№2/760/4565/17
№760/10094/17
13 червня 2017 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку та визнання договору іпотеки недійсним,-
Позивачі звернулися з позовною заявою, в якій просили визнати недійсним застереження про задоволення вимог іпотекодержателя та визнати договір іпотеки від 29.10.2015 р. недійсним.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, ім'я (найменування) позивача та відповідача; зміст позовних вимог; ціну позову; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
Тобто в позовній заяві має містись посилання, зокрема, на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
При цьому позовна заява про вирішення спору, що виникає з договірних правовідносин, за формою і змістом повинна відповідати загальним правилам встановленим ст.119 ЦПК України, а залежно від предмета та підстави позову - і вимогам, які містяться у спеціальному законодавстві.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки в позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги, щодо визнання недійсним застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку в договорі іпотеки від 29.10.2015 року № 1990 та визнання договору іпотеки недійсним, тобто ті юридично значимі факти відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, на основі яких він звертається з позовом, з викладенням обставин щодо якого порушеного права, коли і в чому це виявилось, способи захисту, яких суд може вжити, із зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог доказів або наявність підстав для звільнення від доказування, внаслідок яких саме дій відповідача, всупереч яким нормативним актам та з якими правовими наслідками, із зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог доказів або наявність підстав для звільнення від доказування.
Позивачем не визначено належним чином коло осіб, які братимуть участь у розгляді справи, не залучено до участі у справі нотаріуса, який посвідчував договір.
Таким чином, в поданій позовній заяві не конкретизовані позовні вимоги, не викладені обставини в їх обґрунтування відповідно до норм матеріального права, оскільки зміст заяви містить суперечливі посилання, а тому не визначено характер позову та не окреслено його предмет, який би характеризував те, на що спрямований позов, тобто, які саме права позивачки порушені, який характер мають правовідносини, між якими сторонами вони виникли, якими правовими нормами вони регулюються та чим передбачений такий шлях поновлення, враховуючи, що ст.16 ЦК України визначений перелік способів захисту порушених прав та інтересів осіб, а право на звернення до суду відповідно до ст.4 ЦПК України притаманне лише особі, яка звертається за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів.
Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачем не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з'ясувати предмет спору та межі доказування.
Тому, оскільки відповідно до ст. 15 цього ж Кодексу суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв'язків, то зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 119 ЦПК України є передумовою відкриття провадження у справі.
Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Крім цього, даний позов не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки позивачами не надано доказів сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
Виходячи з цього, позивачі повинні сплатити судовий збір у розмірі встановленому ЗУ «Про судовий збір» на: р/р №31212206700010, утримувач коштів УДК у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26077951, банк отримувача ГУДКУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: 22030001; 050, «судовий збір», Солом'янський р/с., 02896762 та надати суду підтвердження його сплати.
Виходячи з вищенаведеного, позивачам необхідно конкретизувати вимоги та викласти обставини в обґрунтування пред'явлених позовних вимог, виходячи з правовідносин, що склалися, які права, свободи чи інтереси позивачів були порушені та ким, яким чином передбачені шляхи їх поновлення, чим визначений той засіб захисту права, який вони просять застосувати, з посиланням на обставини як правові підстави, а також на докази в підтвердження обставин на обґрунтування заявлених вимог.
За таких обставин в силу ч.1 ст. 121 ЦПК України вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачам строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку та визнання договору іпотеки недійсним залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання позивачами ухвали, шляхом подачі позовної заяви в новій редакції з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С.І.Кушнір