Справа № 171/817/17
2/171/913/17
Іменем України
17 липня 2017 року Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Чумак Т.А.
за участю секретаря - Жандарук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 10.09.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем був укладений кредитний договір. Відповідно укладеного договору відповідач отримав кредит в розмірі 2000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, станом на 31.03.2017 року має заборгованість в сумі 21117,87 гр., яка складається з: 587,10 грн. - заборгованість за кредитом; 15608,97 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3440,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. - штраф(фіксована частина); 981,80 грн. - штраф (процентна складова).
Просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та витрати по справі.
За заявою представника позивача справу розглянуто без її участі.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Ч.1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В судовому засіданні встановлено, що 10.09.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір. Відповідно укладеного договору відповідач отримав кредит в розмірі 2000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до умов даних договорів відповідач зобов'язаний сплачувати банку за користування кредитом відсотки щомісяця.
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником всіх прав та обов'язків закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».
Відповідно до розрахунку заборгованості заборгованість відповідача перед позивачем за договором станом на 31.03.2017 року має заборгованість в сумі 21117,87 гр., яка складається з: 587,10 грн. - заборгованість за кредитом; 15608,97 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3440,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. - штраф(фіксована частина); 981,80 грн. - штраф (процентна складова).
Розрахунок в частині заборгованості за кредитом, процентами, комісією за користування кредитом та пенею відповідач не спростував належними та достовірними доказами, відповідно до вимог ст.ст.58-60,64 ЦПК України, а тому суд приймає його за основу суми боргу.
Що стосується вимог про стягнення штрафів, то суд вважає необхідним у задоволенні позову в цій частині відмовити, оскільки одночасне стягнення пені та штрафу суперечить ст.61 Конституції України, про що зазначено у правовому висновку постанови Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.
Так, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Врахувавши наведене та відповідно до статті 549 ЦК України Верховний Суд України зазначив, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався сплачувати кредит, проценти за користування кредитом кожного місяця. Також судом встановлено, що відповідачем не виконуються умови кредитного договору, що є підставою для стягнення заборгованості за вищезазначеними кредитним договором з відповідача, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафів: 500 грн. - фіксована частина, 981,80 грн. - процентна складова, слід відмовити.
З відповідача також підлягає стягненню судовий збір у сумі 1600,00 грн. на користь позивача, який було сплачено при подачі позовної заяви до суду.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 213, 215 ЦПК Украї ни, суд
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, 28.07.1991року народження, (ІПН НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 19636,07 гр., яка складається з: 587,10 грн. - заборгованість за кредитом; 15608,97 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3440,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; судовий збір в сумі 1600,00 гр., всього в сумі 21236,07 гр.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Апостолівським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.
На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:ОСОБА_2