Справа № 296/4642/17
1-кп/296/394/17
Вирок
Іменем України
17 липня 2017 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі :
головуючого ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Вертокиївка Житомирського району Житомирської області, громадянки України, вдови, з неповною середньою освітою, пенсіонерки, зареєстрованої за адресою в АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_2 , раніше не судимої, за ст. ст. 190 ч.1, 358 ч.1, 358 ч. 4 КК України, -
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» - період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Відповідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, м. Луганськ являється населеним пунктом, на території якого здійснювалася антитерористична операція.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» - внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Встановлено, що з 19.10.2010 року ОСОБА_4 зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . У достовірно невстановлений слідством день жовтня 2014 року ОСОБА_4 була змушена покинути своє місце проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту. Таким чином ОСОБА_4 являлась внутрішньо переміщеною особою.
Взяття на облік внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції проводиться відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-УІІ, «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 (далі - Порядок №509) у відповідності до поданих заяв про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі -адресна допомога) проводиться згідно «Порядку надання щомісячної адресної допомоги
внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 № 505 (далі - Порядок №505) у відповідності до поданої заяви для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 2 Порядку № 505 грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
Відповідно до п. 6 Порядку №505 грошова допомога не призначається у разі, коли заявник або будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.
Так, 17.10.2014 року у невстановлений слідством час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошових коштів отриманими від Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної Державної адміністрації (ЄДРПОУ 20406164), що розташовується за адресою: м. Житомир, вул. Бориса Тена, 16 (далі УПЗСН) в якості адресної допомоги.
17.10.2014 року у невстановлений слідством час, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 звернулась до УПЗСН із заявою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. Перебуваючи у приміщенні УПЗСН у вказаний день та час ОСОБА_4 , з метою заволодіння бюджетними коштами в якості адресної допомоги, подала до УПЗСН заяву №7116 від 17. 10.2014 року для призначення щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - заява про надання адресної допомоги) внісши до неї завідомо неправдиві відомості про відсутність у її володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції, при цьому усвідомлюючи, що має у власності 1/4 частку квартири АДРЕСА_3 ,
17.10.2014 року за результатами розгляду вказаної заяви, працівниками УПЗСН, які не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_4 , прийнято рішення про призначення їй адресної допомоги. На підставі вказаного рішення, працівниками УПЗСН, які не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_4 , 01.11.2014 року нараховано та виплачено на картковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий в ПАТ КБ «Приват Банк» на ім'я ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1311 грн. 74 коп., 01.12.2014 року нараховано та виплачено 884 грн., 28.01.2015 року нараховано та виплачено 884 грн., 20.02.2015 року нараховано та виплачено 884 грн. та 23.03.2015 року нараховано та виплачено 884 грн., а всього на загальну суму 4847 грн. 74 коп.
Таким чином, у період з 17.10.2014 року по 23.03.2015 року ОСОБА_4 шляхом обману, виготовивши та використавши завідомо підроблений офіційний документ, заволоділа грошовими коштами УПЗСН на загальну суму 4847 грн. 74 коп., чим причинила вказаному органу державної влади матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнала частково та, не заперечуючи фактичні обставини справи, показала, що вона умислу на підробку документів та незаконного отримання державних коштів не мала, а лише добросовісно помилялась, не вказуючи інформацію про наявність у неї житла в м.Житомрі, оскільки не розуміла змісту заяви, а працівники Управління не попередили про можливі наслідки.
Крім визнання вини обвинуваченою, винуватість ОСОБА_4 у заволодінні чужим майном шляхом обману повністю підтверджується наступними доказами:
- актом державної фінансової інспекції в Житомирській області № 06-04-09/08 від
04.07.2016 року, згідно якого проведено ревізію використання коштів, виділених з
державного бюджету на компенсацію підприємствам, установам, організаціям у межах
середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час
мобілізації, на особливий період та надання щомісячної адресної допомоги особам, які
переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення
антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату
житлово - комунальних послуг, а також законності призначення, нарахування та виплат усіх
видів соціальної допомоги, пільг, субсидій та інших виплат, що здійснюються за рахунок
коштів державного та місцевого бюджетів в Управлінні праці та соціального захисту
населення Житомирської районної державної адміністрації за період з 01.01.2014 року по
01.06.2016 року.
- реєстром осіб ( переселенців), які мають у власності житлове приміщення,
розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, згідно
Державного реєстру речових прав власності в УПСЗН Житомирської РДА за період з
01.10.2014 року по 01.04.2016 року, складеного 24.06.2016 року провідним державним
фінансовим інспектором ОСОБА_5 . Відповідно даних вказаного реєстру, ОСОБА_4
має власність у м. Житомирі.
- протоколом огляду предметів від 27.03.2017 року, згідно якого оглянуто особову
справу ОСОБА_4 , вилучену в Управлінні праці та соціального захисту
населення Житомирської РДА 07.03.2017 року на підставі ухвали суду. В матеріалах
особової справи оглянуто заяву ОСОБА_4 від 17.10.2014 року № 7116, згідно якої остання
просить призначити їй грошову допомогу для покриття витрат на проживання на оплату
ЖКП; у графі щодо наявності у будь-кого з членів сім'ї у володінні житлового приміщення,
розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та районах
проведення АТО, у володінні всіх членів сім'ї транспортних засобів (механізмів), що
підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції, у будь-кого з членів сім'ї на
депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-ти кратний розмір
прожиткового мінімуму підкреслено графа «Ні».
- інформацією Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області від 15.03.2017 року № 2169\1, згідно якої ОСОБА_4 за період з 01.11.2014 року по 23.03.2015 року нараховано та виплачено грошові кошти як внутрішньо переміщеній особі в розмірі 4847,74 гривень.
копією приватизаційної справи на квартиру АДРЕСА_3 , згідно якої розпорядженням відділу приватизації державного житлового фонду № 49359 від 17.06.2005 року квартира передана у сумісну власність в рівних долях ОСОБА_4 та членам її сім'ї управлінням житлово комунального господарства міської ради.
- висновком судове - почеркознавчої експертизи № 1\687 від 17.05.2017 року, згідно
якого рукописний текст, який починається словами «УПСЗНЖРДА ОСОБА_6 ...» і
закінчується словами «... обробку персональних даних», та підписи від імені ОСОБА_4 у
нижній графі стовпчика «Фактичне місце проживання ( перебування)» і графі «Підпис» заяви № 7116 від 17.10.2014 для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг, виконані ОСОБА_4
випискою по картцірахунку і додатковим рахункам договору за період 01.11.2014 року - 23.03.2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк», виданої на ім'я ОСОБА_4 .
Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Посилання обвинуваченої на те, що вона не мала умислу на обман, а лише добросовісно помилялась, не вказуючи інформацію про наявність у неї житла в м.Житомрі, оскільки не розуміла змісту заяви, а працівники Управління не попередили про можливі наслідки, суд розцінює як спосіб захисту обвинуваченої та намагання уникнути відповідальностіа лише добросовісно помилялась, не вказуючи інформацію про наявність у неї житла в м.Житомрі, оскільки не розуміла змісту заяви, а працівники Управління не попередили про можливі наслідки, суд розцінює як спосіб захисту обвинуваченої та намагання уникнути відповідальності.
Так, відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ №10 від 06.11.2009 року «Про практику у справах про злочини проти власності» обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) при шахрайстві застосовується винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього. Усі вказані ознаки у повній мірі були доведені стороною обвинувачення.
Судом по даному кримінальному провадженню було встановлено, що обвинувачена у своїй заяві зазначила про те, що подаючи її, вона підтверджує достовірність наданої інформації та повідомлена про відповідальність за надання недостовірної інформації.
На підставі викладеного суд вважає винуватість обвинуваченої доведеною повністю та кваліфікує її дії за ст. 190 ч. 1 КК України, як умисні дії, які виразились в заволодінні чужим майном шляхом обману.
Крім того, обвинувачена стороною обвинувачення обвинувачується в тому, що вона, звертаючись до Управління за отриманням відповідної допомоги вчинила злочини, передбачені ч.І та ч.4 ст. 358 КК України, оскільки заволоділа чужим майном із виготовленням та використанням завідомо підроблених офіційних документів, тобто за ст. 358 ч.І КК України, як умисні дії, які виразилися у складанні завідомо підробленого офіційного документу, який посвідчує певний факт; за ст. 358 ч.4 КК України, як умисні дії, які виразилися у використанні завідомо підробленого документа.
Оцінивши докази по даному кримінальному провадженню у частині даного обвинувачення, суд приходить до наступного.
Частиною 1 ст. 358 КК України, в тому числі, передбачена відповідальність за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа.
Частина 4 ст. 358 КК України встановлює відповідальність за використання завідомо підробленого документа.
Відповідно до Примітки до ст. 358 КК України, під офіційним документом у цій статті слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальний носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру , чи може бути використана як документи -докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною діяльністю чи службовою діяльністю, складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Тобто предметом злочинів, передбачених ч.ч. 1 та 4 ст. 358 КК України, можуть бути лише офіційні документи.
В той же час, заява про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не відповідає критеріям, встановленим до офіційних документів, оскільки вона не видається, не складається та не посвідчується уповноваженим органом чи особою яким законом надамо право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити, - а заповнюється заявником особисто за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України. Крім того, заповнена заява згідно з її формою, передбаченою Порядком, не потребує погодження або затвердження будь-якою службовою особою або представником органу державної чи виконавчої влади, юридичною особою чи приватним підприємцем, не вимагає нотаріального посвідчення або посвідчення відповідною печаткою чи штампом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях обвинуваченої ОСОБА_4 відсутній склад злочинів, передбачених ч.ч. 1 та 4 ст. 358 КК України, оскільки дії обвинуваченої не були спрямовані на підробку офіційного документу та подальше його використання.
При призначенні покарання обвинуваченій за ст. 190 ч.І КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Злочин, передбачений ст. 190 ч.І КК України, є злочином невеликої тяжкості.
Обвинувачена раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, вчинила злочини невеликої тяжкості, вину визнала частково, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, є часткове визнання вини.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої по справі, не виявлені.
На підставі викладеного суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе за умови призначення їй покарання у виді штрафу до прибутку держави.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації, заявлений до обвинуваченої ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення в розмірі 4847.74 гривень підлягає до задоволення.
Процесуальні витрати за проведення судово - почеркознавчої експертизи в розмірі 989.60 гривень підлягають стягненню з обвинуваченої.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, -
ОСОБА_4 за ч.1 та ч.4 ст. 358 КК України виправдати за відсутній в її діях складу вказаних злочинів.
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу до прибутку держави у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації 4847 гривень 74 копійок в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої вчинення даного кримінального правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово - почеркознавчої експертизи в розмірі 989 гривень 60 копійок.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1