11-кп/775/349/2017(м)
264/1993/17
Категорія: ст. 539 КПК України Суддя 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
27 липня 2017 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
та справах про адміністративні правопорушення
Апеляційного суду Донецької області
у складі: головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за клопотанням засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26.06.2017 року, якою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Маріуполя Донецької області, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , відмовлено у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення, -
Вироком Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 08.02.2016 року ОСОБА_6 засуджений за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України, та йому призначено покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України - 3 років позбавлення волі, відповідно до вимог ч.ч.1, 4 ст.70 КК України остаточно йому призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
26.04.2017 року ОСОБА_6 звернувся до Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області з клопотанням про його умовно-дострокове звільнення від призначеного покарання за вказаним вироком на підставі ст.81 КК України.
Ухвалою від 26.06.2017 року суд першої інстанції відмовив ОСОБА_6 у задоволенні його клопотання та зазначив, що засуджений раніше неодноразово судимий, вже звільнявся умовно-достроково за попереднім вироком, однак знову вчинив аналогічні корисливі злочини, що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став, своєю поведінкою і ставленням до праці він не довів своє виправлення, що унеможливлює його умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі.
Не погодившись з судовим рішенням, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити його клопотання про застосування щодо нього вимог ст.81 КК України, посилаючись на те, що він в умовах слідчого ізолятору добросовісно займається кожний день корисною працею, за що має подяку від керівництва установи, позитивно характеризується, на його думку, він став на шлях виправлення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.81 КК України та п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці в процесі відбування покарання.
Вирішуючи питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, суд повинен перевірити, в тому числі, і факт того, чи довів засуджений своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є об'єктивна доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається з матеріалів провадження та ухвали суду, засуджений ОСОБА_6 за період відбування покарання в умовах ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» стягнень не має, має одне заохочення від 26.12.2016 року, під час перебування в місцях позбавлення волі режиму утримання не порушував, займається корисною працею у виробничій майстерні ізолятору, за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці має одне заохочення правами начальника установи.
Судом першої інстанції було правильно встановлено, що утримання від порушень правил внутрішнього розпорядку та зразкова поведінка, як вказано в характеристиці, є прямим обов'язком засудженого, передбаченим ст.107 КВК України, та не є підтвердженням того, що він повністю став на шлях виправлення, засуджений раніше неодноразово судимий, вже звільнявся умовно-достроково за попереднім вироком, однак знову вчинив аналогічні корисливі злочини, що свідчить про те, що ОСОБА_6 на шлях виправлення не встав.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає апеляційні доводи засудженого, що він довів своє виправлення неспроможними, суд першої інстанції в повній мірі дослідив надані щодо ОСОБА_6 матеріали та прийняв законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення про відсутність правових підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст.81 КК України.
Порушень судом вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування ухвали суду першої інстанції у даному провадженні, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26.06.2017 року, якою ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні його клопотання про умовно-дострокове звільнення від призначеного вироком Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 08.02.2016 року покарання за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1,4 ст. 70 КК України у виді 3 років позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим у той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3