Апеляційний суд Житомирської області
Справа №296/7387/16-п Головуючий у 1-й інст. Скрипка О. В.
Категорія ст. 124 КУпАП Доповідач Кіянова С. В.
17 липня 2017 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
судді судової палати у кримінальних справах Кіянової С.В.,
за участю:
правопорушника ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3,
представника потерпілого ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Житомирі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою правопорушника - ОСОБА_2, на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 13 червня 2017 року,-
Цією постановою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, пенсіонера, інваліда війни 2 групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрито провадження по справі в зв'язку із закінченням строків для накладення адміністративного стягнення.
В постанові суду зазначено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 №932043 від 02.09.2016 року, 16.07.2016 року близько 17-50 год. ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_1, на перехресті вулиць Вінницької - пров. 3-й Кривий Брід в м. Житомир, не вибрав безпечну швидкість руху під час виникнення небезпеки, а саме рух автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який виїхав з провулку 3-й Кривий Брід м. Житомира, не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого відбулося зіткнення, автомобілі отримали технічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у скоєному ДТП не визнав, пояснив, що 16.07.2016 року керуючи автомобілем НОМЕР_1, на перехресті вулиць Вінницької - пров. 3-й Кривий Брід в м. Житомирі рухався по вул. Вінницькій ближче середини дороги зі швидкістю 40-50 км/год., в цей час з провулку 3-й Кривий Брід несподівано виїхав автомобіль НОМЕР_2, таким чином створивши перешкоду, він почав гальмувати, однак уникнути зіткнення не було можливості.
Під час розгляду справи правопорушником було заявлено клопотання про призначення судової авто-технічної експертизи, однак суд відмовив в задоволенні цього клопотання, оскільки ОСОБА_2 не було зазначено вихідні дані, які необхідні для проведення експертного дослідження. Крім того, в матеріалах справи міститься висновок експертного дослідження №55 від 01.08.2016 року, в якому відображена дорожньо-транспортна обстановка подій, яка відповідає обставинам зазначеним в поясненнях учасників ДТП та показам свідків.
Доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи та перевіреними судом доказами, поясненнями правопорушника, потерпілого та свідків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування вказаної постанови суду та закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Апелянт вважає постанову суду незаконною, оскільки судом не в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, безпідставно не прийняв до уваги покази свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, а також відмовлено у задоволенні його клопотань про проведення авто-технічної експертизи та про допит додаткового свідка. Посилається на те, що суд помилково прийшов до висновку про наявність на місці ДТП світлофора, оскільки перехрестя, на якому відбулося зіткнення, вважається нерегульованим. Крім того, зазначає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів, доводи потерпілого та його представника, які просили залишити постанову суду без зміни, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Так відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за зазначених у постанові обставин, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених судом доказах.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії АП1 №932043 від 02.09.2016 року, зазначено, що 16.07.2016 року близько 17-50 год. ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_1, на перехресті вулиць Вінницької - пров. 3-й Кривий Брід в м. Житомир, не вибрав безпечну швидкість руху під час виникнення небезпеки, а саме рух автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який виїхав з провулку 3-й Кривий Брід м. Житомира, не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого відбулося зіткнення, автомобілі отримали технічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП (а.с. 1).
Вказані обставини вбачаються також з пояснень наданих в суді першої інстанції потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8
Доводи апелянта про те, що суд безпідставно не прийняв до уваги покази свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, апеляційний суд вважає необґрунтованими.
Так, в постанові суду зазначено, що до пояснень свідків ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд відноситься критично та не приймає їх до уваги, оскільки вони не є логічними та послідовними, а також не узгоджуються з матеріалами справи, показаннями свідків, які при розгляді справи вказували про відсутність інших автомобілів безпосередньо на перехресті під час зіткнення автомобілів «Mitsubishi Galant» та «ЗАЗ 110557».
Вимогами ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, судом першої інстанції на підставі дослідження доказів обґрунтовано не прийнято до уваги пояснень свідків ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів тощо.
Крім вищезазначених доказів, вина ОСОБА_2 підтверджується наявними в матеріалах справи : схемою ДТП до протоколу від 02.09.2016 року серії АП1 №932043 (а.с. 2-3), схемою додаткового огляду місця пригоди (а.с. 53) та висновком експертного дослідження №55 від 01.08.2016 року, з якого слідує, що з моменту виникнення небезпеки для руху водій автомобіля «ЗАЗ 110557», д.н.з НОМЕР_1, ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, шляхом застосування своєчасного гальмування. В дорожній ситуації, що склалася водій автомобіля «ЗАЗ 110557», д.н.з НОМЕР_1, ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР України. Невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_3 вимогам п. 16.12 ПДР України створили небезпечну дорожню обстановку для водія автомобіля «ЗАЗ 110557», д.н.з НОМЕР_1, ОСОБА_2, дії якого в свою чергу не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку із виникненням наведеної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 9-11).
Висновок суду про недоцільність призначення та проведення в даній справі судової авто-технічної експертизи належним чином обґрунтований, а тому доводи апелянта в цій частині апеляційний суд вважає безпідставними. Крім того, ні в апеляційній скарзі, ні під час апеляційного розгляду справи, ОСОБА_2 клопотання про призначення судової авто-технічної експертизи не заявлялось.
Таким чином, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, належним чином обґрунтовані та підтверджуються матеріалами справи. Суд дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_9 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та закриття провадження у справі в зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Разом з тим, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про безпідставне зазначення судом щодо порушення останнім вимог п. 8.7.3. «ґ» ПДР України. Даним пунктом ПДР України встановлюється, що жовтий сигнал світлофору - забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Проте, згідно схеми ДТП до протоколу від 02.09.2016 року серії АП1 №932043, вбачається, що на перехресті вулиць Вінницької - пров. 3-й Кривий Брід в м. Житомирі відсутній світлофор. Вказані обставини підтверджуються і висновком експертного дослідження №55 від 01.08.2016 року (а.с.9-12). Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серії АП1 №932043 від 02.09.2016 року, зазначено, що ОСОБА_2 порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Враховуючи наведене, посилання суду щодо порушення ОСОБА_2 вимог п. 8.7.3. «ґ» ПДР України підлягає виключенню з мотивувальної частини постанови.
На підставі викладеного, постанова суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 13 червня 2017 року щодо ОСОБА_2 - змінити.
Виключити з мотивувальної частини постанови посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 8.7.3. «ґ» ПДР України.
В решті постанову залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Житомирської області С.В. Кіянова