Справа № 344/5557/17
Провадження № 2/344/2473/17
26 квітня 2017 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Островський Л.Є., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу в частині покупця та визнання права власності на 1/2 частини квартири, суд -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу в частині покупця та визнання права власності на 1/2 частини квартири.
ОСОБА_1 подала суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, зареєстроване на ОСОБА_3, а саме: квартиру АДРЕСА_1. Заяву мотивувала тим, що відповідач по справі до моменту набрання рішення законної сили, по даній справі, може відчужити спірне майно. Невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.
Згідно з частиною 1 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року «Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів».
З огляду на викладене, враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволити.
Накласти арешт на нерухоме майно, зареєстроване на ОСОБА_3 а саме: квартиру АДРЕСА_1.
Копію ухвали направити для виконання відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції, Реєстраційній службі Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області (вул. Василіянок, 6 в м. Івано-Франківську), Першій Івано-Франківській Державній нотаріальній конторі та сторонам для відома.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.
Суддя Л.Є.Островський