Справа № 426/536/15-ц
іменем України
11 липня 2017 року Сватівський районний суд Луганської області в складі головуючого судді Попової О.М., при секретарі судового засідання Філіпенко А.С., Крикуновій Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні одноособово в залі суду м. Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, - Встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про розподіл майна подружжя, який в процесі розгляду уточнила, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що з ОСОБА_2 вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 04 червня 1994 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу, виданого виконкомом Свистунівської сільської ради Сватівського району Луганської області за актовим записом № 2. Від даного шлюбу мають доньку Вікторію, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку Марину, ІНФОРМАЦІЯ_2. Старша дочка проживає з нею, молодша - з ОСОБА_2 Сімейні відносини між ними припинено та ОСОБА_2 добровільно не бажає вирішити питання про розподіл спільного майна подружжя. Їх спільною сумісною власністю є трактор марки ЮМЗ - 6, 1980 року випуску, реєстраційний номер ЯА 03113, заводський номер машини 11195, двигун № НОМЕР_1 вартістю 44245,62 грн. у відповідності з висновком товарознавчої експертизи. Таким чином її доля в майні як дружини - ?, що в грошовому еквіваленті складає 22122,81 грн. Трактор знаходиться у користуванні ОСОБА_2 Враховуючи, що трактор є неподільним майном, вона бажає отримати компенсацію за ? частину спільної сумісної власності подружжя в розмірі 22122,81 грн., залишивши трактор на праві власності за відповідачем. Просить визнати спільною сумісною власністю майно - трактор марки ЮМЗ-6, 1980 року випуску, реєстраційний номер ЯА 03113, заводський номер машини 11195, двигун № НОМЕР_1, вартістю 44245,62 грн., розділити спільне сумісне майно, залишивши на праві приватної власності за ОСОБА_2 трактор марки ЮМЗ-6, 1980 року випуску, реєстраційний номер ЯА 03113, заводський номер машини 11195, двигун № НОМЕР_1, вартістю 44245,62 грн., стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію у розмірі різниці вартості виділеного в натурі йому 1/2 частки майна - трактора в розмірі 22122,81 грн. та судові витрати за проведення експертизи у сумі 1205,40 грн. та судовий збір 640,00 грн.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі та надали пояснення аналогічні викладеним в уточненому позові обставинам, наголосивши на тому, що право власності ОСОБА_2 на трактор вона не оспорює та оскільки трактор є неподільною річчю, який є спільною сумісною власністю, бажає отримати грошову компенсацію за ? його частину.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову та представник відповідача наголосив на тому, що вирішуючи питання про поділ трактора слід керуватися висновком постанови ВСУ від 30.03.2016 року, відтак ОСОБА_1 слід було внести кошти на депозитний рахунок за частку та досягти згоди ОСОБА_2 на виділ частки відповідно до ст. 370 ЦК України, ч. 2 ст. 364 ЦК України. Дані спірні відносини можливо врегулювати за умови дотримання положень ч.5 ст.71 СК.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_5 пояснив, що під час проведення експертизи сторони були присутні, власник надав трактор для дослідження, трактор є неподільною річчю, по запчастинам його не можна розбирати, оскільки він перебуває в користуванні та відповідно до свідоцтва є власністю ОСОБА_2
Суд, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає за необхідне задовольнити уточнені позовні вимоги ОСОБА_1
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Судом встановлено, що рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 30 січня 2015 року розірваний шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 04 червня 1994 року Свистунівською сільською радою Сватівського району Луганської області (а.с. 11). За змістом ст. 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Частиною 1 ст. 61 СК Українипередбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Згідно з ч. 1ст. 69 СК Українидружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Під час перебування у шлюбі сторони придбали майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме: трактор марки ЮМЗ - 6 1980 року випуску, реєстраційний номер ЯА 03113, заводський номер машини 11195, двигун № НОМЕР_1, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію машини Серія АБ № 441828 вказаний ОСОБА_2 (а.с. 177). Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням. Частиною 1 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Відповідно до 1, 2 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Відповідно допостанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року N 11, сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 2 ст. 372 Цивільного кодексу Україниу разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. При цьому, при поділі майна суд виходить із того, що якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми. Якщо річ неможливо розділити, вона присуджується одному з подружжя. Якщо виділити в натурі частину із загального майна не можна, хтось один із подружжя має право на отримання від іншого грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частини. Пленум Верховного Суду України в постанові від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»відзначив, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи, для визначення якої при необхідності призначається експертиза. Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 200 від 04.09.2015 року дійсна ринкова вартість трактора ЮМЗ-6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на травень 2015 року становить 41055,99 при мінімальному курсі НБУ в травні 2015 року та 44245,62 грн. при максимальному курсі НБУ в травні 2015 року (а.с. 94-103). Враховуючи ті обставини, що відповідач користується спірним транспортним засобом, який поділити в натурі неможливо, а позивач бажає отримати компенсацію, те що одна спільна дитина проживає з батьком, а інша - з матір'ю, транспортний засіб є спільною сумісною власністю, сторони в добровільному порядку не можуть вирішити спір, з метою захисту права власності позивача та не порушуючи таке ж суб'єктивне право іншого співвласника, оскільки суд не вбачає інших можливих способів захисту майнового права, вважає за необхідне залишити трактор на праві приватної власності за відповідачем, з виплатою ним грошової компенсації за 1/2 частину спірного майна позивачеві. Відповідно до ст. 88 ЦПК України, в зв'язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при подачі позову судовий збір у розмірі 640,00 грн. (а.с. 1, 218) та витрати за проведення судової авто товарознавчої експертизи у сумі 1205,40 грн., що підтверджено квитанцією (а.с. 60). На підставі викладеного керуючись ст.ст. 364, 368, 372 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212 - 215 ЦПК України, -
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя - задовольнити в повному обсязі.
Визнати спільною сумісною власністю майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - трактор марки ЮМЗ-6, 1980 року випуску, реєстраційний номер ЯА 03113, заводський номер машини 11195, двигун № НОМЕР_1, вартістю 44245,62 грн.
Розділити спільне сумісне майно, залишивши на праві приватної власності за ОСОБА_2 трактор марки ЮМЗ-6, 1980 року випуску, реєстраційний номер ЯА 03113, заводський номер машини 11195, двигун № НОМЕР_1, вартістю 44245,62 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі різниці вартості виділеного в натурі йому 1/2 частки майна - трактора в розмірі 22122,81 грн. та судові витрати за проведення експертизи у сумі 1205,40 грн. та судовий збір 640,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Сватівський районний суд Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлено 14 липня 2017 року.
Суддя О.М. Попова