06 липня 2017 року м.Київ К/800/22861/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Голяшкін О.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування йому щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, встановленому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік; зобов'язати здійснити перерахунок та виплатити щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно положень вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Зі змісту судових рішень вбачається, що Департаментом соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в 2016 році ОСОБА_1 виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 920 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Так, відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 02 березня 2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», відповідно до пп.2 п.1 якої установлено, що у 2016 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), зокрема, учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, ґетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків становить 920 грн.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку щодо відсутності підстав для визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації щодо виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня в 2016 році, як учаснику бойових дій, у розмірі 920 грн., оскільки вказана виплата здійснена відповідно до положень Бюджетного кодексу України та у розмірі, встановленому пп.2 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо доводів позивача у касаційній скарзі про неправомірність виплати йому грошової допомоги до 5 травня на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 через невідповідність розміру виплат, встановлених ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», слід зазначити наступне.
Конституційний Суд України в рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 визначив, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Валентина Ніканорівна Великода проти України», висловив правову позицію, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу №1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акту, яким встановлено таке право власності. Суд зауважив, що перша і найважливіша вимога статті 1 Протоколу №1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. При цьому Суд зазначив, що зменшення розміру пенсії очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава.
З урахуванням вищенаведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відмову у їх задоволенні.
Обставини, зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.211, 213, п.5 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Голяшкін