Рішення від 20.07.2017 по справі 909/81/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2017 р. Справа № 909/81/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль", вул.Лєскова,9, м. Київ, 01011, поштова адреса: вул. Матейка, 8, м. Львів, 79007,

до відповідача: Приватного підприємства "Ярик", вул. Пулюя, 6/48, м. Івано-Франківськ, 76000,

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю:

від позивача: представники не з"явились

від відповідача: представники не з"явились

встановив: Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Аваль" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Приватного підприємства "Ярик" (далі - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: кафе-колибу "Гражда", що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Пасічна (вул. Бабушкіна), буд. 54, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 010/14-10/227 G58 від 18.04.2008 року, укладеного між АТ "ОСОБА_1 Аваль" та ОСОБА_2, в сумі 90 371,51 доларів США та 215 944,15 грн. пені за порушення умов кредитного договору.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позичальник - неналежним чином виконує взяті на себе грошові зобов'язання за Кредитним договором №010/14-10/227 G 58 від 18.04.2008 року із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 18.04.08 року шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах.

В ході провадження у справі, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.04.2017 року призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.

Згідно листа Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №3663 від 26.06.2017 року (вх. № 7011/17 від 03.07.2017 року), на адресу Господарського суду Івано-Франківської області надійшли матеріали справи без виконання ухвали суду від 06.04.2017 року, тобто без проведення експертизи, у зв'язку із неоплатою ПП "Ярик" вартості експертизи та неподанням ним витребуваних експертом додаткових документів.

17 березня 2017 року позивачем на виконання вимог ухвали суду від 07.03.17 року подано суду детальний розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту, відповідно до якого сума пені складає 184 097 грн. 41 коп.

Позивач та відповідач повноважених представників в судове засідання не направили, хоча про розгляд справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Відповідач відзив на позов суду не подав.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, справа, згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

17 квітня 2008 року між АТ "ОСОБА_1 Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції АТ "ОСОБА_1 Аваль" (по договору - кредитор/по справі - позивач) та ОСОБА_2 (по договору - постачальник) укладено Генеральну кредитну угоду №58 (далі - Генеральна кредитна угода), згідно якої загальний розмір позичковох заборгованості позичальника не повинен перевищувати суми, еквівалентної 300 000,00 доларів США з терміном дії - до 16.04.2018 року.

18 квітня 2008 року в межах Генеральної кредитної угоди між позичальником та кредитором укладено Кредитний договір №010/14-10/227 G 58 (далі Кредитний договір), згідно умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 204 380,00 доларів США, а позичальник зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

В подальшому між позичальником та кредитором укладено Додаткові угоди, зокрема 26 листопада 2009 року Додаткову угоду №010/14-10/227-2G58 до кредитного договору №010/14-10/227 G 58 від 18.04.2008 року ; та 19 червня 2015 року Додаткову угоду №010/14-10/227G58-3 до кредитного договору №010/14-10/227 G 58 від 18.04.2008 року.

Відповідно до пункту 2.5 Кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту позичальником -16.04.2018 року.

Плата за користування кредитом (проценти, відсотки за користування кредитом) складає 13,25% річних.

З метою забезпечення виконання основного зобов'язання, що випливає із зазначеного кредитного договору 18.04.2008р. між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» (іпотекодержатель, правонаступником якого є позивач) та ПП «Ярик» (іпотекодавець, відповідач) укладено іпотечний договір №1235, згідно з пунктом 1.2 якого іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку об'єкт нерухомості - кафе-колиба "Гражда" площею 435,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Пасічна (вул. Бабушкіна), буд.54, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 09.03.2006 року та зареєстрованого в Івано-Франківському бюро технічної інвентаризації 11.03.2006 року за номером №2333 в книзі: 21в та зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 14073223.

Вказаний договір підписаний сторонами та посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНЩ ОСОБА_3 за реєстровим №1235нотаріусом Даним договором зазначено, що вартість предмету іпотеки складає 2 636 706 грн. 00 коп., а заставна вартість - 2 252 186 грн. 00 коп.

Згідно п.3.1.4. Договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем зобов"язань за договором іпотеки або Кредитним договором , в тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його та, за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми, переважно перед іншими кредиторами, задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Також п.3.1.8 Договору іпотеки передбачено, що якщо суми від продажу предмету іпотеки та суми від реалізації іншого майна, що буде заставленим в забезпечення виконання зобов"язання за Кредитним договором, недостатньо для повного задоволення вимог іпотекодержателя, він має право в судовому порядку вимагати отримання суми, якої не вистачає, для повного задоволення вимог, з іншого майна іпотекодавця.

Розділом 6 іпотечного договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту нотаріального посвідчення та припиняє чинність у разі: припинення основного зобов"язання, забезпеченого цією іпотекою.

В спірному випадку між сторонами по справі виникли договірні правовідносини.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

В контексті ст.9 Цивільного кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою Генеральна кредитна угода №58 від 17.04.2008 року та Кредитний договір №010/14-10/227 G 58 від 18.04.2008 року є кредитними договорами, згідно яких, за приписами ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

В силу частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит будь-яке зобов"язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Факт надання позивачем відповідачу кредиту за кредитними договорами підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи та не заперечується позичальником.

Згідно ст.1049 цього ж кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст.1048 Цивільного кодексу України).

Згідно розділу 3 Кредитного договору Позичальник сплачує Банкові проценти за користування Кредитом у розмірі13,25% річних.

Згідно п.1.4.1.3 проценти нараховуються не пізніше дати, визначеної у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до цього Договору) кожного календарного місяця на фактичну суму непогашення кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році, включаючи день видачі та включаючи день повернення, та сплачуються позичальником відповідно до умов п..1.5 цього договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України встановлені наслідки порушення договору, зокрема, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пп. 2.3.1. кредитних договорів позичальник зобов'язався в строки, передбачені цим договором, забезпечити повернення банку одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, комісії та інші платежі за цим договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 т. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, в порушення вказаних норм чинного законодавства та умов Генеральної угоди і Кредитного договору позичальник ОСОБА_2 не повернув у встановлені договорами строки кредит та відсотки за його користування, внаслідок чого у останнього станом на 17.01.2017 року виникла заборгованість перед позивачем, зокрема заборгованість по кредиту - 79 756,53 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на дату проведення розрахунку становить 294 269 грн. 15 коп., заборгованість по відсотках - 10 615,18 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на дату проведення розрахунку становить 294 269 грн. Даний факт підтверджується банківськими виписки, які долучені до матеріалів справи.

Доказів сплати позичальником зазначеної заборгованості суду не надано.

Окрім того, статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 549 вказаного вище кодексу встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.1.1 Кредитного договору №010/14-10/227 G 58 від 18.04.2008 року сторонами узгоджено, що за порушення прийнятих на себе зобов"язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначенні цим договором строки, позичальник зобов"язаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов"язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього Договору.

Відповідачем не подано суду доказів вчасного виконання позичальником зобов"язання за Кредитним договором

Відповідно до поданого позивачем розрахунку пені, з урахуванням детального розрахунку, пеня за порушення умов Кредитного договору складає 184 097 грн. 41 коп., з них: пеня по тілу кредиту - 132 823 грн. 81 коп. та пеня по відсотках за користування кредитом в сумі 51 237 грн. 60 коп.

У відповідності до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п.3.1.4. Договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за договором іпотеки або Кредитним договором , в тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його та, за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми, переважно перед іншими кредиторами, задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов"язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Частиною 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Згідно п.3.1.4. Договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за договором іпотеки або Кредитним договором , в тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його та, за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми, переважно перед іншими кредиторами, задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Пунктом 5.1 Договору іпотеки встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання, умов Кредитного договору та/або іпотекодавцем умов цього договору іпотекодержатель надсилає боржнику та/або іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконанння порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в порушення ст.35 Закону України "Про іпотеку" та вищенаведених пунктів договору така вимога відповідачу не надсилалася. За таких обставин, звернення позивача до суду з даним позовом є передчасним.

З огляду наведеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Отже, в позові слід відмовити.

Судовий збір у справі за приписами ст.49 ГПК України слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 9, 525, 526, 549, 551, 572, 629, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

відмовити в позові Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" до Приватного підприємства "Ярик" про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: кафе-колибу "Гражда", що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Пасічна (вул. Бабушкіна), буд. 54, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 010/14-10/227 G58 від 18.04.2008 року, укладеного між АТ "ОСОБА_1 Аваль" та ОСОБА_2, в сумі 90 371,51 доларів США та та 215 944,15 грн. пені за порушення умов кредитного договору.

Судовий збір по справі залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.07.17

Суддя Фанда О.М.

Попередній документ
67915775
Наступний документ
67915777
Інформація про рішення:
№ рішення: 67915776
№ справи: 909/81/17
Дата рішення: 20.07.2017
Дата публікації: 28.07.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; забезпечення виконання зобов’язань