21червня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., ГулькаБ.І., Штелик С.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виселення за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 6 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 11 жовтня 2016 року,
У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на майно від 15 травня 2015 року серії НОМЕР_1.
Дане нерухоме майно він придбав на підставі акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 28 квітня 2015 року, затвердженого начальником відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області, вартістю 341 270 грн.
Однак у цьому жилому приміщені зареєстровані та продовжують проживати відповідачі - члени сім'ї попереднього власника, які добровільно відмовляються звільнити його.
Ураховуючи наведене, просив виселити ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 із зазначеної квартири без надання іншого житла.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 6 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 11 жовтня 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено.
Виселено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Касаційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, вірно застосувавши положення ст. ст. 346, 391 ЦК України, ст. ст. 109, 116 ЖК Української РСР, надавши належну правову оцінку поданим сторонами доказам (ст. 212 ЦПК України), з дотриманням норм процесуального права, обґрунтовано виходив із того, що відповідачі, які є членами сім'ї попереднього власника спірної квартири, продовжують нею користуватися за відсутності договору найму та відмовляються добровільно звільнити її, чим порушують права позивача - нового власника житла.
Право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.
Колегія погоджується з таким висновком, який узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові у Верховного Суду України від 5 листопада 2014 року № 6-158 цс 14, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та зводяться до оцінки доказів, проте згідно зіст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Таким чином, встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суди із урахуванням встановлених обставин справи дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 6 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 11 жовтня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддіВ.І. Журавель
Б.І. Гулько С.П. Штелик