Провадження № 11-кп/774/895/17 Справа № 205/9516/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
12 липня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_5 , ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9 ,
обвинуваченої ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро матеріали кримінального провадження № 12016040030000927 за апеляційною скаргою прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції ОСОБА_8 на вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого2017 року, ухвалений відносно
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянка України, яка має середню професійну освіту, офіційно не працевлаштована, одруженої, має на утримані неповнолітню дитину - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
Вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого2017 року ОСОБА_11 визнана невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та виправдана у зв'язку з недоведеністю вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Прокурором в порядку ст. 338 КПК України змінено обвинувачення та складений обвинувальний акт, відповідно до якого ОСОБА_11 обвинувачується в тому, що у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_11 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання психотропної речовини метамфетамін без мети збуту у великих розмірах, за невстановлену досудовим розслідуванням суму грошових коштів у невстановленої досудовим розслідуванням особи незаконно придбала психотропну речовину «метамфетамін», однак не менше 3,1332 г. Після чого ОСОБА_12 , маючи умисел на незаконне зберігання психотропної речовини метамфетамін без мети збуту у великих розмірах, розпочала незаконно зберігати при собі вказану психотропну речовин «метамфетамін» у великих розмірах без мети збуту, та яку продовжила незаконно зберігати при собі для особистого вживання, прибувши за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином, ОСОБА_12 незаконно зберігала без мети збуту психотропну речовину метамфетамін у великих розмірах без мети збуту до 28.09.2016.
28.09.2016 у період часу з 21 години 20 хвилин до 22 години 00 хвилин працівниками поліції, на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, проведеним обшуком за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено: пакет із полімерного матеріалу з фіксатором, який містить вологу кристалічну речовину кольору наближеного до «палевый 20.0- 8/4» масою 0,9422 г; пакет із полімерного матеріалу з фіксатором, який містить вологу кристалічну речовину кольору наближеного до «палевый 20.0-8/4» масою 0,7584 г; пакет із полімерного матеріалу з фіксатором, який містить вологу кристалічну речовину кольору наближеного до «палевый 20.0-8/4» масою 0,3715 г: пакет із полімерного матеріалу з фіксатором, який містить вологу кристалічну речовину кольору наближеного до «палевый 20.0-8/4» масою 0,7221 г; пакет із полімерного матеріалу з фіксатором, який містить вологу кристалічну речовину кольору наближеного до «светло-пепельный 18.0-16/4» масою 0,3390 г., які містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Маса метамфетаміну відповідно складає 0,4833 г, 0,4087 г, 0,1927 г, 0,3699 г, 0,0796 г. Загальна маса психотропної речовини метамфетамін складає 1,5342 г, що згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» є великим розміром психотропних речовин, які ОСОБА_11 незаконно придбала, зберігала без мети збуту.
Умисні дії ОСОБА_11 кваліфіковані прокурором за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання психотропних речовин у великих розмирах, без мети збуту.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурором подана апеляційна скарга, в якій він просить вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2017 року скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 309 КК України у суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вирок підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що суд, даючи оцінку показанням обвинуваченої зазначив, що остання не визнала себе винуватою, при цьому не надав оцінки тому факту, що ОСОБА_11 тричі змінювала покарання в суді, у зв'язку з чим поставив під сумнів невинуватість виправданої, не давши оцінку кожному доказу обвинувачення, не зазначивши чому судом відкинуто одні і не враховано інші докази, такі як роз'яснення висновку експерта ОСОБА_13 , яка підтвердила в повному обсязі результати проведеної експертизи, показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в судовому засіданні. Зазначає, що рішення суду містить протиріччя. Доводи суду щодо недопустимості як доказу протоколу обшуку, під час якого вилучено психотропну речовину у ОСОБА_11 є безпідставними, передчасними, зробленими без повного, всебічного та об'єктивного дослідження та аналізу. Крім того, 27.02.2017 року головуючий судді безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони обвинувачення щодо допиту в якості свідка слідчого ОСОБА_16 , яка проводила досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_11 , у зв'язку з чим судом не були належним чином з'ясовані обставини кримінального провадження та не встановлено істину, чим допущена неповнота судового розгляду.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурорів, які підтримали вимоги своєї апеляційної скарги, позицію виправданої ОСОБА_11 та її захисника ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили вирок залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Виходячи з положень, закріплених у ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим, що передбачає його ухвалення компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, а також вмотивованим, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.374 КПК України, у разі визнання особи виправданою, у мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом доведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції не дотримано зазначених вимог процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті судового рішення, а тому вирок не може вважатися законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Так, постановляючи виправдувальний вирок відносно ОСОБА_11 , суд, як вбачається з його змісту, прийшов до таких висновків через недопустимість доказів, які були надані на дослідження суду під час судового розгляду, оскільки на думку суду, їх відкриття обвинуваченій ОСОБА_11 відбулось з грубим порушенням ст.290 КПК України неповноважною особою, а саме слідчим ОСОБА_16 за дорученням прокурором ОСОБА_8 , яка не мала такого права, будучи призначеною до групи прокурорів, які здійснюють повноваження у даному кримінальному провадженні неповноважною особою. Також слідчі ОСОБА_16 та ОСОБА_17 призначені постановою, яка підписана ОСОБА_18 , посада якого не зазначена.
При цьому, зазначені вище дані, що викладені у вироку, суд належним чином не перевірив, а висновки суду, викладені у вироку, містять істотні суперечності.
Так, з наданих до суду наказу №2795к від 14.12.2015 року прокурора Дніпропетровської області, ОСОБА_19 призначено першим заступником керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2, наказу № 3028 від 18.10.2016 року, на майора поліції ОСОБА_18 покладено тимчасово виконувати службові обов'язки заступника начальника слідчого відділу Дніпровського відділу поліції ГУНП (а.с.113-114). Проте суд, приймаючи рішення у справі зазначені обставини не перевірив та прийшов до передчасних висновків про відсутність повноважень у посадових осіб, що приймали рішення у кримінальному провадженні, що в свою чергу на думку суду призвело до визнання недопустимими доказів у справі.
Крім того, наводячи у вироку докази, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, в тому числі й пояснення обвинуваченої ОСОБА_11 та свідків, суд не дає їм будь-якої оцінки та не вказує з яких підстав він відкидає їх, як докази, що надані у справі стороною обвинувачення.
Також колегія суддів звертає увагу, що положеннями ст.373 КПК України чітко встановлено підстави для ухвалення виправдувального вироку. Зазначивши в мотивувальній частині виправдувального вироку, як підставу для виправдування ОСОБА_11 недоведеність її вини у вчиненні інкримінованого їй злочину (а.с.81), в резолютивній частині вироку суд зазначив зовсім іншу підставу за якою виправдав обвинувачену ОСОБА_20 , а саме у зв'язку з недоведеністю вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, а також взагалі не зазначив у вироку та не послався на норму процесуального закону, а саме ст.373 КПК України, що передбачає конкретні підстави виправдання особи.
Таким чином, суд в порушення положень ст.374 КПК України, не зазначив у вироку чітких підстав виправдання обвинуваченої ОСОБА_11 , допустивши суперечності, в тому числі й невідповідності мотивувальної частини вироку його резолютивній частині.
Згідно п.п.1, 2, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
При цьому, колегія суддів зазначає, що оскільки відповідно до ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги, а прокурором не ставиться питання про постановлення нового вироку, то у суду апеляційної інстанції відсутні будь які апеляційні підстави для прийняття свого рішення. У зв'язку з чим судова колегія вважає за необхідне, керуючись ч. 2 ст. 9 КПК, яка передбачає обов'язок надання належної правової оцінки обставинам кримінального провадження, а також ч. 6 ст. 9 КПК України, де вказано, що у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені зокрема п.п. 2, 15, 16 ч. 1 ст. 7 КПК, скасувати вирок суду першої інстанції та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно усунути зазначену вище неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та порушення кримінального процесуального закону, всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи які викладені в апеляційних скаргах прокурора та потерпілого прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст.7, 9, 370, 404, 405, 407, 409, 410, 411, 412, 415 КПК України, керуючись КПК України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого2017 року, ухвалений відносно ОСОБА_11 скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді