Справа № 569/10976/17
18 липня 2017 року Суддя Рівненського міського суду Ковальов І.М. перевіривши виконання вимог ст.ст. 119-121 ЦПК України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння звернулась ОСОБА_1
Просить суд витребувати з чужого незаконного володіння, а саме від ОСОБА_2 однокімнатну квартиру №56, що розташована в будинку №32а по вулиці С.Крушельницької в м.Рівне загальною площею 34,9 кв.м., житловою площею 17,3 кв.м.
У позовній заяві позивач зазначає ціну позову 87 526 грн. та подає платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 876,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить: 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Позовна вимоги позивача носить майновий характер, тому сплачується судовим збором у розмірі 1 відсотка.
Середня ринкова вартість однокімнатної квартири в м.Рівне з приблизною площею, яка вказана в позовній заяві, згідно об'яв в засобах масової інформації, становить 17 тисяч доларів США, що еквівалентно (17 000 х 26 (курс долара) = 442000,00 грн. : 100 = 4420 грн. - 876 грн. ( сума судового збору, яка вже сплачена позивачем при подачі позову до суду) = 3544 грн. (сума судового збору, яку необхідно доплатити позивачу за позовну вимогу).
Тобто позивачу необхідно доплатити суму судового збору відповідно наведеного вище розрахунку.
За таких умов вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути зазначені недоліки, а саме сплатити судовий збір або подати докази на підтвердження дійсної вартості спірного нерухомого майна та сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток від ціни позову.
Відповідно до ч.2 ст.80 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Крім того, роз'яснити позивачу, що відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» та ст.82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше, як до ухвалення судового рішення у справі, Тому позивач може подати заяву про відстрочку або розстрочку сплати судового збору з відповідними доказами майнового стану.
Крім того, позивачу слід подати підтвердження тих обставин, що на момент укладення договору з адвокатським об'єднанням «РАМ» вона перебувала на території України, оскільки підпис позивача у паспорті та у витягу з договору про надання правової допомоги від 15 березня 2017 року містить видимі відмінності.
Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Враховуючи вищевикладене, заяву слід залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків, викладених в ухвалі суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119, 121 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху.
Надати позивачу термін протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки та роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатись не поданою та повернута.
Ухвала остаточна.
Суддя Рівненського
міського суду ОСОБА_4