Справа № 148/66/17
13 липня 2017 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
В складі : головуючого судді Ковганича С.В..
присяжних: Філатова О.С
Буряка В.А при секретарі Новаленко І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині справу за заявою Ладижинського дитячого будинку-інтернату, заінтересована особа-Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації, Заозерненська сільська рада Тульчинського району про визнання фізичної особи недієздатною,
Заявник звернувся до суду з заявою про визнання фізичної особи недієздатною, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на повному державному утриманні в Ладижинському дитячому будинку-інтернаті з 22.09.2003. 20.12.2016 останній був оглянутий Вінницьким обласним центром медико-соціальної експертизи, внаслідок чого йому було встановлено 1 "А" групу інвалідності з дитинства безтерміново та вказано, що він потребує постійного, нерегульованого стороннього догляду та допомоги.
Так як, ОСОБА_3 за станом здоров'я не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та потребує опіки, тому просять суд визнати його недієздатним.
Представник заявника в судове засідання не з'явився. Направив суду заяву в якій просить справу розглянути в його відсутність. Заяву підтримує і просить її задовольнити.
Представники заінтересованих осіб - управління соціального захисту населення Тульчинської РДА Вінницької області та Заозерненської сільської ради Тульчинського району в судове засідання не з'явилися, направили суду заяви в яких вказали справу розглянути в їх відсутність. Проти задоволення заяви про визнання фізичної особи недієздатною не заперечують.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом з дитинства 1 «А» групи з 20.12.2016 - безтерміново, в зв'язку з чим потребує постійного, нерегульованого стороннього догляду та допомоги, що підтверджується копією довідки до акту МСЕК серії 12 ААА № 575829 (а.с.5).
Згідно копії наказу від 22.09.2003 (а.с.6) ОСОБА_3 зараховано до Ладижинського дитячого будинку-інтернат для розумово-відсталих дітей з 22.09.2003.
З 22.09.2003 по даний час ОСОБА_3 перебуває на повному державному утриманні в Ладижинському дитячому будинку-інтернаті з діагнозом: глибока розумова відсталість внаслідок органічного ураження центральної нервової системи. Вроджена двостороння анофталмія. Не може розуміти значення своїх дій і керувати ними. Потребує постійного стороннього догляду та допомоги. Даний факт підтверджується довідкою Ладижинського дитячого будинку-інтернат від 3.01.2016 №1-03 (а.с.4) .
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №429 від 27.06.2017 (а.с. 35-37) ОСОБА_3 страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді глибокої розумової відсталості. Внаслідок свого захворювання не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Потребує опіки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 39 та ч. 1 ст. 41 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Стаття 66 ЦК України передбачає, що якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи позицію представника заявника, які не суперечать чинному законодавству, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог Ладижинського дитячого будинку-інтернату в заявлених ними межах та про існування правових підстав для їх задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 39, 41 ЦК України, ст. ст. 11, 60, 212-215, 234, 236 -241 ЦПК України, суд,-
Заяву Ладижинського дитячого будинку-інтернату про визнання фізичної особи недієздатною задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Присяжні: 1.
2.