21червня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., ГулькаБ.І., Штелик С.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 травня 2015 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою представника ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 1 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 7 лютого 2017 року,
У грудні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду з указаним позовом, у якому з урахуванням уточнень просило стягнути із ОСОБА_4 заборгованість за договором кредиту від 29 листопада 2007 року № CL-SME702/177/2007, укладеним між останнім і закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк»), правонаступником якого воно є, у розмірі 5 674 815 грн 55 коп., посилаючись на неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 20 травня 2015 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором від 29 листопада 2007 року № CL-SME702/177/2007 в розмірі 2 193 101 грн 43 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами зазначеного вище рішення, посилаючись на те, що в Комінтернівському відділі державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції знаходилося виконавче провадження за виконавчим написом, вчиненим 9 квітня 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єрьоменко В.В., реєстровий номер 128, про стягнення з нього на користь ЗАТ «ОТП Банк» заборгованості у розмірі 654 334 грн 01 коп. за рахунок коштів, отриманих від реалізації транспортного засобу - автомобіля марки «IVECO», модель - Daily 50с15v., тип - автобус - D, колір - білий, рік випуску - 2007, який належить на праві власності боржнику.
29 травня 2009 року актом опису і арешту майна серії АА 765363 було накладено арешт на цей автомобіль.
14 липня 2009 року постановою державного виконавця було призначено експерта для участі у виконавчому провадженні, а 17 серпня 2009 року до державного виконавця надійшов звіт про оцінку майна (автомобіля) № АБ 8/2.
У червні 2016 року йому стало відомо, що виконавчий документ перебував в провадженні державного виконавця ОСОБА_6, який у 2012 році звільнений за власним бажанням.
Актом прийому-передачі вищезазначений виконавчий документ після звільнення державного виконавця не передавався та станом на 21 червня 2016 року в Комінтернівському відділі державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області не перебуває.
Внаслідок службової недбалості посадових осіб державної виконавчої служби у нього виникла заборгованість перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі 2 193 101 грн 43 коп.
Ураховуючи наведене, просив заяву задовольнити.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 1 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 7 лютого 2017 року, у задоволенні заяви ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвали судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом. У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Касаційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, вірно застосувавши положення ст. ст. 361, 365 ЦПК України, врахувавши роз'яснення п.п. 4-7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», належним чином оцінивши докази (ст. 212 ЦПК України), з дотриманням норм процесуального права, обґрунтовано виходив із того, що боржнику було відомо про наявність виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса (зокрема, оцінка транспортного засобу була здійснена за його замовленням, який так і не був реалізований та залишився у нього), тому вказані заявником обставини не можуть бути визнані нововиявленими.
Колегія погоджується з такими висновками.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до оцінки доказів, проте згідно зіст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Таким чином, встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суд із урахуванням встановлених обставин справи дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу представника ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.
Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 1 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 7 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддіВ.І. Журавель
Б.І. Гулько С.П. Штелик