмежується правом власності на фізичні речі та передбачає, що право вимоги, законний інтерес та правомірне очікування особи, до яких, зокрема, належать інтереси, що обумовлені корпоративними правами акціонера, також повинні отримати прямий ефективний захист (Beyeler v. Italy, №33202/96, §100; Рипсе Hans Adam II de Liechtenstein v. Germany, №42527/98, §83.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань відповідачів на відсутність у позивача адміністративно-процесуальної дієздатності для оскарження в порядку адміністративного судочинства спірних рішень.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Частиною 3 ст. 94 КАС України визначено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії та рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни щодо: встановлення нікчемності договору поруки №732/5-1 від 27.05.2015 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Український професійний банк», приватним акціонерним товариством «Банкомзв'язок» та ОСОБА_3; поновлення в системах публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» бухгалтерського обліку за рахунками з обліку кредитів згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України договору про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» і приватним акціонерним товариством «Банкомзв'язок», з врахуванням змін та доповнень до нього, а також всіх укладених договорів забезпечення (за виключенням договору поруки №732/5-1 від 27.05.2015 року); відновлення нарахування з 27.05.2015 року процентів за користування кредитом в розмірі та спосіб, передбачені договором про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 року; направлення повідомлень про нікчемність правочинів згідно ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» приватному акціонерному товариству «Банкомзв'язок» та ОСОБА_3, оформлених листами від 07.08.2015 року №01-10/3803 та від 06.08.2015 року №01-10/3855.
3. Скасувати наказ уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни від 03.08.2015 року №102/ТА «Щодо здійснення дій, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)».
4. Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіну Любов Олександрівну виключити з систем публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» бухгалтерського обліку за рахунками з обліку кредитів згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України договір про відкриття кредитної лінії №732/5, укладений 11.06.2013 року між публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» і приватним акціонерним товариством «Банкомзв'язок», з врахуванням змін та доповнень до нього, а також всіх укладених договорів забезпечення, нараховані з 27.05.2015 року проценти за користування кредитом в розмірі та спосіб, передбачені вищевказаним кредитним договором.
5. Стягнути з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни за рахунок публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (код ЄДРПОУ 19019775) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 1 920 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Є.В. Аблов