"13" липня 2017 р. Справа № 917/810/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Камишева Л.М., суддя Плахов О.В.,
при секретарі Євтушенко Є.В.,
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 Інтернешнл” (вх.№1857П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.04.2017р. у справі №917/810/14,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 Інтернешнл”, м. Київ,
до ОСОБА_2 підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України, м.Полтава,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 автомобільних доріг у Полтавській області, м.Полтава,
про стягнення боргу за виконання підрядні роботи у сумі 1300146,01 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.06.2014 р. у справі №917/810/14 (суддя Киричук О.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 підприємства "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ "ОСОБА_1 Інтернешнл" суму основного боргу в розмірі 1300146 грн.01 коп. та витрати на сплату судового збору в сумі 26002 грн. 92 коп.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.04.2017 р. у справі №917/810/14 (суддя Киричук О.А.) скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Інтернешнл" на дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області по справі №917/810/14 було відхилено.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 Інтернешнл” звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25 квітня 2017 року у справі 917/810/14 та постановити нову ухвалу по суті заявлених вимог, а саме: визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, яка виразилась у невжитті достатніх заходів виконання (неналежному виконанні 44298473 (на підставі Наказу Господарського суду Полтавської області від 14.07.2014 по справі 917/810/14 про стягнення з ОСОБА_2 підприємства “Полтавський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 Інтернешнл” заборгованості у сумі 1300146,01 грн. основного боргу та 26002,92 грн.) в частині звернення стягнення на майно та кошти, які належить отримати ОСОБА_2 підприємству “Полтавський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” від інших осіб, зокрема, від ОСОБА_3 автомобільних доріг у Полтавській області, та зобов'язати вжити такі заходи згідно Закону України “Про виконавче провадження”.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги позивач з посиланням на положення ст.ст. 10, 18 Закону України "Про виконавче провадження" зазначає, що державним виконавцем допущено бездіяльність, яка полягає у невжитті передбачених законом заходів, спрямованих на виконання боржником рішення. Так, держаним виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", не було звернуто стягнення на належні боржнику кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, не вжито заходів по виявленню майна (коштів) боржника, зокрема, які належить отримати від інших осіб (ОСОБА_3 автомобільних доріг у Полтавській області).
У відзиві на апеляційну скаргу Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області (вх.№ 6786 від 26.06.2017р.) просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.04.2017р. - без змін.
Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області, заперечуючи проти скарги, вказує, що розподіл коштів, стягнутих з рахунків боржника, здійснювався згідно статей 43, 44 Закону України “Про виконавче провадження” в редакції до 05.10.2016 (ст. 45, 46 редакції Закону № 1404-VIII) у порядку черговості, а кошти, що залишилися після задоволення вимог стягувачів попередніх черг, були розподілені пропорційно між стягувачами V черги, в тому числі і на користь ТОВ “ОСОБА_1 Інтернешнл” по ВП 44298473.
Крім того, Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області зазначає, що звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_2 підприємства “Полтавський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” не здійснювалося, оскільки Законом України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” встановлено мораторій на примусову реалізацію майна державних підприємств.
В судове засідання представники сторін та інших учасників судового процесу не з'явились, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та інших учасників судового процесу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, а також доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом Полтавської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу у порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
03.06.2014р. господарським судом Полтавської області по справі №917/810/14 прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_2 підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Інтернешнл" суму основного боргу в розмірі 1300146 грн. 01 коп. та витрати на сплату судового збору у сумі 26002 грн. 92 коп.
На виконання рішення господарського суду Полтавської області від 03.06.2014р., яке набрало законної сили, видано наказ.
07.08.2014 на підставі Наказу Господарського суду Полтавської області від 14.07.2014 по справі 917/810/14 відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відкрите виконавче провадження 44298473 та приєднане зведеного виконавчого провадження ЗВП 34007292 постановою від 04.08.2014р.
У межах зведеного виконавчого провадження постановами відділу від 14.09.2012, 13.02.2013, 14.02.2013, 25.02.2014, 25.03.2014, 14.04.2014, 06.05.2014, 07.08.2014, 05.02.2014, 19.03.2015, 23.04.2015, 25.02.2016, 06.04.2016, 22.04.2016 та від 06.05.2016 накладено арешт на кошти, що знаходяться на рахунках боржника, а також на рахунках, відкритих боржником через свої філії.
На виконання наказу господарського суду Полтавської області від 14.07.2014 по справі № 917/810/14 по ВП 44298473 відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на користь ТОВ “ОСОБА_1 Інтернешнл” було перераховано кошти в сумі 94489,87 грн.
При цьому, звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_2 підприємства “Полтавський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” не здійснювалося, оскільки Законом України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” встановлено мораторій на примусову реалізацію майна державних підприємств.
Скаржником до господарського суду Полтавської області подано скаргу на бездіяльність державного виконавця, в якій просить визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, яка виразилась у невжитті достатніх заходів виконання (неналежному виконанні 44298473 (на підставі наказу Господарського суду Полтавської області від 14.07.2014 по справі 917/810/14 про стягнення з ОСОБА_2 підприємства “Полтавський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 Інтернешнл” заборгованості у сумі 1300146,01 грн. основного боргу та 26002,92 грн.) в частині звернення стягнення на майно та кошти, які належить отримати ОСОБА_2 підприємству “Полтавський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” від інших осіб, зокрема, від ОСОБА_3 автомобільних доріг у Полтавській області, та зобов'язати вжити такі заходи згідно Закону України “Про виконавче провадження”.
В обґрунтування скарги ТОВ “ОСОБА_1 Інтернешнл” вказує, що державний виконавець, який здійснює виконання рішення по даній справі, був зобов'язаний вжити заходів по виявленню майна (коштів) боржника, зокрема, які належить отримати від інших осіб - в даному разі третьої особи - ОСОБА_3 автомобільних доріг у Полтавській області: звернутися з відповідними запитами, а на підставі отриманої інформації і до суду з поданням про проникнення до володіння, як боржника, так і третьої особи (ОСОБА_3 автомобільних доріг у Полтавській області), а також з вирішенням питання про арешт і вилучення коштів, які належить отримати боржнику від ОСОБА_3 автомобільних доріг у Полтавській області (а також від інших осіб).
Як зазначає скаржник, на час звернення стягувача до суду зі скаргою рішення суду по справі №917/810/14 не виконано, кошти у повному обсязі не перераховані.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно положень ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ст.5 ЗУ "Про виконавче провадження" ).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Як зазначено у пункті 1 частини першої статті 10 закону, заходами примусового виконання рішень, зокрема, є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Частиною 2 статті 36 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19 1 та 26 1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15 1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.
Частинами 1, 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Статтею 53 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.
На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
Як встановлено судовою колегією, ОСОБА_3 автомобільних доріг у Полтавській області не є стороною даного виконавчого провадження, тобто особою, на яку покладається обов'язок щодо виконання рішення суду у справі.
Так, за умовами п. 6.1, 6.2 договору субпідряду від 04.11.2013р. № 01-02-11/с12-31 фінансування робіт здійснюється за рахунок бюджетних коштів. У разі затримки бюджетного фінансування (фінансування замовника) розрахунок за виконані роботи здійснюються протягом 3 банківських днів з дати отримання підрядником на свій рахунок коштів від замовника (ОСОБА_3 автомобільних доріг у Полтавській області).
Судова колегія зазначає, що питання щодо накладення арешту на кошти ОСОБА_3 автомобільних доріг у Полтавській області та/або стягнення з вказаної організації грошових коштів, отриманих шляхом бюджетного фінансування, з метою здійснення оплати робіт за договором 04.11.2013р. № 01-02-11/с12-31, не відноситься до повноважень державного виконавця та підлягають врегулюванню в окремому порядку з іншим суб'єктним складом.
Разом з тим, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845.
Так, відповідно до п. 3 вказаного порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржника - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Матеріли справи також не містять відомостей, які надають підстави для висновку щодо можливості знаходження у ОСОБА_3 автомобільних доріг у Полтавській області, яка відноситься сфери управління Державної служби автомобільних доріг, або інших осіб майна, яке належить боржнику.
Згідно п. 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".
Вказані положення свідчать про те, що подана скарга має відповідати ознакам позовної заяви, в тому числі повинна містити вимоги з вказівкою на конкретну дію виконавчого характеру, які виконавець безпідставно не виконує.
Крім того, на відміну від обов'язку здійснити оцінку правомірності вжиття (невжиття) державним виконавцем заходів примусового виконання, суд позбавлений права визначення необхідності вчинення тих чи інших заходів виконавчого провадження, які наведені в Законі України "Про виконавче провадження".
Пунктом 7 постанови Пленуму ВСУ від 26.12.03 №14 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що у разі визнання неправомірним рішення, дій або бездіяльності держвиконавця чи іншої посадової особи ДВС, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника, однак суд не вправі зобов'язати зазначених осіб вчинити дії, що за законом можуть здійснюватися тільки держвиконавцем або відповідною особою Державної виконавчої служби. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.10.11 у справі №21/138/09).
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 Інтернешнл” не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а ухвала господарського суду Полтавської області від 25.04.2017р. у справі №917/810/14 підлягає залишенню без змін.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст.ст 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 Інтернешнл” залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.04.2017р. у справі №917/810/14 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 17.07.2017р.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Л.М. Камишева
Суддя О.В. Плахов