ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
справа № 28/269 24.09.09
за позовом приватного підприємства «Інтекс», м. Полтава
до товариства з обмеженою відповідальністю «Еко», м. Київ
про стягнення 79 591,57 грн.
Суддя Копитова О. С.
При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Самойленко Р.А, предст., дов. № 356 від 13.05.2009 року
від відповідача: не з'явився
Приватне підприємство «Інтекс»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Еко»про стягнення 79 591,57 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між ним та відповідачем укладено договір поставки №2062К від 12.04.2006 року, відповідно до умов якого позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 279 188,13 грн. Відповідач всупереч умовам зазначеного договору з позивачем в повному обсязі не розрахувався, в обумовлені договором строки вартості товару не сплатив і станом на день подання позову заборгованість відповідача складає 74 521,01 грн. Також за порушення виконання грошового зобов'язання позивач, з посиланням на п. 1 розділу Х Договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 414,48 грн. та згідно ст. 625 Цивільного кодексу України втрати від інфляції в розмірі 2 161,11 грн. та 3% річних в розмірі 494,97 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.07.2009 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 06.08.2009 року.
Розгляд справи відкладався.
Ухвалою заступника Голови господарського суду м. Києва від 25.08.2009 року продовжено строк розгляду справи.
В судові засідання, зокрема засідання призначене на 24.09.2009 року представники відповідача не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 28/269 від 06.08.2009 року направлено сторонам за адресами їх реєстрації, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвали суду та реєстром вихідної кореспонденції сектору 28 від 17.08.2009 року.
Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином.
Причини неявки представника відповідача в судове засідання 24.09.2009 року суду не відомі.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судовому засіданні 24.09.2009 року від останніх до суду не надходило.
При цьому, суд враховує, що в зв'язку з неявкою представників відповідача в судове засідання, за клопотанням відповідача, розгляд справи відкладався.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про дату та час його проведення представників відповідача.
В судовому засіданні 24.09.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -
12.04.2006 року між приватним підприємством „Інтекс” (Продавець) (надалі по тексту позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Еко” (Покупець) (надалі по тексту відповідач ) укладено Договір №2062К (надалі по тексту Договір), відповідно до розділу 1 якого Продавець продає покупцю продукцію, а покупець купує її в строки та порядку, що зазначені в замовленні на поставку.
Відповідно до розділу VIII Договору Покупець оплачує реалізований товар один раз в 14 днів. Покупець вираховує з суми, що належить до сплати Постачальнику вартість повернених товарів, а також вартість тари, якщо тара за домовленістю сторін включена в суму оплати. Всі суми та платежі, для яких Сторони не встановили строків в даному Договорі, включаючи оплату збитків та неустойок, повинні бути сплачені протягом 5 днів з дня виникнення платіжного зобов'язання.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 279 188,13 грн.
Зокрема, протягом квітня-жовтня відповідачем було отримано товар за наступними видатковими накладними: №ИН-0000500 від 02.04.2008, №Ис-0000496 від 09.04.2008, №Ис-0000507 від 09.04.2008, №ИН-0000547 від 10.04.2008, №Ис-0000463 від 11.04.2008, №ИН-0000585 від 17.04.2008, №ИН-0000585 від 18.04.2008, №ИН-0000604 від 18.04.2008, №Ис-0000559 від 21.04.2008, №ИН-0000622 від 22.04.2008, №Ис-0000601 від 24.04.2008, №ИН-0000665 від 29.04.2008, №Ис-0000656 від 07.05.2008, №ИН-0000714 від 08.05.2008, №Ис-0000662 від 08.05.2008, №Ис-0000714 від 28.05.2008, №ИН-0000726 від 29.05.2008, №Ис-0000771 від 29.05.2008, №Ис-0000754 від 30.05.2008, №ИН-0000873 від 05.06.2008, №ИН-0000900 від 10.06.2008, №ИН-0000915 від 10.06.2008, №Ис-0000808 від 17.06.2008, №Ис-0000809 від 17.06.2008, №ИН-0000945 від 18.06.2008, №ИН-0000998 від 27.06.2008, №Ис-0000876 від 14.07.2008, №ИН-0001073 від 15.07.2008, №ИН-0001075 від 15.07.2008, №Ис-0000879 від 15.07.2008, №ИН-0001077 від 16.07.2008, №ИН-0000656 від 23.07.2008, №Ис-0000942 від 30.07.2008, №Ис-0000943 від 30.07.2008, №ИН-0001164 від 01.08.2008, №ИН-0001168 від 06.08.2008, №ИН-0001201 від 08.08.2008, №ИН-0001235 від 14.08.2008, №ИН-0001271 від 19.08.2008, №Ис-0001036 від 20.08.2008, №Ис-0001035 від 21.08.2008, №ИН-00010357 від 02.09.2008, №ИН-0001291 від 09.09.2008, №ИН-0001443 від 09.09.2008, №Ис-0001212 від 17.09.2008, №ИН-0001535 від 18.09.2008, №ИН-0001537 від 18.09.2008, №Ис-0001209 від 18.09.2008, №Ис-0001210 від 18.09.2008, №ИН-0001531 від 22.09.2008, №ИН-0001873 від 21.10.2008, №ИН-0001854 від 22.10.2008, №Ис-0001445 від 23.10.2008.
Повноваження осіб, що отримували товар підтверджуються належним чином оформленими довіреностями виданими відповідачем, а саме ЯОР № 678374 від 31.03.2008 року, ЯОР № 678395 від 25.04.2008 року, НБМ № 222508 від 03.06.2008 року, НМБ № 222518 від 01.07.2008 року, НМБ № 222529 від 31.07.2008 року, НМБ № 222544 від 29.08.2009 року, ЯПЕ № 783153 від 30.09.2008 року, ЯПЕ №783162 від 30.10.2008 року. Крім того, довіреностями б/н від 11.02.2008 року та № 3 від 01.01.2007 року сторонами було погоджено штамп та печатку для отримання товару.
Як свідчать матеріали справи, відповідач своє зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково сплативши 202 900,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок по особовому рахунку позивача.
Крім того, відповідачем було повернуто позивачу товар на суму 1 767,12 грн., що підтверджується копіями накладних на повернення товару.
03.02.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією (лист №284) про погашення заборгованості в розмірі 74 521,01 грн. Претензія була отримана відповідачем 06.02.2009 року. Проте, відповідно до наявних доказів в матеріалах справи, відповідь на претензію відповідач не надав, заборгованість в повному обсязі не погасив.
Крім того, суд враховує, що після порушення провадження по справі відповідачем здійснено часткове повернення товару на загальну суму 376,5 грн., що підтверджується накладними на повернення від 14.07.2009 року № М09-020229, М19-002681, М19-002682, М54-001966, М54-001967, М54-001968, М54-001969, М54-001970 (копії накладних на повернення товару в матеріалах справи), в зв'язку з чим зменшилась сума заборгованості. Таким чином провадження по справі в частині стягнення з відповідача 376,5 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, на дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем, згідно даних позивача, становить 74 144,51 грн.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Як встановлено вище, сторонами в договорі погоджено, що Покупець оплачує реалізований товар один раз в 14 днів.
На підтвердження реалізації поставленого товару отриманого за договором поставки № 2062К від 12.04.2006 року в матеріалах справи містяться Довідки відповідача від 09.07.2009 року (магазин Н-28, м. Полтава, вул. Зінківська,6), від 13.07.2009 року (магазин № 85, м. Суми, вул. Металургів,171а), 13.07.2009 року (магазин М-34, м. Суми, вул. Ковпака,10), від 14.07.2009 року (М-543, м. Полтава, вул. Шевченка, 44), від 14.07.2009 року (магазин № 19, вул. Кірова, 110), 14.07.2009 року (магазин Н-51, м. Суми, пл.. Привокзальна, 1), 14.07.2009 року (магазин № М-09, м. Суми, вул. Кооперативна,1), 15.07.2009 року (магазин № Н-34, м. Полтава, б/р Маршала Конева, 2).
Згідно зазначених Довідок, залишок нереалізованого відповідачем товару складає 113,77 грн.
Таким чином, відповідач в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався, коштів за реалізований товар не перерахував.
Приймаючи до уваги викладені обставини, зокрема той факт, що строк розрахунків поставлений сторонами в залежність від реалізації товару, господарський суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, а саме на суму реалізованого товару в розмірі 74 030,74 грн. Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 113,77 грн. задоволенню не підлягають, оскільки згідно довідок відповідача товар на зазначену суму є нереалізованим та знаходиться в магазинах відповідача.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути зменшений у договорі.
Відповідно до п. 1 розділу Х Договору в випадку порушення строку оплати продукції, Покупець зобов'язується погасити заборгованість та сплатити пеню в розмірі 0,04% від вартості поставленого, але неоплаченого товару за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Як зазначено вище, відповідач зобов'язаний був розраховуватись з позивачем за реалізований товар один раз в 14 днів.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження дати реалізації товару відповідачем. При цьому судом встановлено, що 03.02.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією (лист №284) про погашення заборгованості в розмірі 74 521,01 грн. Претензія була отримана відповідачем 06.02.2009 року. Проте, відповідно до наявних доказів в матеріалах справи, відповідь на претензію відповідач не надав, заборгованість в повному обсязі не погасив, доказів наявності нереалізованого товару не надав.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.
Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем його грошових зобов'язань по Договору, а саме: прострочка оплати вартості поставленого позивачем товару, враховуючи приписи діючого законодавства України та положення Договору, часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за уточненим розрахунком суду в розмірі 2 410,79 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду в розмірі 2157,81 грн. Відсотки річних підлягають стягненню за розрахунком позивача в розмірі 494,97 грн.
Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.
Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог. Судові витрати сплачені позивачем за частину вимог по яких припинено провадження по справі покладаються на відповідача в зв'язку з врегулюванням спору в цій частині після порушення провадження по справі.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -
Припинити провадження в частині стягнення осново боргу в розмірі 376,50 грн.
Решту позовних вимог задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Еко” (01103, м. Київ, проспект Науки,8, п/р 26001380658941 в Київській обласній філії АКБ „Укрсоцбанк” МФО 321013, код ЄДРПОУ 32104254 або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь приватного підприємства „Інтекс” (36039, м. Полтава, вул. Чапаєва, 25, п/р 260043173 в АБ „Полтава -банк” МФО 331489, код ЄДРПОУ 31034726) 79 094,31 грн. (сімдесят дев'ять тисяч дев'яносто чотири гривні тридцять одну копійку), з яких 74 030,74 грн. (сімдесят чотири тисячі тридцять гривень сімдесят чотири копійки) основного боргу, 494,97 грн. (чотириста дев'яносто чотири гривні дев'яносто сім копійок) відсотків річних, 2 157,81 грн. (дві тисячі сто п'ятдесят сім гривень вісімдесят одна копійка) втрат від інфляції, 2 410,79 грн. (дві тисячі чотириста десять гривень сімдесят дев'ять копійок) пені, а також 790,94 грн. (сімсот дев'яносто гривень дев'яносто чотири копійки) державного мита, 310,55 грн. (триста десять гривень п'ятдесят пять копійок) витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя О. С. Копитова