Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
24 липня 2017 року Справа № 805/2614/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування Постанови від 14.12.2015 року ВП № 49558846, -
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування Постанови державного виконавця про арешт майна та заборони на його відчуження від 14.12.2015 року ВП № 49558846.
Розглянувши вимоги позивача, суд дійшов висновку про те, що зазначену справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) передбачено, що адміністративне судочинство - це діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
При визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012 № 5 «Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» встановлено, що суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
Зокрема, нормами Господарського процесуального (далі - ГПК) та Цивільного процесуального (далі - ЦПК) кодексів України визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень у господарських та цивільних справах відповідно у порядку господарського та цивільного судочинства.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби була винесена Постанова про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження при примусовому виконанні наказу Господарського суду Запорізької області виданого 17.11.2015 року № 905/3266/13 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Департаменту міського майна ММР 802,90 грн. судового збору за подання касаційної скарги.
Таким чином, правовідносини які виникли між сторонами виконавчого провадження випливають зі спору, вирішеного в порядку господарської юрисдикції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Таким чином, вимоги позивача повинні розглядатися в порядку господарського судочинства судом, який видав судовий наказ.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування Постанови від 14.12.2015 року ВП № 49558846 про зобов'язання вчинити певні дії.
При цьому, суд роз'яснює позивачу його право на звернення до Господарського суду Запорізької області в порядку господарського судочинства.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування Постанови від 14.12.2015 року ВП № 49558846.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Голошивець І.О.