печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24543/17-к
13 червня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність та про зобов'язання вчинити дії посадових осіб прокуратури м. Києва,-
ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність посадових осіб прокуратури м. Києва та зобов'язання вчинити дії щодо визнання особи потерпілою. В обґрунтування доводів скарги зазначила, що вона звернулася до посадових осіб прокуратури м. Києва із заявою про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні № 12016100100016708 від 30.12.2016. На даний час, заяву не розглянуто, на підставі наведеного, ОСОБА_3 просила зобов'язати слідчого прокуратури м. Києва розглянути її заяву про визнання її потерпілою у зазначеному кримінальному провадженні.
В судове засідання особа, яка подала скаргу, не з'явилась, про час та місце розгляду провадження повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Слідчий, прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду провадження повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, слідчий подав заперечення.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що особа, яка подала скаргу, слідчий, прокурор в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду провадження повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд провадження у їх відсутність не надходило, слідчий подав заперечення, що є проявом принципу диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без її участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 звернулася до прокуратури м. Києва із заявою про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні № 12016100100016708 від 30.12.2016.
Згідно заперечень, поданих слідчим, по кримінальному провадженні №12016100010016708 від 28.04.2017 винесено постанову про закриття кримінального провадження. Однак, слід зазначити, що слідчим не було направлено на адресу суду копію постанови від 28.04.2017 на підтвердження наведених обставин, як на підстави для відмови в задоволенні скарги.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
За змістом цієї норми, слідчий або прокурор, у визначених випадках, має право винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Як вбачається з матеріалів скарги заяву ОСОБА_3 від 15.04.2017 посадовою особою прокуратури м. Києва не розглянуто, відповіді заявнику не надано. При цьому, слідчий суддя враховує ту обставину, що слідчим не було надано копії постанови про закриття кримінального провадження № 12016100100016708 від 30.12.2016, на підтвердження його правової позиції. Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя вважає, що скаргу слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 55, 93, 94, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність та про зобов'язання вчинити дії посадових осіб прокуратури м. Києва - задовольнити.
Зобов'язати компетентних посадових осіб прокуратури м. Києва розглянути заяву ОСОБА_3 від 15.04.2017 відповідно до ст. 55 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1