Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 липня 2017 р. Справа №805/1718/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Проніні Д.С. адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Маріуполь
про стягнення суми податкового боргу у розмірі 56149,65 грн.
Позивач, Головне управління ДФС у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу у розмірі 56149,65 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначив, що відповідач ОСОБА_1 є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, однак всупереч ст. 16 Податкового кодексу України має податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 56149,65 грн., що утворився у зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань, штрафної санкції та пені. Позивач, просив суд стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 56149,65 грн.
Представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та справу розглянути без участі його представника.
Відповідач до судового засідання не з'явився, заперечення до позовної заяви не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
З урахуванням вимог статей 41, 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи у письмовому провадженні за наявними в справі матеріалами та доказами.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
Відповідач, ОСОБА_1, до 02.10.2015 року був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та перебував на податковому обліку Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Донецькій області, є платником єдиного податку з фізичних осіб 3 групи.
Як вбачається з позовної заяви та підтверджено матеріалами справи за відповідачем обліковується заборгованість з єдиного податку у розмірі 56149,65 грн., що утворилась наступним чином:
- 256,93 грн. (залишок боргу у зв'язку з частковою сплатою у сумі 763,07 грн.) донараховані штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення №0019111704 від 31.07.2015 на суму 1020 грн.;
- 243,60 грн. нараховано єдиного податку 1.2 групи відповідно до заяви про
застосування спрощеної системи оподаткування №926 від 10.01.2012 по терміну сплати 20.09.2015;
- 63,35 грн. нараховано відповідно до податкової декларації платника єдиного податку №1500016142 від 19.10.2015 по терміну сплати 19.10.2015;
- 15794,25 грн. нараховано відповідно до податкової декларації платника єдиного податку № 1500016143 від 19.10.2015 по терміну сплати 19.10.2015;
- 21077,85 грн. нараховано відповідно до податкової декларації платника єдиного податку №1500016144 від 19.10.2015 по терміну сплати 19.10.2015;
- 10810,36 грн. нараховано відповідно до податкової декларації платника єдиного податку №1500016147 від 19.10.2015 року;
- 4505,60 грн. нараховано відповідно до податкової декларації платника єдиного податку №1500016148 від 19.10.2015 року;
- 243,60 грн. нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №926 від 10.01.2012 року по терміну сплати 20.10.2015 рік;
- 1020 грн. донараховані штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення №0029911701 від 05.10.2015 року;
- 1020 грн. донараховані штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення №0029921701 від 05.10.2015 року;
- 1020 грн. донараховані штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення №0029931701 від 05.10.2015 року.
- за несвоєчасну сплату сум узгоджених податкових зобов'язань нарахована пеня у сумі 92,11 грн.
Відповідно до статті 15.1. Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.291.2 ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки) відповідно до п.293.1. ст.293 ПК України.
Пунктом 293.2. ст.293 Податкового кодексу України визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.
Згідно до пункту 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України, відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Відповідно до пункту 293.4. ст. 293 Податкового кодексу України, ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків.
Пунктом 293.4. статті 293 Податкового кодексу встановлено, що ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків: 1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу; 2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи; 3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі; 4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування; 5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал. (п.294.1 ст. 294 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 296.3 статті 296 Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Пунктом 295.3 статтею 295 Податкового кодексу України встановлений обов'язок платника єдиного податку третьої групи сплачувати єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Статтею 300 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку.
Несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною пп. 1, 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, згідно приписів ст. 122 Податкового кодексу України, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою узгодженого зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми "Ф" від 16.11.2016 №6205-25, що була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги у адміністративному чи судовому порядку сторонами до суду не надано.
Тому, суд дійшов висновку, що грошове зобов'язання відповідача з єдиного податку станом на час судового розгляду справи є узгодженим.
Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк вважається податковим боргом.
При цьому під час розгляду справи, було встановлено, що відповідача, як суб'єкта підприємницької діяльності - підприємця 02.10.2015 року припинено, проте не знято з обліку Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Донецькій області.
Згідно пункту 294.6. статті 294 Податкового кодексу України, у разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
Зняття з обліку фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється на підставі надходження від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр).
За результатами опрацювання відомостей державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та аналізу карток особових рахунків (КОР) платників податків до Реєстру самозайнятих осіб вноситься інформація про дату і номер запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та встановлюється обліковий стан «припинено, але не знято з обліку (КОР пусті або не закриті)».
Фізичні особи - підприємці можуть бути зняті з обліку в контролюючому органі у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед бюджетом щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи.
Останнім звітним періодом для платників, що перебували на спрощеній системі оподаткування (перша та друга групи), вважатиметься базовий звітний (податковий період), що дорівнює календарному року, в якому було прийнято рішення про припинення.
При цьому згідно з пп. 65.10.8 п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу державна реєстрація припинення підприємницької діяльності або внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань і застосування санкцій за їх невиконання.
Фізичні особи, стосовно яких починаючи з 08.07.2014 р. до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, подають податкові декларації за останній звітний період у строки, визначені п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу, залежно від обраної групи платників єдиного податку, а саме: платники першої та другої груп - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; платники третьої групи - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Відповідно до абзацу першого п. 6 пп. 11.32 розділу XXI Порядку «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» №1588 від 09.12.2011 року після внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємцем підприємницької діяльності така фізична особа із зазначеної дати до дати зняття з обліку продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, органам державної податкової служби надано право звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДФС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу у розмірі 56149,65 грн. - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (87554, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму податкового боргу у розмірі 56149 (п'ятдесят шість тисяч сто сорок дев'ять) гривень 65 копійок на рахунок: код платежу 18050400, код 37949721, МФЛ 834016, Маріупольське УК/Центральний р-н ГУ ДКСУ у Донецькій області, розрахунковий рахунок 31419699700052.
Повний текст постанови складено та підписано 24 липня 2017 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кониченко О.М.