іменем України
"05" липня 2017 р. 145/821/17
2-о/145/76/2017
Тиврівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Кіосак Н. О.
за участю секретаря Цюпій О.П.,
заявника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив :
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2, який до дня смерті був зареєстрований в АДРЕСА_1.
Після його смерті відкрилася спадщина, до якої входить земельна ділянка площею 3.70 га., призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Ворошилівської сільської ради. Право спадкодавця на земельну ділянку виникло на підставі рішення 16 сесії 3 скликання Ворошилівської сільської ради та підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 27.04.2001р.
За життя ОСОБА_2 склала заповіт на її користь. Спадкоємцем, що має право на обов'язкову частку у спадщині є її брат ОСОБА_3, 1955 року народження. 30.08.2016 року ОСОБА_3 написав заяву в якій відмовляється від його частки у спадщині після смерті батька ОСОБА_2.
Заяву про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріуса Тиврівської державної нотаріальної контори вона не подавала. Однак, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вона є такою, що прийняла спадщину, так як на день відкриття спадщини вона постійно проживала разом зі спадкодавцем і протягом шести місяців не відмовилася від спадщини.
З 2005 року вона постійно проживала разом з батьком ОСОБА_2 однією сім'єю в АДРЕСА_1, без реєстрації до дня смерті батька, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишилась проживати за даною адресою.
Отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку в нотаріальній конторі не має можливості, оскільки вона проживала разом з батьком ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання.
Встановлення факту спільного проживання їй необхідне для того, щоб вона могла реалізувати своє право на спадщину, яка відкрилася після смерті її батька ОСОБА_2
Просить встановити факт, що вона ОСОБА_1 постійно проживала однією сім'єю разом з її батьком ОСОБА_2 в АДРЕСА_1, до дня його смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Ворошилівка.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 позов підтримала і пояснила, що вона народилася в с. Ворошилівка, де й проживає по АДРЕСА_2. В 1980 році вийшла заміж, купили з чоловіком будинок АДРЕСА_2, по-сусідству. Там був старий будинок, вони з чоловіком розпочали будівництво нового будинку. Коли її чоловік ОСОБА_4 помер (ІНФОРМАЦІЯ_2), вона залишилася з трьома малолітніми дітьми і вони перейшли проживати до батьків, де проживає по сьогоднішній день. В новому будинку по АДРЕСА_2 проживає старша дочка, менший син проживає біля неї. Інший син проживає окремо. Крім неї, у батьків були діти: її брати - ОСОБА_5, 1971 р.н., і ОСОБА_10, 1955 р.н. На момент смерті батька вони з ним не жили, заяву про прийняття спадщини не подавали, на спадкове майно не претендують.
Представник Ворошилівської сільської ради в судове засідання не з'явився. Ворошилівська сільська рада подала заяву, в якій просить справу розглянути у відсутності їх представника, заяву задоволити.
Суд, вислухавши представника заявника, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ворошилівка помер ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про його смерть (а.с. 8).
Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять земельна ділянка площею 3,70 га призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ворошилівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, яка належала спадкодавцеві на підставі державного акта на право приватної власності на землю НОМЕР_1 від 27 квітня 2001 року (а.с.9).
ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги спадкування за законом після ОСОБА_2 (ст. 1264 ЦК України).
Відповідно до інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 48244799, 48244801 від 29.06.2017 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заповіт від імені ОСОБА_2 в Спадковому реєстрі не зареєстровані.
Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 30 серпня 2016 року (а.с. 12) та ОСОБА_5 від 26 червня 2017 року (а.с. 31) вони спадщину після смерті ОСОБА_2 не приймали, на неї не претендують.
Факт, що ОСОБА_1 постійно проживала з батьком ОСОБА_2 однією сім'єю до дня його смерті, яка сталася 05.03. 2016 року в АДРЕСА_1, стверджується довідкою Ворошилівської сільської ради № 204 від 29.05.2017 р., згідно якої, ОСОБА_2, 1927 р.н., до дня смерті, яка наступила 5.03.2016 р. проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1. За цією адресою була зареєстрована його дружина - ОСОБА_6, 1933 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка - ОСОБА_1, 1961 р.н., постійно проживала з батьками за вищевказаною адресою без реєстрації (а.с. 11) та показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Свідок ОСОБА_7 показала, що вона - 1950 р.н., уродженка та жителька АДРЕСА_3. На момент смерті батько заявниці - ОСОБА_2 та мати її -ОСОБА_6 проживали в АДРЕСА_1. На момент смерті ОСОБА_2 з ним проживали ОСОБА_1, її син ОСОБА_9 та ОСОБА_6, більше ніхто. Коли в ОСОБА_1 помер чоловік, в неї залишилося троє дітей, батьки забрали її до себе в будинок.
Свідок ОСОБА_8показала, що вона -1952 року народження, уродженка та жителька АДРЕСА_4. ОСОБА_1 знає з дитинства. Її батьки: батько - ОСОБА_2, який помер приблизно рік назад та мати- ОСОБА_6, яка померла приблизно три місяці назад. На час смерті батька вони проживали в АДРЕСА_1. На момент смерті батька ОСОБА_2 з ними постійно проживала однією сім'єю зі своїм сином - ОСОБА_9 Коли вона вийшла заміж жила з чоловіком в сусідньому будинку межу в межу. Після смерті чоловіка у неї лишилося троє малих дітей, їй було важко і батьки її забрали до себе. В даному будинку вона проживає по даний час. На момент смерті її батька брати заявниці з ними не проживали.
Керуючись ст. ст. 11, 60, 212 - 215, 256, 259 ЦПК України,
вирішив:
Заяву задоволити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 постійно проживала однією сім'єю разом з батьком ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 до дня його смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Ворошилівка Тиврівського району Вінницької області.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, з дня отримання його копії.
Суддя: Н. О. Кіосак