Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів за участю прокурора при секретарі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши в судовому засіданні 13 липня 2017 року в м. Києві кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2016 року щодо ОСОБА_6 ,
Вироком Богуславського районного суду Київської області від 1 серпня 2016 року
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миронівка Київської області, мешканця АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє - вироком Миронівського районного суду Київської області від 6 грудня 2012 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,
засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_6 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що він 10 червня 2016 року близько 13.30 години незаконно придбав у невстановленої особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, два одноразові шприци ємністю 2,5 мл та 5,0 мл із вмістом особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, який зберігав без мети збуту. Цей же наркотичний засіб вагою 0,0745 г та 0,1732 г відповідно у той же день у нього було виявлено та вилучено працівниками поліції.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2016 року вирок щодо засудженого змінено, визнано обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочину. У решті вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м'якість та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх доводів вказує, що апеляційний суд докладних та переконливих мотивів на спростування наведених в апеляції доводів щодо м'якості призначеного покарання у виді позбавлення волі наближеного до мінімального, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 309 КК України та безпідставного застосування до засудженого положень ст. 75 КК України, всупереч вимог ст. 419 КПК України, у своїй ухвалі не навів, а зазначив лиши ті обставини, які були встановлені судом першої інстанції. Також вважає, що судами не в повній мірі враховано особу винного, а саме, що ОСОБА_6 не працює, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності та упродовж нетривалого проміжку часу вчинив новий умисний злочин, а також неодноразово був звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. Крім того, в порушення вимог закону, суд апеляційної інстанції ухвалою, змінивши вирок, визнав обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочину.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання поданої скарги, перевіривши кримінальне провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що прокурор, не погоджуючись з рішенням місцевого суду в частині призначення та звільнення ОСОБА_6 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, подав апеляцію, в якій порушував питання про скасування вироку місцевого суду та ухвалення нового, яким просив призначити йому покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Апеляційний суд, залишаючи апеляцію прокурора без задоволення, погодився з рішенням місцевого суду, зокрема, про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Однак, із таким висновком апеляційного суду не можна погодитись, оскільки він не ґрунтується на загальних засадах призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, згідно з якими при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки тому, що ОСОБА_6 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за вчинення злочинів проти власності й звільнявся на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, та упродовж нетривалого проміжку часу скоїв новий умисний злочин.
За таких обставин, звільнення ОСОБА_6 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, на думку колегії суддів, є м'яким.
Окрім того, як правильно зазначено в скарзі прокурора, апеляційний суд у порушення вимог, передбачених ч. 1 ст. 420, ч. 1 ст. 421 КПК України, ухвалою, змінивши вирок місцевого суду, визнав обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочину.
Ураховуючи викладене, на думку колегії суддів, необхідно скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді у суді апеляційної інстанції, апеляційному суду належить ретельно перевірити доводи, викладенні в апеляційній та касаційній скаргах прокурора та призначити засудженому покарання, яке б відповідало ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про його особу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 434-436 КПК України,
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2016 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3