Справа № 638/3741/17
Провадження № 2/638/2802/17
19.07.2017
19 липня 2017 Дзержинський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого судді Наумової С.М.
при секретарі Крупенко Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,-
У березні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування. Зазначені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.09.2010 о 15:00 :в м. Харків, з вини громадянина ОСОБА_1, який керував автомобілем Dewoo Lanos з державним номерним знаком АХ0254АМ, була скоєна дорожньо-транспортна пригода (ДТП), про що свідчить довідка складена УДАІ ГУМВС України в Харківській області.
Також позивач в своїй заяві зазначає, що на дату скоєння цієї пригоди водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.10.2010 р. та матеріалами справи про адміністративне правопорушення .
В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль Dewoo Lanos з з державним номерним знаком АХ4312АХ, що належить громадянину ОСОБА_4, яким керував ОСОБА_2.
Розмір завданих збитків, згідно Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 8025 дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім..проф. Бокаріуса від 23.11.2010 р., становить 51 668,95 грн. за пошкоджений транспортний засіб.
Відповідач відшкодування за завдану матеріальну шкоду добровільно не сплатив.
В зв'язку з настанням події, передбаченої ст.41 п.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) 23 774,40 грн., згідно рішення Дзержинського районного суду м. Харкова у справі № 2-6692/11 від 15.10.2012 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги, проти винесення заочного рішення не заперечує, просить розглянути справу за відсутністю представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчать поштові документи та матеріали справи, причину неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.
Третя особа в судове засідання не з'явився, причину не явки суду не повідомив.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши доводи представника позивача та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, відповідно до пункту 8 частини 2 статті 16 ЦК України, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2, 3 статті 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини 1, 3, 4 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст.ст.993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортним засобів».
Відповідно до вимог частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, яка заподіяна неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла.
Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суд бере до уваги, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Як встановлено під час судового розгляду, 03.09.2010 о 15:00 :в м. Харків, з вини громадянина ОСОБА_1, який керував автомобілем Dewoo Lanos з державним номерним знаком АХ0254АМ, була скоєна дорожньо-транспортна пригода (ДТП), про що свідчить довідка складена УДАІ ГУМВС України в Харківській області.
На дату скоєння цієї пригоди водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.10.2010 р. та матеріалами справи про адміністративне правопорушення . (а.с. 10).
В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль Dewoo Lanos з державним номерним знаком АХ 4312 АХ, що належить громадянину ОСОБА_4, яким керував ОСОБА_2.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Отже, суд вважає встановленими та доведеними ті обставини, що саме між винними діями ОСОБА_1, водія транспортного засобу Dewoo Lanos з державним номерним знаком АХ0254АМ, та заподіянню шкоди ОСОБА_4, власнику транспортного засобу Dewoo Lanos з державним номерним знаком АХ 4312 АХ, існує прямий причинно-наслідковий зв'язок і така шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Відповідач на дату дорожньо-транспортної пригоди не виконав вимогу Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортним засобів» та не мав чинного договору обов'язково страхування цивільно-правової відповідальності.
Розмір завданих збитків, згідно Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 8025 дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім..проф. Бокаріуса від 23.11.2010 р., становить 51 668,95 грн. за пошкоджений транспортний засіб.
15 травня 2013 року ОСОБА_2, скориставшись своїм правом, передбаченим Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортним засобів», подав відповідну заяву з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду, завдану відповідачем (а. с. 12).
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.
Відповідно до підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до статті 1.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
В зв'язку з настанням події, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТС БУ 06 грудня 2017 року перерахувало на рахунок потерпілого суму страхового відшкодування, що складає 23 774грн. 40 коп., що підтверджується наказами МТС БУ № 4553 від 04 грудня 2013 року, а також платіжними дорученнями. (а.с. 8-9)
Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Пунктом 38.2.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Тому, відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України та пункту 38.2.1статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача.
Відповідно до вимог частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 217-218, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України та ст. ст. 1166, 1187,1191 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (р/р 2600202284871 в ПАТ «Укрексімбанк» в м. Київ, МФО 322313, код 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, бульвар Русанівський, буд. 8) заборгованість у розмірі 23 774 (двадцять три тисячі сімсот сімдесят чотири) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (р/р 2600202284871 в ПАТ «Укрексімбанк» в м. Київ, МФО 322313, код 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, бульвар Русанівський, буд. 8) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий: