3 липня 2017 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Гриців М.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвал Вищого адміністративного суду України від 12, 26 травня та 16 червня 2017 року, постановлених у справі за його позовом до Лівобережного пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 подав заяву про перегляд судових рішень з мотивів їх незаконності та необґрунтованості.
Заява подана без додержання вимог статей 239 та 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), без усунення яких подальший рух справи неможливий з огляду на таке.
За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень: 1) в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; 2) Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.
У статті 237 КАС передбачено мотиви, з огляду на які може бути ініційований перегляд судових рішень Верховним Судом України. Зокрема, після касаційного перегляду адміністративна справа переглядається тільки з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частина перша); неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частина перша); невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частина перша). Іншим мотивом перегляду встановлено порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 КАС (пункт 3 частина перша).
ОСОБА_1 своє звернення до суду подав у формі «касаційної скарги», тоді як до Верховного Суду України подається заява про перегляд судових рішень.
У зверненні не наведено підстав та обґрунтування перегляду судових рішень, передбачених статтею 237 КАС, не додано матеріалів, які вказують на існування цих підстав.
У заяві також порушується питання про перегляд ухвал Вищого адміністративного суду України від 12, 26 травня та 16 червня 2017 року. У зв'язку із цим необхідно уточнити, про перегляд якого рішення подається заява.
До усунення зазначених недоліків заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху з наданням строку для їх усунення.
Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», частиною другою статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судових рішень у справі за його позовом до Лівобережного пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви до 1 серпня 2017 року.
Суддя
Верховного Суду України М.І. Гриців