27 липня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/528/17-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до реєстраційного відділу Сторожинецької міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до реєстраційного відділу Сторожинецької міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34848484 від 20 квітня 2017 року 09:22:50, державну реєстрацію об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 256813973101 від 18 квітня 2017 року 13:56:45 та зобов'язати реєстраційний відділ Сторожинецької міської ради внести відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Водночас Кодексом адміністративного судочинства України передбачена предметна (стаття 18), територіальна (стаття 19) та інстанційна (стаття 20) підсудність адміністративних справ.
За правилами підсудності визначається той адміністративний суд, якому належить розглянути справу, який має відповідні повноваження на розгляд такої справи.
Підсудність як процесуальний інструмент - це визначення компетентного суду в структурі адміністративних судів, якому належить розглянути адміністративну справу.
Порушення правил предметної підсудності є підставою для висновку про розгляд справи неповноважним складом суду, що у відповідності до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлює скасування судового рішення судом апеляційної інстанції.
Пунктом 1 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Згідно пункту 1 частини другої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Таким чином, адміністративні спори щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності органу чи посадової особи місцевого самоврядування віднесено до предметної підсудності місцевого загального суду як адміністративного.
Виняток становлять спори щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності обласних, Київської або Севастопольської міських рад, посадових чи службових осіб цих рад, які віднесено до предметної підсудності окружного адміністративного суду.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01 липня 2004 року.
Згідно частини першої статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
Частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21 травня 1997 року місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Частиною першою статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Таким чином, відповідач у даній справі - реєстраційний відділ Сторожинецької міської ради є виконавчим органом Сторожинецької міської ради.
Відповідно до підпункту 8 пункту "б" частини першої статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Враховуючи викладене, оскільки позивачем у даній адміністративній справі є фізична особа, а відповідачем - виконавчий орган міської ради, тобто орган місцевого самоврядування, рішення якого є предметом спору, то суд приходить до висновку про те, що дана справа предметно підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду, а не Чернівецькому окружному адміністративному суду відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України.
Однак, при зверненні до Чернівецького окружного адміністративного суду з даним позовом позивачем не було враховано правил предметної підсудності адміністративних справ.
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підлягає поверненню, в разі якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Отже, наявні правові підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Поряд з цим суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відтак, позивач має право звернутися з даним позовом в порядку адміністративного судочинства до місцевого загального суду як адміністративного суду.
Крім цього, положенням статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що в разі повернення заяви або скарги сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Зважаючи на повернення позовної заяви в зв'язку із тим, що справа не підсудна цьому адміністративному суду, сплачений позивачем судовий збір може бути повернуто за ухвалою суду в разі звернення з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до реєстраційного відділу Сторожинецької міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Роз'яснити, що відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу на цю ухвалу може бути подано до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.П. Лелюк