21 червня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., ГулькаБ.І., Хопти С.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куреного Олександра Вікторовича до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_6, поданою в інтересах ОСОБА_5, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 лютого 2017 року,
У березні 2016 року ПАТ «Брокібзнесбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куренного О. В. звернувся до суду до ОСОБА_5 про застосування наслідків недійсності (нікчемності) умов договору № 395-11-13-840 банківського строкового вкладу (вклад «Капітал») від 20 листопада 2013 року, укладеного між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_5, в частині встановлення відсотків та стягнення з останнього на користь банку зайво сплачених коштів у розмірі 33 143 грн 42 коп.
В обґрунтування позову посилалося на те, що після введення тимчасової адміністрації (28 лютого 2014 року) була проведена перевірка правочинів, в т.ч. і вказаного договору, та виявлено встановлення відсотків у розмірі 10 %, що є більшим, ніж передбачено внутрішніми рішеннями банку.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 лютого 2017 року позов задоволено частково.
Застосовано наслідки нікчемності частини правочину, а саме п. 1.4 договору № 395-11-13-840 банківського строкового вкладу (вклад «Капітал») від 20 листопада 2013 року, укладеного між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_5, стягнуто з відповідача на користь банку кошти у розмірі 33 143 грн 42 коп. В решті вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_5, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що протоколом засідання Комітету управління активами та пасивами АТ «Брокбізнесбанк» від 30 жовтня 2013 року № 107831 прийнято рішення про затвердження процентної ставки по вкладу «Капітал» (при здійсненні вкладу у доларах США) у розмірі 9 % річних (базова) та 9,50 % річних (з урахуванням максимального додаткового проценту).
Пунктом 1.4 договору банківського строкового вкладу, укладеного з ОСОБА_8, передбачено надання вкладнику пільг в частині нарахування додаткових відсотків у розмірі 0,5 %.
Проте банком по вкладу було нараховано 10 % річних замість 9,5 % річних.
Суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням положень ст. ст. 633, 1058 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правильно дійшли висновку про наявність підстав для визнання нікчемним зазначеного пункту договору банківського строкового вкладу, застосування наслідків його нікчемності та стягнення з відповідача на користь банку коштів у розмірі 33 143 грн 42 коп.
Доводи скарги висновків судів не спростовують та зводяться до оцінки доказів, проте згідно зіст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_6, подану в інтересах ОСОБА_5, відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддіВ.І. Журавель Б.І. Гулько С.Ф. Хопта