10.2.4
Іменем України
19 липня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/954/17
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Бутенко К.В.
та
представників сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача - Соколенко Ю.О. (довіреність від 17.11.2016 № 1)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом
управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області
до Луганського обласного протитуберкульозного диспансеру
про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 в сумі 1383,26 грн,
04 липня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі за текстом - позивач) до Луганського обласного протитуберкульозного диспансеру (далі за текстом - відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.02.2017 по 30.06.2017 в сумі 1383,26 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено таке.
Відповідно до пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду обов'язкові платежі у розмірі 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.02.2017 по 30.06.2017 склала 1383,26 грн. Відповідач добровільно не виконує свої зобов'язання, у зв'язку з цим позивач для захисту своїх інтересів та стягнення заборгованості змушений звернутися до суду.
Луганський обласний протитуберкульозний диспансер адміністративний позов не визнав, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 19.07.2017 за вхідним реєстраційним № 17743/2017 подав заперечення на адміністративний позов (арк. спр. 29).
У запереченнях на адміністративний позов відповідач просить відмовити позивачеві в адміністративному позові повністю. Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначив, що Луганський обласний протитуберкульозний диспансер сплачує страхові внески в повному обсязі, систематично проводить звірки, що підтверджується платіжними дорученнями та іншими бухгалтерськими документами. 26.06.2017 за № 61 між управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та Луганським обласним протитуберкульозним диспансером складений акт звірки заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якого відповідачу нараховано до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.01.2017 по 26.06.2017 в сумі 1383,26 грн. Вказана в акті звірки сума відповідачем сплачена в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 17.03.2017 на суму 844,86 грн та від 27.06.2017 на суму 538,40 грн.
Також представник Луганського обласного протитуберкульозного диспансеру звернув увагу суду на те, що позивач вже звертався до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 139924,61 грн, в задоволенні якого судом було відмовлено повністю. Оскільки в порушення вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.03.2004 за № 377/8976, позивач на свій розсуд спрямовує переплачені кошти позивача на погашення неіснуючого боргу, є всі підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. спр. 25), в клопотанні від 13.07.2017 № 11359/07-17 просив розглянути справу за його відсутності (арк. спр. 27). На виконання ухвали суду від 07.07.2017 через канцелярію суду 13.07.2017 за реєстраційним № 17153/2017 представник позивача надав картку особового рахунку відповідача (арк. спр. 28).
Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
Луганський обласний протитуберкульозний диспансер (ідентифікаційний код 01983832) зареєстрований юридичною особою та знаходиться у м. Сєвєродонецьку Луганської області, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.07.2017 № 1002771678 (арк. спр. 19-22).
Органом Пенсійного фонду за місцезнаходженням відповідача є управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.
З лютого 2017 року по червень 2017 року органи Пенсійного фонду України сплачували та доставляли пенсіонерам, які працювали у відповідача, пільгові пенсії за списком № 1, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (арк. спр. 8-9).
У Луганського обласного протитуберкульозного диспансеру за вказаними розрахунками за період з лютого 2017 року по червень 2017 року виникли зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 в сумі 1383,26 грн, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача та актом звірки від 26.06.2017 № 61 (арк. спр. 6, 28, 32).
Відповідно до платіжного доручення від 17.03.2017 № 49 Луганський обласний протитуберкульозний диспансер перерахував на користь позивача в рахунок відшкодування пільгових пенсій за списком № 1 за березень 2017 року 844,86 грн (арк. спр. 30). Платіжним дорученням від 27.06.2017 № 168 позивачем перераховано в рахунок відшкодування пільгових пенсій за списком № 1 за червень 2017 року 538,40 грн (арк. спр. 31).
Згідно інформації, зазначеної у картці особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 Луганського обласного протитуберкульозного диспансеру за період з 01.02.2017 по 12.07.2017 позивачем зараховані сплачені відповідачем кошти, а саме: у березні 2017 року - 844,86 грн, у червні 2017 року - 538,40 грн, а всього за період з 01.02.2017 по 30.06.2017 в сумі 1383,26 грн (арк. спр. 28).
Згідно з розрахунком суми заборгованості Луганського обласного протитуберкульозного диспансеру з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.02.2017 по 30.06.2017 платежі, які здійснювались відповідачем в період з 01.02.2017 по 30.06.2017, відповідно до пункту 5.4 розділу V Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 988/18283, зараховано управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області в погашення заборгованості за період до 01.02.2017 (арк. спр. 4).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
- пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди;
- до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону (абзац четвертий підпункту 1 пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, передбачена діючим законодавством.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі за текстом - Інструкція № 21-1).
Відповідно до пункту 6.1 вказаної Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції № 21-1).
Згідно з пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 глави 6 Інструкції № 21-1 для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Пунктом 5.4 розділу V Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 988/18283, передбачено, що операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року у справі № 21-166а15, «право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню Пенсійного Фонду України лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею. Отже, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, про наявність в управління Пенсійного фонду України правових підстав для зарахування коштів, сплачених товариством на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на інші платежі не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права».
Відтак, в межах спірних правовідносин, сплата відповідачем у березні та червні 2017 року 1383,26 грн на відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, не може бути зарахована управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області в погашення заборгованості, що виникла раніше - за період до 01.02.2017.
Таким чином, як на час звернення до суду з позовом, так і на час судового розгляду справи у позивача відсутні підстави для стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.02.2017 по 30.06.2017 у розмірі 1383,26 грн, оскільки відповідач добровільно сплатив витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за спірний період, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями та карткою особового рахунку.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 1.30 статті 1 Закону України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
З викладеного слідує, що право самостійно визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, а органи Пенсійного фонду не наділені правом чи обов'язком змінювати будь-яким чином призначення платежу, якщо таке встановлено платником.
Оскільки під час судового розгляду справи судом встановлено, що заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.02.2017 по 30.06.2017 у розмірі 1383,26 грн у Луганського обласного протитуберкульозного диспансеру відсутня, у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки позивач згідно з пунктом 18 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
На підставі частини третьої статті 160 КАС України у судовому засіданні 19 липня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 24 липня 2017 року, про що згідно вимог частини другої статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Луганського обласного протитуберкульозного диспансеру про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 в сумі 1383,26 грн відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Згідно з частиною третьою статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 24 липня 2017 року.
Суддя Т.І. Чернявська