13 липня 2017 року справа № 823/969/17
м. Черкаси
12 год. 34 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тимошенко В.П.,
при секретарі Потенко А.О.,
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1І.(особисто),
представника відповідача - ОСОБА_2М.(за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання незаконною та скасування податкової вимоги.
22 червня 2017 року до суду з позовною заявою звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1, в якому просить визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4057-17 від 05.05.2017.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач своїми діями порушив норми ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки остання є пенсіонером та звільнена від сплати єдиного внеску.
В судовому засідання ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях. Зокрема в судовому засіданні наголосив, що позивач, є пенсіонером та звільнений від сплати єдиного внеску і подачі звіту. Проте, оскільки, остання самостійно визначила суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік, у відповідності до поданого звіту, тому в силу п. 4 ст.4 Закону №2464, повинна сплатити їх.
Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши письмові докази в матеріалах справи, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на таке.
Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464).
Відповідно до статті 1 Закону України № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи (п. 3.1 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464) - відповідно до внесених змін до Закону України № 2464 що діють з 04.07.2013.
Відповідно до п. 6 ч. 1 Закону України № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється. Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.
Платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно п. 4 ч. 1 статті 4 Закону України № 2464 є, зокрема фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
З огляду на викладені вище норми Закону України № 2464 позивач є страхувальником, в розумінні цього Закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, 28.05.2015, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, а також відповідно до витяга з реєстру платників єдиного податку від 21.03.2017 № 1723013401028 є платником єдиного податку з 01.07.2015.
Згідно пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ААІ № 002940, ОСОБА_1 з 08.02.2016 є інвалідом третьої групи за загальним захворюванням.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 13.01.2017 до контролюючого органу подала звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік, згідно якого загальна сума зобов'язань по єдиному внеску за 2016 рік. склала 3797, 64 грн.
Також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зверталася до ГУ ДФС у Черкаській області з заявами від 17.03.2016 за вх. № 2669, від 24.02.2017 за вх. № 4025, від 01.03.2017 за вх. № 4381 про наявність пільги зі сплати ЄСВ.
Окрім того, з довідки ГУ ДФС у Черкаській області від 26.04.2017 за № 5146, судом встановлено, що у відповідності до баз контролюючого органу, ОСОБА_1 в період з 01.10.2013 по 31.12.2016 до ДПІ не подавала заяву про добровільну участь або одноразову сплату ЄСВ.
05.05.2017 ГУ ДФС у Черкаській області винесено вимогу № Ф-4057-17 про сплату ОСОБА_1 недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 2888 грн.16 коп., оскільки платежем в сумі 909,48 грн. ОСОБА_1 сплачену частину суми.
Суд вважає неправомірними дії відповідача щодо винесення вимог про сплату позивачем недоїмки зі сплати єдиного внеску, оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є пенсіонером, що обрала спрощену систему оподаткування, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058) передбачає чітке визначення поняття «пенсіонер» - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону України № 1058 передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право позивача на звільнення її від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як пенсіонера по інвалідності та фізичну особу-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, а також визнає протиправною та такою, що підлягає скасуванню вимогу № Ф-4057-17 від 05.05.2017 про сплату позивачем недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 2888 грн. 16 коп., в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Отже, фізичні особи-підприємці, які отримують зазначену пенсію і які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі ч. 4 Закону № 2464, проте не позбавлені права сплачувати цей внесок на добровільних засадах.
Однак, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 жодних заяв до контролюючого органу про добровільну участь зі сплати ЄСВ не подавала, як і не виявляла бажання сплачувати ЄСВ, а поданий звіт, не може бути підставою для нарахування податковим органом зобов'язання від якого позивач звільнений.
Таким чином, суд відхиляє доводи представника відповідача, про наявність у ФОП ОСОБА_1 недоїмки зі сплати ЄСВ, оскільки нарахування останньо позивача порушує фундаментальний принцип ч. 4 Закону № 2464, самостійного вибору.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 - 163 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Черкаській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4057-17 від 05.05.2017.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний код 39392109) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 18000, АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Тимошенко
Повний текст постанови виготовлено 14.07.2017